Рекордна кількість перетинів кордону напередодні Різдва: за добу — 150 тисяч осіб

За повідомленнями низки джерел, у Запоріжжі нібито діє масштабна схема з демонтажу та переплавки елементів високовольтних ліній електропередач — об’єктів, які забезпечують стабільну роботу енергосистеми регіону. Ці матеріали, призначені для підтримки критичної інфраструктури, замість законної утилізації чи ремонту потрапляють у нелегальні ланцюги збуту. У повідомленнях фігурують натяки на причетність приватних підприємств і посередників, а також на можливі зв’язки з особами, які колись обіймали керівні посади у податкових чи правоохоронних органах; проте офіційні висновки поки що відсутні або знаходяться на стадії перевірки.

Про це пише Telegram-канал ГО “НОН-СТОП Україна”.

Ключовим підприємством є ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752), зареєстроване у Борисполі, але фактично працює у Запоріжжі. Засновниками значаться Фелікс Кусаєв та Ольга Афонова – дружина колишнього податківця Романа Афонова. У відкритих джерелах фактичними власниками компанії називають саме родину Афонових.

Інша структура – ТОВ «Метпромсервіс» (ЄДРПОУ 31094633) – також належить Кусаєву. Обидва товариства перебувають під наглядом Юліани Козаченко, яка свого часу була підлеглою Романа Афонова.

За інформацією слідства, у період воєнного стану виробничі майданчики «Сяйвомету» та «Метпромсервісу» використовувалися для переплавки металобрухту, отриманого внаслідок незаконного демонтажу високовольтних ЛЕП на межі Запорізької та Дніпропетровської областей.

У червні–липні 2025 року на територію «Сяйвомету» завезли мідь від демонтованої лінії 750 кВ від Запорізької АЕС. Незважаючи на заяви від «Укренерго» та «Запоріжжяобленерго», кримінальні провадження фактично не просуваються.

За даними джерел, прикриття схемі надають керівник відділу Офісу Генерального прокурора Ашот Гєворкян та представники запорізького управління СБУ. Саме під їхнім тиском у липні 2025 року поліція Запоріжжя не змогла заарештувати вантажівки з мідними уламками, які патрульні затримали.

Мідь систематично вивозиться на майданчик «Метпромсервісу» (м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6), а до серпня 2025 року значні обсяги зберігалися також на складі «Сяйвомету» (м. Запоріжжя, вул. Доковська, 3). Оперативники ГУНП у Запорізькій області встановили організаторів та виконавців схеми, але матеріали справи залишаються без руху.

Стратегічні об’єкти української енергетики фактично перетворені на джерело незаконного збагачення бізнес-групи, пов’язаної з родиною Афонових та їхнім партнером Феліксом Кусаєвим. Прикриття з боку прокуратури та СБУ робить можливим подальший демонтаж і продаж елементів енергосистеми, що створює критичні ризики для безпеки держави.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Адвокат Олексій Кінебас у коментарі «Суспільному» розповів, що якщо закон набуде чинності, правопорушниками можуть стати всі жителі сіл у Чернігівській області.

Він заявив, що комусь загрожує штраф, а комусь і кримінальна відповідальність.

«Внесено нову статтю до Кримінального кодексу та Адміністративного кодексу – незаконне зберігання деревини. Тепер може бути або адміністративна, або кримінальна відповідальність просто за зберігання, перевезення або збут. Наприклад, дві людини, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від п’яти до семи років», – розповів адвокат.

Якщо шкоду через незаконну вирубку або пошкодження дерев і чагарників буде кваліфіковано як істотну, пояснює адвокат, за це загрожує від 34 000 гривень штрафу, аж до п’яти років позбавлення волі. Усе залежить від вартості пошкодженої деревини та обставин.

Якщо знищення дерев і чагарників кваліфікують як таке, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану, покарання прописано суворіше, пояснив Кінебас.

Обмеження вільної міграції депутатів: чому офіс Президента не випускає опозиційних парламентарів за кордон

У висловленому інтерв'ю з народним депутатом від "Голосу" Ярославом Железняком було заявлено, що офіс Президента Володимира Зеленського запобігає виїзду опозиційних депутатів за кордон. За його словами, навіть такі спроби, як подорож до Вашингтона для спілкування з американськими політиками та участь у заходах Міжнародного валютного фонду, блокуються через втручання офісу Президента.

Железняк стверджує, що кожне плановане відрядження депутатів, навіть після отримання всіх необхідних дозволів, повинне отримати погодження з офісом Президента на дуже високому рівні. Він також вказав на те, що голосування депутатів часто прив'язують до можливості або неможливості виїзду за кордон, що він вважає неправомірним і порушенням закону.

За Железняком, подібна практика має політичний характер і є засобом тиску на депутатів. Він наголосив на тому, що ці факти документовані і передані міжнародним партнерам, і він впевнений, що вони мають зреагувати на цю ситуацію.

Зокрема, Железняк відзначив, що такі дії офісу Президента можуть порушувати законодавство, включаючи кримінальне. Він впевнений, що це питання буде вирішено, і відправив відповідні матеріали на міжнародний рівень для уваги та можливих дій.

У висновку можна зазначити наступне:

Офіс Президента України здійснює контроль над можливістю виїзду опозиційних депутатів за кордон

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про масштабні фінансові недоречності при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на загальну суму, що перевищує 1,5 мільярда гривень. Адвокат підсудного, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію, додавши, що суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, направивши ухвалу в Службу виконання покарань, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання та поклавши на нього певні обов'язки.

Це рішення суду настало після того, як суддя Ярослав Шкодін повідомив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів для підтримки обвинувачення в злочині розкрадання. У своєму коментарі суддя підкреслив, що, якщо навіть антикорупційні органи не бачать складу злочину, то яким чином може його побачити суд.

Нагадаємо, що Олександра Лієва взяли під варту ще 12 лютого, поклавши на нього заставу в розмірі 50 мільйонів гривень. Проте через місяць, 9 квітня, рішення про взяття під варту було скасовано. Лієв не повернувся до Служби виконання покарань, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Внаслідок цього він залишився без запобіжного заходу.

У своєму останньому засіданні, 17 квітня, ВАКС розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, однак за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду.

У вищезгаданій статті можна зробити кілька висновків:

• Суд вирішив звільнити підозрюваного експосадовця Міноборони Олександра Лієва від запобіжного заходу під особисте зобов'язання у справі про можливі махінації з закупівлі боєприпасів для ЗСУ на суму понад 1,5 мільярда гривень.

• Суд врахував відсутність достатніх доказів від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обвинувачення Лієва у розкраданні.

• Виходячи з цього, можна зробити висновок про необхідність додаткового збору доказів та проведення об'єктивного розслідування справи.

• Важливо підкреслити необхідність дотримання закону та принципів правосуддя у всіх етапах розгляду подібних справ, щоб забезпечити справедливість та довіру до судової системи.

• Запитання про ефективність роботи антикорупційних органів та потребу вдосконалення їх методів роботи також залишається актуальним.

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.