Репер Потап зізнався, чому розлучився з Іриною Горовою

У ніч на 2 жовтня російські війська здійснили чергову серію ударів по об’єктах залізничної інфраструктури України. Внаслідок атак пошкоджено депо “Укрзалізниці” в Одесі та низку об’єктів на півночі країни, зокрема в районі Конотопа. Це призвело до серйозних перебоїв у роботі залізничного транспорту — частина поїздів змушена була зупинятися на безпечних ділянках, а затримки рейсів подекуди перевищують чотири години.

Про удари повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба. За його словами, атака мала на меті дестабілізувати роботу критичної транспортної інфраструктури, яка відіграє ключову роль у забезпеченні логістики для військових і цивільних.

Станом на ранок 2 жовтня контактна мережа відновлена, усі поїзди продовжують рух, але затримки залишаються суттєвими. Найбільші затримки спостерігаються на таких маршрутах: №141/142 Чернігів – Івано-Франківськ – близько 4 годин 3 хвилини; №143/144 Суми – Львів – 4 години 3 хвилини; №111/112 Ізюм – Львів – 2 години 22 хвилини; №101/102 Херсон – Краматорськ – 1 година 10 хвилин; №113/114 Харків-Пас. – Львів – 57 хвилин; №49/50 Київ-Пас. – Трускавець – 50 хвилин.

Через обстріли Сумщини змінено маршрут приміських поїздів №6101/6102: вони курсуватимуть за схемою Ворожба – Конотоп – Ворожба замість Ворожба – Бахмач-Пасажирський – Ворожба. Поїзд №6101 Ворожба – Конотоп станом на 7:00 2 жовтня затримувався на 2 години.

У “Укрзалізниці” наголосили, що рейси не скасовуються, і закликали пасажирів уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах. Основними причинами затримок стали пошкодження інфраструктури та знеструмлення на маршрутах. Для розв’язання проблем компанія використовувала резервні тепловози, проте наслідки обстрілів продовжують впливати на рух потягів і 2 жовтня.

Дослідження американських науковців виявило помітний вплив навіть одного сеансу силових вправ на когнітивні функції дорослих людей. Фахівці з Університету Пердью в Індіані простежили за 121 учасником віком від 18 до 50 років і зафіксували, що одноразове тренування тривалістю близько 40 хвилин здатне суттєво посилити як довготривалу, так і робочу пам’ять. Мета роботи полягала в тому, щоб визначити, чи може коротка фізична активність забезпечити негайний позитивний ефект на мозок, не вимагаючи тижнів або місяців регулярних занять.

Учасники були поділені на дві групи. Перша виконувала комплекс помірних силових вправ — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші елементи, що задіюють різні групи м’язів. Повна сесія тривала 42 хвилини і включала розминку та два підходи по 10 повторень для кожної вправи. Друга група служила контролем і не брала участі у фізичному навантаженні, що дало можливість порівняти зміни в когнітивних показниках максимально об’єктивно.

Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

Президент України Володимир Зеленський вважає мирний план, який запропонував колишній президент США Дональд Трамп, "примітивним". Він стверджує, що будь-який план, що передбачає відмову України від своїх територій у обмін на мир, є простим і несистемним підходом до складних проблем. За словами Зеленського, у такій ситуації потрібні аргументи, що ґрунтуються на реальних можливостях і ризиках. Український лідер зазначив, що його команда запросила Трампа в Україну для обговорення цього питання особисто, і він готовий до такої зустрічі. На жаль, відповідь Трампа на це запрошення не є конкретною через невизначеність його графіку. Варто відзначити, що згідно з інформацією, опублікованою у The Washington Post, в разі зновуобрання на посаду президента США, Трамп планує примусити Україну до територіальних поступок. Однак представники Трампа відкидають ці твердження як "фейк ньюз" та заявляють, що конкретних планів до обрання у нього немає.

У висновку важливо зазначити, що президент України Володимир Зеленський відкрито висловив свою критику щодо пропозиції мирного плану, яку запропонував колишній президент США Дональд Трамп. Він підкреслив, що будь-який план, що передбачає відмову України від своїх територій у обмін на мир, є неприйнятним. Зеленський наголосив на необхідності реальних і системних рішень у вирішенні конфлікту. Також важливо зазначити, що президент України висловив готовність до особистої зустрічі з Дональдом Трампом для обговорення ситуації. Варто врахувати, що позиція Трампа в цьому питанні залишається неоднозначною, і конкретних планів він не має до обрання на посаду президента США.

У свої 70 років покинув нас колишній асистент тренера збірної України з футболу, Леонід Ткаченко. Він залишив невмирущий слід у історії національної команди, працюючи в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році. Під керівництвом Віктора Прокопенка і разом з Миколою Павловим він допомагав команді в одному з матчів проти Білорусі.

Леонід Ткаченко почав свій шлях у футболі як гравець харківського "Металіста", а потім звернув увагу до тренерської сфери. Спочатку він був асистентом у Євгена Лемешка, а згодом сам очолив команду. Після цього періоду його тренерська кар'єра продовжилася в Росії, де він отримав громадянство країни.

Трагічно, Леонід Ткаченко помер у місті Калінінград, залишивши своїм колегам та футбольній спільноті пам'ять про відданість і внесок у розвиток українського футболу.

У висновках статті висловлено сум і вдячність за великий внесок Леоніда Ткаченка у розвиток українського футболу. На 70 році свого життя він покинув цей світ, залишивши невеличкий, але важливий слід у історії національної збірної. Робота Ткаченка в тренерському штабі "жовто-синіх" у 1992 році та його подальші досягнення у російському футболі свідчать про його відданість грі та професійний досвід.

Трагічна втрата Леоніда Ткаченка залишає пустоту в серцях футбольної спільноти та викликає сум у вболівальників. Його незабутній внесок в історію українського футболу залишиться в пам'яті та вдячності тих, хто йому співпрацював та захоплювався його працею.