П’ятниця, 16 Січня, 2026

Реконструкція Шулявського шляхопроводу: скандал навколо демонтажу цеху №5 заводу “Більшовик”

Важливі новини

Підроблені водійські посвідчення: колишній поліцейський із Чернівеччини став фігурантом справи

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо колишнього співробітника поліції з Сокирянського району Чернівецької області. Він став підозрюваним у виготовленні та збуті підроблених водійських посвідчень. За даними слідства, незаконний бізнес діяв щонайменше з початку 2025 року. Колишній правоохоронець, який мав доступ до різних джерел інформації та зв'язків, шукав клієнтів через інтернет і пропонував їм фальшиві документи на різні категорії транспортних засобів.

Цей «бізнес» виявився досить прибутковим для фігуранта. За весь набір водійських прав на категорії A1, A, B, C1, C, BE, C1E, CE він вимагав приблизно 500 євро. Процес виготовлення підроблених посвідчень проходив через його цивільного знайомого, який займався безпосередньо виготовленням фальшивих документів. За словами слідчих, для підготовки одного комплекту прав потребувалося близько 3–4 тижнів. Усі ці документи, незважаючи на їх «зовнішню достовірність», не мали жодної юридичної сили і могли стати підставою для серйозних правових наслідків для людей, які ними користувалися.

Схему оперативно викрили. 1 травня 2025 року експоліцейському повідомили про підозру, після чого його звільнили зі служби. За версією слідства, він діяв у змові з іншою особою. Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 199 КК України (збут незаконно одержаних голографічних елементів) та ч. 3 ст. 358 КК України (підроблення документів за попередньою змовою).

Санкції інкримінованих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна. Матеріали щодо ймовірного співучасника виділено в окреме провадження — досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

Генерал Наєв передав командування на Донеччині новоствореному корпусу ЗСУ

Генерал-лейтенант Сергій Наєв завершив виконання завдань у складі тактичної групи «Вугледар» та передав повноваження новому підрозділу Збройних Сил України. Про це він повідомив у своєму офіційному зверненні, зазначивши, що рішення ухвалено відповідно до розпорядження Генерального штабу ЗСУ. «Разом із офіцерами органу управління залишаємо один із найгарячіших напрямків Донеччини. Надалі виконання завдань у цьому районі буде […]

Євген Дикий: Посилення відповідальності у законопроекті про мобілізацію

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий в інтерв'ю для 24 каналу висловив переконання, що в новому законопроекті про мобілізацію слід посилити відповідальність за ухилення від військової служби та від військового обліку. Він зауважив на "парадоксальну ситуацію", коли військового, хто відмовляється воювати через страх, можуть засудити до п'яти років ув'язнення, а той, хто відмовляється служити після проходження медичної комісії, може отримати максимум три роки. Дикий наголосив на необхідності введення примусових заходів для тих, хто ухиляється від служби, та закликав депутатів не боятися втрат рейтингів, оскільки на непідконтрольних територіях України рейтинги не мають значення.

Згідно з новим законопроектом про мобілізацію, уряд приймає ряд заходів для зміцнення мобілізаційних можливостей:

Введено електронні повістки, які вважатимуться врученими після появи в електронному кабінеті військовозобов'язаних;Встановлені санкції за неявку за повісткою, включаючи блокування рахунків, заборону використовувати автомобіль і виїжджати за кордон;Збільшені штрафи за порушення правил військового обліку, введена кримінальна відповідальність за відмову від проходження медичного огляду;Скасована відстрочка від мобілізації для тих, хто отримує другу вищу освіту, та для аспірантів, які навчаються за контрактом;Ставляться під мобілізацію раніше судимі за нетяжкі злочини;Вимагається додаткове пред'явлення військового квитка з відміткою про зняття з обліку при виїзді за кордон;Керівникам лікарень наказано повідомляти в Територіальні центри керівництва з реєстрації військовозобов'язаних про перебування на стаціонарі осіб віком від 18 до 25 років;Вік мобілізації знижено з 27 до 25 років тощо.Зазначені заходи створюють можливість для влади посилено контролювати мобілізаційні процеси, але також ставлять під загрозу права та свободи громадян. Співробітники Територіальних центрів керівництва з реєстрації військовозобов'язаних мають широкі повноваження, які можуть бути використані не завжди законно, що може призвести до порушень прав громадян та підпалювати гнів суспільства.

У новому законопроекті про мобілізацію в Україні запропоновано ряд заходів, спрямованих на зміцнення військової мобілізації. Ці заходи включають в себе введення електронних повісток, посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку, а також ряд інших заходів для ефективного втручання держави у мобілізаційні процеси. Однак, разом з тим, ці заходи можуть стати причиною порушення прав та свобод громадян, а також зростання недовіри суспільства до дій влади. Таким чином, необхідно забезпечити баланс між необхідністю зміцнення обороноздатності країни та збереженням гарантій прав і свобод громадян.

Стратегія миру: Як Україні вести перемир’я з РФ та як реагувати на заклики до переговорів?

Діалоги про необхідність мирних переговорів з Росією в Україні знову стали актуальними після збільшення миротворчих ініціатив Китаю та нової пропозиції Туреччини виступати як платформа для мирного саміту. Не менш важливою стала підтримка Папи Римського Франциска, який запропонував Україні капітулювати "доки ситуація не погіршилася". Аналітик Микола Мельник вважає, що ці висловлювання та дипломатичні ініціативи свідчать про намагання Росії використовувати посередників для змусження України на переговори. Він підкреслює, що росіяни, ймовірно, розуміють, що стратегія війни може бути невигідною для них у зв'язку зі складнощами на фронті. Така ситуація може бути вигідною для України, оскільки дозволить зосередитися на обороні. Однак вирішальною залишається необхідність вирішення проблем з кадровим складом та озброєнням для успішної оборони.

Щодо реакції України та її союзників, Мельник та Ігор Рейтерович впевнені, що Україна не піддасться на умови Росії та продовжить втілювати мирний план, залучаючи міжнародну підтримку. Рейтерович зауважує, що такі обговорення — це звичайне явище, яке вимагає спокійного ставлення та активного застосування міжнародного права для забезпечення миру та стабільності.

Активізація обговорень про необхідність мирних переговорів з Росією в Україні свідчить про складність сучасної міжнародної ситуації та намагання Росії залучити посередників для досягнення своїх цілей. Однак важливо залишатися рішучими у відстоюванні національних інтересів та використовувати міжнародне право для забезпечення миру та стабільності.

Україна не повинна піддаватися на умови Росії, але продовжувати втілювати свій мирний план та залучати міжнародну підтримку. Подальша успішна оборона країни вимагатиме вирішення проблем з кадровим складом та озброєнням, а також розрахунку на підтримку союзників.

Розкриття лікарської таємниці та медкомісії в кожній лікарні: Рада ухвалила законопроєкт про «цифрову ВЛК»

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт, що передбачає цифровізацію процесу військово-лікарської комісії (ВЛК). Ініціатива передбачає значне реформування системи, зокрема, створення «цифрової ВЛК», яка має спростити проходження медкомісії для військових. Він передбачає автоматичну передачу медичних даних про придатність громадян до військової служби до Реєстру військовозобов’язаних «Оберіг», пише «Судово-юридична газета». […]

The post Розкриття лікарської таємниці та медкомісії в кожній лікарні: Рада ухвалила законопроєкт про «цифрову ВЛК» first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Останні новини