Субота, 6 Вересня, 2025

Резонансне вбивство 2012 року: що стало з убивцями Оксани Макар?

Важливі новини

У ТЦК пояснили, що означає статус “у розшуку” в застосунку “Резерв+”

У застосунку “Резерв+” для військовозобов’язаних можуть з’являтись несподівані статуси, які декого лякають. Проте в більшості випадків причин для занепокоєння немає. Про це в коментарі hromadske розповів Павло Литвин, заступник начальника мобілізаційного відділу Солом’янського ТЦК у Києві. За його словами, статус “уточнюється” означає лише те, що надану особою інформацію наразі перевіряють. Наприклад, якщо військовозобов’язаний подав довідку […]

Сирський: аналіз особистості нового головнокомандувача Збройних Сил України

У результаті рішення президента Володимира Зеленського, 58-річний генерал-полковник Олександр Сирський став новим головнокомандувачем Збройних Сил України, замінюючи на посаді 50-річного Валерія Залужного, який був звільнений. Ця кадрова зміна відбулася після тривалих політичних скандалів, що тривали протягом трьох місяців. Призначення Сирського на цю посаду викликало загальний інтерес у громадськості, оскільки воно стало результатом напруження між Офісом президента та колишнім головнокомандувачем Залужним, яке перетворилося на публічну дискусію. Напруження між сторонами почалося у листопаді 2023 року, коли Залужний опублікував статтю у виданні The Economist, що викликало критику з боку Офісу президента. Цей конфлікт наростав, і в кінці січня президент Зеленський звільнив Залужного. Це рішення підтверджувалося звістками про зустріч Зеленського з Залужним та міністром оборони, під час якої було оголошено про звільнення.

Після поширення цієї інформації в ЗМІ, прес-секретар Офісу Президента Сергій Нікіфоров був змушений публічно відзвітувати, що “президент не звільняв Залужного”. Тим не менш, досі залишається невідомим, чому Володимир Зеленський відклав підписання та оприлюднення указу про звільнення головнокомандувача ЗСУ. Одна з версій вказує на протистояння західних партнерів проти цього кадрового рішення, в той час як інші джерела стверджують, що обидва претенденти на посаду головнокомандувача – Олександр Сирський і Кирило Буданов – відмовились від прийняття посади. Незважаючи на ці труднощі, указ про звільнення Залужного все ж був підписаний, а на його місце призначено досвідченого генерала Олександра Сирського, якого вважали фаворитом голови Офісу Президента.

Олександр Сирський є видатним військовим діячем з вражаючим досвідом служби. Він народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області Росії. Після завершення військової академії він розпочав службу в українській Нацгвардії, пізніше перейшовши в Збройні Сили України. Сирський має вражаючий палітру досягнень: він успішно закінчив Академію Збройних сил, отримав освіту в Національному університеті оборони та очолював різні військові підрозділи. Взимку 2015 року він відіграв ключову роль у проведенні Антитерористичної операції (АТО) під час боїв за Дебальцеве, за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького. Пізніше він очолював Об’єднаний оперативний штаб та керував Сухопутними військами. Сирський також відзначився як організатор та стратег, здатний приймати рішення на місці та впроваджувати ефективні тактичні стратегії.

Під час контрнаступу на Харківщині восени 2022 року Олександр Сирський виявився одним з керівників операції. Він володіє вражаючим військовим стратегічним мисленням, готовим до будь-яких несподіваних ситуацій, навіть тих, що вважаються малоймовірними. Тим не менш, деякі офіцери висловлювали негативні відгуки про Сирського, критикуючи його ставлення до збереження життя солдатів та втручання в керування підрозділами на рівні роти. Водночас йому приписували добрі стосунки з Офісом Президента та можливість призначення на посаду головнокомандувача Збройних Сил України ще весною 2022 року.

