Реванш Усик – Дюбуа: букмекери дали прогноз на нокаут

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Печерський районний суд раніше визнав народного депутата винним у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України). 8 листопада 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) на підставі матеріалів Державного бюро розслідувань (ДБР) вручило Дубінському протокол про адміністративне правопорушення.

Як зазначено в матеріалах слідства, у серпні та жовтні 2023 року Олександр Дубінський звернувся до Міністерства охорони здоров’я та ДБР з депутатськими зверненнями, що порушували його особистий інтерес. Зокрема, він намагався вплинути на розгляд питання щодо видачі йому дозволу на виїзд за кордон, що є предметом кримінальної справи, де він виступає фігурантом. Крім того, депутат намагався чинити тиск на слідство, вимагаючи ініціювати перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких Дубінський є підозрюваним.

Цими діями він порушив вимоги Закону України “Про запобігання корупції”, зокрема щодо недопущення конфлікту інтересів, що призвело до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, Дубінському повідомили про підозру у службовому підробленні для виїзду за кордон. У січні 2024 року Офіс генпрокурора направив до суду обвинувальний акт щодо Дубінського. Але це не єдине звинувачення. Нардепу також оголошено підозру у державній зраді в складі злочинної організації. Згідно з матеріалами слідства, у 2016 році Головне управління Генштабу Збройних сил Росії створило в Україні злочинну групу за участю Дубінського, яка займалася дестабілізацією суспільно-політичної ситуації в країні та її дискредитацією за кордоном. Учасники цієї організації отримували гроші від воєнної розвідки Росії.

Україна наразі не активно розглядає можливість розпочати експорт зброї через відсутність необхідної політичної підтримки, заявив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. За останні роки український оборонний сектор показав значний ріст, проте фінансування з державного бюджету не завжди вистачає на повне використання потенціалу. Деякі виробники висловлюють бажання отримати ліцензії на експорт, але поки що ця ініціатива не знаходить достатньої підтримки на політичному рівні. "Виробники мають право на повне використання своїх потужностей або на можливість експорту. Однак це потребує підтримки з боку політики, яку наразі недостатньо. Тому ми шукаємо фінансування для підприємств з метою збереження виробництва в Україні", — підкреслив Камишін. Він також відзначив позитивний крок у цьому напрямку, зазначивши, що Данія виділила значні кошти на закупівлю української зброї для Збройних Сил України.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що Україна наразі не активно розглядає можливість експорту зброї через відсутність необхідної політичної підтримки. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості, Олександр Камишін, підкреслив, що хоча український оборонний комплекс має зайві потужності, фінансування не завжди вистачає на їх повне використання. Деякі виробники виразили бажання отримати експортні ліцензії, проте ця ініціатива поки що не має достатньої підтримки на політичному рівні. Камишін підкреслив важливість забезпечення фінансування для збереження виробництва зброї в Україні.