Республіканці готуються до врегулювання українського питання

Співпраця з російською Федерацією в сфері політики та реклами стала об'єктом уваги слідства, що веде Служба безпеки України. Зокрема, 36-річна донька колишнього мера Полтави опинилася під підозрою у зв'язках із російськими структурами. Розслідування встановило, що вона, перебуваючи у Києві, вдало керувала діяльністю рекламного агентства у Санкт-Петербурзі. Ця фірма взяла активну участь у PR-кампаніях партії "Єдина Росія" під час виборів у Росії у 2022 та 2023 роках. За даними слідства, жінку підозрюють у використанні рекламних стендів свого агентства для прокремлівської агітації перед виборами, що ставило під загрозу національну безпеку України.

Під час цієї співпраці з російською партією, підозрювана незаконно заробила понад 35 мільйонів російських рублів, з яких частина була перерахована на її рахунки у вигляді дивідендів.

Під час обшуків у помешканні та офісах затриманої виявили комп’ютерну техніку, мобільні телефони та фінансові документи щодо співпраці з російською Федерацією. Усе її майно, включаючи 3 квартири у Києві, автомобіль та частки в українських компаніях, було арештовано. Його оцінили в суму понад 270 мільйонів гривень.

Зараз підозрювана знаходиться під вартою без можливості внести заставу. Їй загрожує до 12 років ув’язнення. Досудове розслідування веде Служба безпеки України під керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Особисті дані затриманої жінки правоохоронці не розголошують, проте, за інформацією деяких ЗМІ, йдеться про Наталію Веретеннікову, відому також як Наталія Мамай, яка, за передбаченнями, є донькою колишнього мера Полтави Олександра Мамая.

Батько Наталії, Олександр Мамай, відомий своєю проросійською позицією та судовими проблемами, пов’язаними із розтратою майна та завданням шкоди через зловживання службовим становищем. Суд засудив його до п’яти років ув’язнення, але через угоду зі слідством відбувати покарання не довелося.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У рамках акції “Боєприпаси для України” словаки зібрали 4,5 мільйона євро, з яких вже витрачено 4 мільйони. Решту 500 тисяч євро планують використати для закупівлі боєприпасів для гранатометів, які будуть доставлені в Україну до кінця року.

“7 жовтня – великий день, на який ми чекали з самого початку. Це був чіткий сигнал від словацького народу, що 70 тисяч громадян продовжують робити регулярні пожертви, щоб Україна могла захиститися від агресора”, – зазначив Маріан Кулич.

Кампанію “Боєприпаси для України” запустили після того, як уряд Словаччини вирішив не долучатися до ініціативи Чехії зі збору коштів на снаряди для ЗСУ.

Необхідно відзначити, що, незважаючи на гуманітарну допомогу, політичні відносини між Україною і Словаччиною залишаються напруженими. 7 жовтня прем’єр-міністри України Денис Шмигаль та Словаччини Роберт Фіцо провели зустріч в Ужгороді, під час якої словацький прем’єр висловив своє “холодне” ставлення до можливості членства України в НАТО, хоча не виступив проти її вступу в Європейський союз.

У зв’язку з повідомленнями про ймовірне захоплення російськими окупаційними підрозділами одного з українських пунктів управління в місті Гуляйполе Запорізької області розпочинається комплексна перевірка. Про це поінформував речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин, наголосивши, що ситуація перебуває на контролі як військового командування, так і правоохоронних структур.

За наявною інформацією, наразі триває з’ясування ключових обставин події. Компетентні органи встановлюють, чи підтверджується сам факт захоплення, а також аналізують умови, за яких могла виникнути загроза втрати контролю над об’єктом. Особливу увагу приділяють діям особового складу, ефективності системи оборони та рівню координації між підрозділами.

Волошин наголосив, що у разі підтвердження цієї інформації правоохоронні органи відкриють кримінальне провадження. За результатами перевірки буде надано оцінку діям усіх посадових осіб, які могли бути причетні до ситуації.

Речник Сил оборони Півдня підкреслив, що результати розслідування будуть оприлюднені, а інформація не приховуватиметься. За його словами, принциповою позицією командування є повна прозорість у питаннях, що стосуються безпеки та відповідальності.

Крім того, перевіряється інформація про те, що підрозділ 106 окремої бригади територіальної оборони залишив спостережний пункт, не евакуювавши особисті речі. За цим фактом також розпочато окреме розслідування.

Передумовою для перевірки стала поява 25 грудня відеозапису в соціальних мережах, на якому російські військові заявляють про нібито захоплення командно-спостережного пункту 1 батальйону 106 окремої бригади територіальної оборони. На оприлюднених кадрах демонструються залишені ноутбуки, мобільний телефон і карти місцевості.

Наразі українська сторона офіційно перевіряє достовірність цих заяв і з’ясовує всі обставини подій у районі Гуляйполя.

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.