Військовий експерт Жданов про необхідність мобілізації жінок

Уряд України вирішив консолідувати більшість непопулярних податкових ініціатив міжнародних партнерів в одному масштабному законопроєкті. Метою такої стратегії є прискорення процесу ухвалення документа у Верховній Раді, оскільки розпорошення окремих ініціатив на кілька законопроєктів може ускладнити збір необхідної кількості голосів депутатів. Проте експерти зазначають, що без серйозних компромісів із народними обранцями остаточне схвалення законопроєкту залишається під великим питанням.

Під час січневого візиту до Києва директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої урядовці та парламентарі активно намагалися переконати Фонд пом’якшити деякі положення щодо податкового навантаження. Це свідчить про прагнення влади знайти баланс між виконанням міжнародних зобов’язань і врахуванням соціально-політичних реалій всередині країни.

Хоча загальний обсяг програми з МВФ становить 8,2 млрд доларів на чотири роки, без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, йдеться про десятки мільярдів євро допомоги від Європейського союзу, які є ключовим джерелом покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних потреб. Фактично альтернативи виконанню зобов’язань перед МВФ у Києва немає.

На тлі парламентської кризи та проблем зі збором голосів уряд вирішив об’єднати кілька найбільш чутливих податкових норм в один документ. У парламенті його вже неофіційно називають «одним великим податковим законом». До нього планують включити оподаткування цифрових платформ, скасування пільг на міжнародні посилки та фіксацію військового збору на рівні 5%.

Ці положення мають бути додані до законопроєкту між першим і другим читаннями за ініціативи уряду. Саме такий механізм дозволяє мінімізувати публічні дискусії на старті та винести найбільш непопулярні рішення вже на фінальному етапі.

Втім, навіть за такого сценарію уряду доведеться шукати стимули для депутатів. Одним із можливих «пряників» у владних колах називають скасування довічного статусу PEP — політично значущої особи. Для багатьох парламентарів цей статус створює серйозні проблеми у відносинах із банками та фактично обмежує фінансову діяльність після завершення кар’єри.

Спроби скасувати або обмежити дію статусу PEP депутати робили й раніше. У 2022 році Рада вже скорочувала його до трьох років після звільнення, однак під тиском міжнародних партнерів довічний статус було відновлено. Тепер ідея знову повертається у порядку денному — і, ймовірно, саме як частина пакету податкових змін.

Найбільш резонансна вимога МВФ — запровадження податку на додану вартість для ФОПів — не увійшла до «великого податкового закону». За формальними умовами Україна має лише внести відповідний законопроєкт до парламенту, а не обов’язково ухвалювати його в короткі строки.

Проєкт документа Міністерство фінансів оприлюднило ще у грудні, однак після цього його внесення до Ради було відкладене. Ба більше, уряд паралельно ухвалив рішення про одноразові виплати ФОПам через проблеми з електропостачанням, що виглядає як спроба знизити соціальну напругу.

Проти запровадження ПДВ для ФОПів виступають як представники бізнесу, так і частина урядовців та аналітичних центрів. У результаті фінальний варіант законопроєкту, якщо він усе ж потрапить до парламенту, може бути значно м’якшим за початкові пропозиції.

Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі можливі пом’якшення. Особливо з урахуванням того, що разом із податковими змінами депутати знову можуть спробувати переглянути статус PEP.

Часу для маневру дедалі менше. Без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування від Європейського союзу бюджетні ресурси України можуть вичерпатися вже навесні. Тож найближчі тижні стануть вирішальними для долі «великого податкового закону» і подальших переговорів із міжнародними партнерами.

За прогнозом синоптика Ігоря Кибальчича, кандидата географічних наук, в Україні найближчими днями очікуються дві хвилі похолодання. Перша з них розпочнеться 14 жовтня, коли холодний фронт принесе зниження температури по всій країні. Після короткочасного потепління 18 жовтня знову настане похолодання, яке торкнеться більшості областей вже 19-20 жовтня. Про це спеціаліст розповів в коментарі для видання «Телеграф».

До 13 жовтня температури вдень будуть варіюватися в межах +9...+16 °C, а ночами температура коливатиметься між +4...+11 °C. Однак з 14 жовтня на Україну вплине холодний фронт, і температури почнуть знижуватися. Вночі в більшості регіонів температура впаде до +2...+8 °C, а вдень температура не перевищить +6...+13 °C. Лише на півдні країни очікується менш різке похолодання.

У період 15–17 жовтня у північних та східних областях, а також у Карпатах місцями можливі нічні заморозки — близько 0…-3 °C, попереджає Кибальчич. 18 жовтня короткочасно очікується підвищення температури на 3–5 °C, але вже 19–20 жовтня прийде нова хвиля похолодання.

Опади прогнозують найімовірніше 11, 13, 18 і 20 жовтня; у ці дні місцями пройдуть дощі помірної інтенсивності, а на півдні можливі грози. Крім температурних коливань, синоптик звертає увагу на нестійкий характер погоди — очікуються коливання атмосферного тиску, поривчастий вітер і локальні опади.

«Очікується поступове зниження температури, а також нестійкий характер погоди, — каже Ігор Кибальчич. — У найближчі дні варто готуватися до коливань температури й вітру, місцями можливі нічні заморозки в північних, східних областях та в горах».

За оцінками Кибальчича, загалом погодний сценарій відповідає сезону і не передбачає рекордних або стихійних явищ, хоча окремі регіони відчують суттєвіші коливання температури і більш інтенсивні дощі в зазначені дні.