Резонансне вбивство 2012 року: що стало з убивцями Оксани Макар?

Участь командувача Об'єднаних сил ЗСУ, Юрія Содоля, у парламентському засіданні виявилася вирішальною та напруженою. Він виступив із заявою, що відображає надзвичайну серйозність стану справ у сфері оборони України. Питання про нестачу військового особового складу нині стоїть на передньому краї. Командувач зазначив, що відоме оперативно-стратегічне угруповання військ під назвою "Хортиця", яким він керує, стикається з недостатньою кількістю військовослужбовців, що надзвичайно обмежує їхні можливості на фронті. Він розповів, що підрозділи, які зазвичай повинні налічувати 8-10 бійців, зараз складаються із 2-4 осіб. Це призводить до серйозного зниження ефективності оборони, особливо у контексті зростання загрози від нових технологій, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Содоль підкреслив, що головне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, і з недостатньою кількістю військовослужбовців важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він виразив обурення тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Завершивши свій виступ, Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію з метою забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни.

Виступ командувача Об'єднаних сил ЗСУ, Юрія Содоля, у парламенті викликав серйозне занепокоєння стосовно стану обороноздатності України. Проблема недостатньої кількості військовослужбовців у військових підрозділах, особливо у групі "Хортиця", висунула нагальну потребу в усуненні цього недоліку. Нестача бійців суттєво обмежує ефективність оборони, що стає особливо актуальним з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Заклик командувача до прийняття законопроєкту про мобілізацію є важливим кроком у забезпеченні потрібної кількості бійців для армії та збереженні ефективності оборони країни.

Постійне зміцнення контролю за нелегальним гральним сектором є нагальною метою для Національного банку України (НБУ), який продовжує приймати рішучі заходи. З метою ефективного протидії цьому явищу та забезпечення фінансової стабільності країни, НБУ встановлює нові обмеження на операції з переказу грошей з картки на картку.

Нові регулятивні заходи передбачають удосконалену систему перевірки та контролю за кожним переказом коштів, спрямовану на виявлення та блокування нелегальних операцій у гральній сфері. З моменту введення цих обмежень, будуть активно застосовуватися передові технології аналізу та моніторингу фінансових трансакцій, що дозволять ефективно виявляти та припиняти незаконні дії.

Відповідно до цих заходів, будуть ретельно перевірятися всі перекази коштів з метою виявлення будь-яких підозрілих та неправомірних операцій, пов'язаних з гральним бізнесом. НБУ віддає перевагу запобіжним заходам та вчасному реагуванню на будь-які спроби незаконного використання фінансових ресурсів через гральні платформи.

Ці кроки є важливою складовою стратегії Національного банку України у зміцненні законності та боротьбі зі зловживаннями у фінансовій сфері. НБУ прагне забезпечити найвищий рівень фінансової стабільності та довіри серед громадян та бізнесу країни, сприяючи таким чином загальному процвітанню та розвитку України.

«Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних P2P-переказів із рахунків фізосіб у 100 000 грн на місяць і обмежити кількість таких переказів 30 протягом місяця», – заявив Олійник.

Вхідні транзакції обмежувати не будуть.

При цьому банки зможуть «у ручному режимі» збільшувати ліміти за наявності «підстав і підтверджень».

Нововведення планують впровадити, за словами Олійника, протягом місяця.

Також у НБУ припустили створення в майбутньому реєстру карток, які використовувалися для незаконної діяльності.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Закон №3633-ІХ, що набув чинності 18 травня 2024 року, визначає, що колишні військовополонені мають право бути звільненими з військової служби, якщо вони не бажають її продовжувати, а також звільняє їх від примусової мобілізації. Проте це не стосується цивільних чоловіків, які, як і військовополонені, зазнали тортур та перебували у неналежних умовах.

Родини звільнених цивільних звертаються до Омбудсмана України, вказуючи на несправедливість. Вони стурбовані тим, що мобілізація цих осіб, які вже пережили полон, може поставити під загрозу їхнє фізичне та психічне здоров’я.

“Україна вперше стикнулася з ситуацією, коли держава-агресор порушує норми міжнародного гуманітарного права, затримуючи цивільних осіб. Нашій державі доводиться самостійно створювати правові стандарти, які можуть стати прикладом для інших країн,” — зауважив Омбудсман Дмитро Лубінець.

Для врегулювання цього питання Омбудсман пропонує внести поправки до:

За словами Лубінця, пропозиції вже передані до профільних комітетів Верховної Ради, але поки що конкретної реакції немає. Омбудсман наголошує, що це питання потребує суспільного розголосу, аби пришвидшити законодавчий процес.