Субота, 6 Вересня, 2025

Ремонтна розкіш: Прокурор Андрій Андрєєв оновлює два оселі у Конча-Заспі за $1,5 млн кожна

Важливі новини

Економічне бронювання від мобілізації: плани Кабміну

Кабінет Міністрів України розглядає можливість продовження програми економічного планування на 2024-2025 роки. Експерти відзначають, що остаточне рішення залежатиме від багатьох факторів, включаючи загальну економічну ситуацію в країні.

Економічне бронювання в Україні все ж таки планують продовжити, але трохи пізніше — можливо, наприкінці 2024-го або на початку 2025 року, бо зараз триває мобілізація. Про це пише “РБК-Україна” з посиланням на власні поінформовані джерела.

За словами джерел, влада не відмовилася від ідеї “економічної броні”, а строки повернення до цього питання залежатиме від темпів мобілізації та ситуації на фронті.

“Ще влітку було заявлено про концепцію “воюй або працюй”, про це казали і президент, і глава уряду. Нічого з того часу не змінилося, тобто є політичне рішення. Але зараз у фокусі уваги — мобілізація, оскільки ворог тисне на фронті. Як ви уявляєте зараз сказати мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де критерієм є зарплати чи сплачені податки?”, — сказав один із співрозмовників видання.

Журналісти уточнили, що одним із варіантів “економічної броні” може бути її щомісячне продовження у разі сплати відповідного рівня податків. Тут йдеться про податок на доходи фізичних осіб.

Також джерела повідомили “РБК-Україна” про те, що економічне бронювання може бути реалізоване як через ухвалення закону у Верховній Раді, так і через постанову Кабінету міністрів.

Автори матеріалу наголосили, що наразі у владі схиляються до того, що цю норму все ж таки слід провести через парламентську залу.

“Законодавчі ініціативи є, вони зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні. Хоча, безумовно, у неофіційному спілкуванні нардепи обговорюють доцільність ухвалювати закон, який дозволить економічне бронювання”, — йдеться у матеріалі.

Мінімальна зарплата в Україні в 2025 році: чому сума «на руки» зменшиться

У 2025 році мінімальна зарплата в Україні залишиться на рівні 8000 гривень, однак через підвищення податків на доходи фізичних осіб та військового збору зменшиться сума, яку українці отримують “на руки”. Фактична сума після утримання податків на складі 6160 грн, що на 280 грн менше, ніж у попередньому році. З 1 січня 2025 року набирає чинність […]

The post Мінімальна зарплата в Україні в 2025 році: чому сума «на руки» зменшиться first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

П’ять найпоширеніших міфів про діабет, у які час перестати вірити

Діабет залишається одним із найпоширеніших хронічних захворювань у світі, а разом із ним — і міфи, які ускладнюють контроль над хворобою. Експерти з дієтології та лікування діабету закликають відмовитися від хибних уявлень і зосередитися на фактах, щоб зберегти здоров’я та якість життя. Міф 1. Цукор викликає діабетЦукор має погану репутацію, але він не є основною […]

Чоловіків тепер автоматично будуть ставити на військовий облік

З 14 лютого 2025 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №163, набрали чинності зміни до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ці зміни спрямовані на спрощення процесу взяття громадян чоловічої статі віком від 25 до 60 років на військовий облік, а також на вдосконалення автоматизованої […]

The post Чоловіків тепер автоматично будуть ставити на військовий облік first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

20 місяців боротьби: історія Максима Буткевича, правозахисника та колишнього журналіста ВВС

Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Після присудження йому 13 років позбавлення волі, протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час. Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим. Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим. Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін. “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту. У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

Колеги та друзі описують Максима Буткевича як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму. Майже 15 років свого життя він присвятив боротьбі за права людини. Максим був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям. Він відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

“Максим боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей. Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського. У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження. Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

У результаті дослідження статті про Максима Буткевича виявлено, що він є видатним правозахисником та активістом, який протягом багатьох років боровся за права людини та публічно виступав проти нетерпимості та фашизму. Його діяльність включала участь у роботі Amnesty International та співзаснування організації "Без кордонів", яка надавала допомогу переселенцям та боролася з ксенофобією та расизмом.