Повідомляється, що між Олександром Сирським і Валерієм Залужним виникали розбіжності щодо стратегії, пов’язаної з містом Бахмут. Чи раніше вийти з міста взимку 2023 року, чи наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні — це були основні питання спірів. У 2023 році Сирський керував східним угрупуванням військ, яке активно брало участь у бойових діях на найнапруженіших ділянках фронту. Влітку 2023 року американські стратеги рекомендували Залужному сконцентруватися на прориві на південному напрямку, але українська армія продовжувала наступальні операції за Бахмутом, де виступав Сирський.

Оперативно-стратегічне угрупування “Хортиця”, під керівництвом Олександра Сирського, взяло на себе оборону ділянок фронту біля Куп'янська і Лиману. Російські війська проводили активні атаки, а українські сили утримували оборону. Основною метою Росії було відштовхування Збройних сил України зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, з метою зменшення загрози наступу на окуповані міста Сватове і Кремінна на Луганщині. Крім того, армія Російської Федерації, ймовірно, намагалася захопити вже відвоювані міста Куп'янськ і Лиман, які мають важливе стратегічне значення як великі залізничні вузли і ключові точки оборони в районі.

Протягом півроку російські війська здійснили лише невелике просування на відтинку дороги Куп'янськ — Сватове на ділянці цього фронту. Проте їхні втрати в техніці та особовому складі були значними. Незважаючи на це, за словами генерала Олександра Сирського, ситуація на цьому напрямку залишається складною. Це пояснюється тим, що крім напрямку біля Куп'янська, російські війська в кінці минулого року розпочали наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині. Проте всі їхні спроби були неуспішними, як заявив новий головнокомандувач Збройних сил України.

У результаті важкої боротьби та напружених зусиль українських Збройних Сил на різних напрямках фронту, відбулися лише обмежені успіхи російської армії на ділянці дороги Куп'янськ — Сватове. Російські втрати у техніці та особовому складі значно зменшили їхню здатність до просування. Незважаючи на це, ситуація залишається складною, оскільки ворожі війська активно діють на різних напрямках фронту, намагаючись виявити слабкі місця в обороні України. Варто відзначити, що українські Збройні Сили виявилися відповідними в цій ситуації, здатними ефективно протистояти ворожим атакам та зберігати стратегічні позиції.

Ворог просувається на Харківщині

За інформацією джерел, підтверджено прорив росіян кордону в Харківській області, одне село окуповано, зафіксовано подальший рух ворожих штурмових груп. Як повідомляє військовий аналітичний паблік DeepState,  росіяни зуміли наскоком зайняти н.п. Мілове та численні лісосмуги західніше та південніше села. Нагадаємо, у суботу, 5 липня, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав Південно-Слобожанський напрямок у Харківській області, де, за […]

Розкриття та аналіз факторів кампанії проти генерала Юрія Содоля

Українські соціальні мережі стали платформою, де широко виявляється громадське незадоволення та формується критика стосовно діяльності генерального командувача Збройних Сил України та керівника угруповання "Хортиця", генерала Юрія Содоля. На хвилі обурення після висловлення Мар'яни Безуглою до критики генерала приєднався ексголова одеського "Правого сектора" Сергій Стерненко. Він визначив призначення Содолі як кадрову катастрофу, вказуючи на його попередню роботу з морською піхотою та звинувачуючи у недбалому ставленні до безпеки військових. Відзначимо, що у склад "Хортиці" входять напрямки бахмутський і куп'янський. Хоча сам Содоль призначений на посаду командувача "Хортиці" вже на початку квітня, його критика почалася лише недавно, незважаючи на його присутність на цій посаді під час виступу у Раді.

У висновку слід зазначити, що соціальні мережі в Україні відіграють значну роль у формуванні громадської думки та вираженні громадянського незадоволення. Критика, спрямована проти генерального командувача Збройних Сил України та командувача угруповання "Хортиця" Юрія Содоля, отримала широке відображення в онлайн-просторі. Насамперед, це стосується заяв Сергія Стерненка щодо призначення Содолі, яке було визнано кадровою катастрофою. Враховуючи серйозність обговорюваних питань, важливо надати можливість для відкритого діалогу та обгрунтованих дій для забезпечення ефективного керівництва у Збройних Силах України.