Проте, за версією російських слідчих, йому було пред'явлено обвинувачення у вистрілі з протитанкового гранатомета по житловому будинку у Сєвєродонецьку, що викликало смерть двох осіб. Однак згідно з відомостями його матері та інших джерел, його підрозділ не перебував у зазначеному місті.

Після вироку у Москві Максима Буткевича зник на три місяці, а потім виявилось, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині. Amnesty International та інші правозахисні організації вважають вирок Максиму неправомірним і спрямованим на помсту за його правозахисну діяльність.

Отже, справа Максима Буткевича є ще одним прикладом порушення прав людини та правозахисної діяльності у Росії, і необхідно продовжувати міжнародний тиск на владу цієї країни для його звільнення та захисту прав і свобод усіх громадян.

Прокурор Офісу Генерального прокурора, Андрій Андрєєв, наразі займається ремонтом у двох елітних будинках, розташованих у престижному районі Конча-Заспи, кожен з яких обійшовся йому та його родині у 1,5 мільйони доларів. Проте, за цим видатком ховається цілий ланцюг подій, що викликає серйозні питання.

За даними поліції, будинки, які належать прокурору, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, незважаючи на відсутність відповідної документації. Це стимулює інтерес до того, як саме сім’я прокурора здійснила придбання цих нерухомостей, а також хто саме з його колег брав участь у цьому процесі та продовжує надавати допомогу.

Наразі кримінальне провадження стосовно цієї справи знаходиться у розгляді київської поліції. Поліцейські розслідують обставини захоплення та забудови елітними будинками території, при цьому кваліфікуючи дії прокурора за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу як шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином.

Під час розслідування виявлено, що щодо власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ “Київгума” порушено справу про банкрутство, після чого було призначено управителя, який незаконно почав відчужувати землю та недобудовані об’єкти на цій території. Цей процес був прикритий заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що борються з організованою злочинністю, який, за словами слідства, отримав у подяку за це два елітні будинки.

Незважаючи на намагання перешкодити розслідуванню, на ділянки було накладено судовий арешт, але керівництво прокуратури вирішило не клопотати про передачу майна до Агентства з питань управління непублічним майном, а натомість прокурор Андрій Андрєєв разом із дружиною почав ремонт у заарештованих будинках, висловивши вдячність друзям із Київської місцевої прокуратури.

Несподівано для прокурора, його радість від майбутнього новосілля може бути затронута діями Національного агентства з питань запобігання корупції, яке розпочало перевірку на предмет можливого незаконного збагачення. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало своє провадження за фактом незаконного збагачення та недостовірного декларування активів прокурором Андрієвим.

Отже, намічається не лише нове місце проживання, але й можливі юридичні та кримінальні проблеми, які можуть стати серйозним випробуванням для прокурора та його друзів-прокурорів.

У висновку можна зазначити наступне:

• Ситуація навколо ремонту елітних будинків у Конча-Заспі, які належать прокурору Андрієву та його родині, викликає серйозні питання та обурення у громадськості.

• Ці будинки розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, що викликає сумніви щодо легальності їх придбання та забудови.

• Кримінальне провадження стосовно цієї справи було розпочате поліцією, а також Національним агентством з питань запобігання корупції та Державним бюро розслідувань, що свідчить про серйозність ситуації.

• Політичні та корпоративні зв’язки прокурора Андрієва, які можуть використовуватися для уникнення відповідальності, також стають об’єктом уваги слідства.

• Зростаюча увага громадськості та розслідувальних органів до цієї справи свідчить про необхідність в прозорості та відповідальності у владі та судочинстві.

Отже, справа про ремонт елітних будинків у Конча-Заспі стала не лише справою про нерухомість, але й про відстоювання принципів правової держави та боротьбу з корупцією в Україні.

Останні новини