Росія атакувала Ізюм балістичною ракетою: що відомо про наслідки

Російські війська завдали ракетного удару по місту Ізюм у Харківській області. За попередньою інформацією, окупанти використали балістичну ракету. Внаслідок атаки загинули 4 мирних мешканці, ще 20 отримали поранення, з них п’ятеро госпіталізовані у важкому стані. Внаслідок російського ракетного удару балістичною ракетою по центру Ізюма постраждали 24 людини, троє перебувають в операційній, серед поранених – 15-річна […]

The post Росія атакувала Ізюм балістичною ракетою: що відомо про наслідки first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У 2012 році в Миколаєві сталося жорстоке вбивство 18-річної Оксани Макар, яке приголомшило всю Україну. Дівчину зґвалтували, задушили, а потім намагалися спалити, щоб приховати сліди злочину. Оксана вижила, але отримала тяжкі опіки та через три тижні боротьби за життя померла в лікарні.

Вбивство Оксани Макар — що відомо

У Миколаєві 9 березня 2012 року сталося жорстоке зґвалтування 18-річної дівчини Оксани Макар, яке згодом спричинило смерть. Троє хлопців Євген Краснощок, Максим Присяжнюк та Артем Погосян напоїли Оксану, а потім заманили її до квартири одного з них. Потім вони влаштували групове зґвалтування. Коли дівчина погрожувала, що заявить у поліцію, хлопці придушили її, але вона вижила.

Оксана Макар фото

Після цього мучителі замотали тіло Оксани в ковдру і винесли на закинуте будівництво, поклали там і підпалили. Жертва зазнала 55% опіків тіла, проте вижила. Вранці 10 березня її знайшов випадковий перехожий. Лікарі 20 днів боролися за життя Макар, проте 29 березня вона померла від зупинки серця.

Будучи у свідомості, жертва розповіла слідчим про нападників, назвала їхні імена. Можливим мотивом цього жорстокого злочину, ймовірно, став той факт, що раніше Оксана відмовила одному з них — Максиму Присяжнюку — у його залицяннях.

Це вбивство стало резонансним, про нього гуділа вся Україна, писали ЗМІ, люди вимагали справедливого покарання ґвалтівникам Оксани, а на її лікування збирали гроші небайдужі люди. Тодішній президент Янукович доручив головному прокурору Пшонці взяти на особистий контроль цей резонансний злочин.

Оксана Макар фото
Оксана Макар у лікарні. Фото Getty Images

Як покарали вбивць

Слідство з цієї справи тривало кілька місяців. Весь цей час підозрювані Євген Краснощок, Максим Присяжнюк та Артем Погосян були під вартою та пильною увагою засобів масової інформації. Самі вони зізналися у скоєному.

Зрештою, Центральний районний суд Миколаєва засудив усіх трьох до ув’язнення. Краснощок отримав довічне ув’язнення, Присяжнюк — 15 років позбавлення волі, а Погосян — 14 років позбавлення волі.

Оксана Макар вбивство

Після подання апеляцій у травні 2013 року Миколаївський апеляційний суд погодився з рішенням першої інстанції та залишив вироки в силі. А у 2019 році Центральний райсуд Миколаєва відмовив у перегляді справи Євгену Краснощоку. До речі, у 2024 та 2025 році Присяжнюк та Погосян могли вже вийти з в’язниці, тоді як Краснощок сидітиме далі.

Могила Оксани Макар – як вона виглядає

Після трагічної смерті Оксану Макар поховали 31 березня у селі Шевченкове Миколаївської області. У білосніжній труні вона лежала в гарній вінчальній сукні, навіть було видно її обличчя.

Оксана Макар вбивство

Через рік у 2013-му на могилі дівчини встановили пам’ятник у вигляді прямокутної плити. З одного боку на ньому фото Оксани з двома тваринами, схожими на шиншил і напис “Від мами, тата, рідних та близьких”. З іншого боку – зображення Діви Марії з малюком на руках та епітафія.

Оксана Макар могила
Оксана Макар могила

The post Резонансне вбивство 2012 року: що стало з убивцями Оксани Макар? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини