РФ посилює атаки на півдні: загроза повторного захоплення Херсона

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Таку думку висловив військовий експерт Сергій Грабський в ефірі “Radio NV”. За його словами, реорганізація ТЦК і перекидання працівників на фронт не вирішить основних проблем у військовій сфері.

“Ми вже одного разу гралися в популізм, коли познімали всіх керівників ТЦК. Чи виправило це ситуацію? Ні, не виправило”, — зазначив Грабський. За його словами, вже на початку мобілізації працівників ТЦК почали відправляти з фронту, і це, за оцінками експерта, не принесло істотних результатів.

Військовий експерт підкреслив, що незалежно від того, як ми будемо перейменовувати центри комплектування чи рекрутингові служби, наразі мобілізація є необхідною для підтримки армії.

“В умовах війни альтернативи мобілізації в Україні немає”, — зазначив Грабський. Він додав, що державі доведеться застосовувати більш жорсткі методи для забезпечення армії людськими ресурсами, оскільки популістичні заяви, як, наприклад, реформа ТЦК, не можуть змінити ситуацію на фронті.

Раніше депутатка Юлія Яцик запропонувала розформувати ТЦК і створити 10 нових бригад з працівників цих центрів, щоб покращити ситуацію в армії. Однак ця ініціатива викликала різку критику, зокрема з боку 3-ї окремої штурмової бригади. Заступник командира бригади Максим Жорін назвав ці пропозиції “пустим популізмом”, який не вартий обговорення. Головною проблемою ТЦК та СП він вважає корупцію, з якою потрібно боротися в першу чергу.

Нові результати досліджень Оклендського університету поставили під сумнів традиційні уявлення про важливість сніданку для мозку. Науковці провели масштабний метааналіз понад 70 наукових робіт, у яких вивчали вплив короткочасного голоду на когнітивні функції людини, зокрема на увагу, пам’ять, швидкість мислення та здатність до концентрації. Згідно з їх висновками, відмова від сніданку не має суттєвого негативного впливу на роботу мозку.

В межах дослідження понад 3000 учасників порівнювалися за двома умовами: звичайне харчування та утримання від їжі протягом 8-24 годин. Виявилось, що короткочасний голод не призводить до значних змін у когнітивних показниках, таких як здатність до концентрації чи швидкість мислення. Навпаки, деякі учасники, які пропускали сніданок, показали навіть кращі результати в певних аспектах, таких як здатність до вирішення завдань.

Результати показали, що між цими групами немає статистично значущої різниці в показниках когнітивних тестів. Іншими словами, мозок демонструє однаково стабільну ефективність як після ранкового прийому їжі, так і без нього.

Автори пояснюють це здатністю організму швидко адаптуватися до тимчасової нестачі калорій. За відсутності надходження глюкози з їжі тіло переходить на використання внутрішніх енергетичних резервів, зокрема кетонових тіл, які утворюються під час розщеплення жирів. Ці сполуки можуть ефективно забезпечувати мозок енергією, не знижуючи розумової продуктивності.

Таким чином, звичка снідати або пропускати сніданок не є критичною з точки зору роботи мозку і більше залежить від індивідуального самопочуття, режиму дня та особистих уподобань, а не від фізіологічної необхідності.

Водночас дослідники звертають увагу на інший аспект харчової поведінки — обмін речовин. Поширеною є думка, що часті прийоми їжі невеликими порціями можуть прискорювати метаболізм, тоді як рідше харчування здатне його сповільнювати. У цьому контексті пропуск сніданку не обов’язково сприяє зниженню ваги й у деяких випадках може мати протилежний ефект. Тож питання ранкового прийому їжі варто розглядати комплексно — з урахуванням загального раціону, способу життя та індивідуальних особливостей організму.

Розслідування, оприлюднене 25 листопада «Слідством.Інфо», привернуло увагу до маловідомих обставин діяльності російської кінокомпанії, пов’язаної з колишніми бізнес-партнерами президента Володимира Зеленського по Студії «Квартал 95». Журналісти встановили, що формальним власником структури став громадянин Латвії Ігорс Залівскіс — людина без жодного досвіду в індустрії медіа, яка до цього працювала різноробочим у європейських країнах. Такий вибір номінального керівника викликав запитання щодо реального контролю над компанією та її фактичних вигодонабувачів.

За даними розслідувачів, у 2018 році Володимир Зеленський публічно заявляв про повне закриття свого бізнесу в Росії та вихід із проєктів, що функціонували на території держави-агресора. Однак три кінокомпанії — «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс» — залишалися під контролем його давніх партнерів: братів Шефірів, а також бізнесмена Андрія Яковлева. Попри заявлений намір розірвати зв’язки з російським ринком, юридичні зв’язки цих структур зберігалися значно довше, ніж повідомлялося публічно.

Наприкінці 2021 року власником Green Family Ltd став латвієць Ігорс Залівскіс. Розслідувачі встановили, що його професійна діяльність не пов’язана з медіабізнесом: він працював сантехніком та будівельником у Норвегії й Англії. При цьому кума Залівскіса — Марина Разумова — тривалий час співпрацювала з «кварталівцями» та до 2019 року керувала Green Family Ltd.

Аналітики зазначають, що фінансові операції компанії у Росії були швидкими та непрозорими. Так, у грудні 2021 року «Грин Филмс» отримала від Всеросійської державної телерадіокомпанії 99,5 млн рублів (понад 1,3 млн доларів), які були витрачені протягом трьох днів.

Журналісти припускають, що попри формальну зміну власника, компанія продовжує контролюватися колишніми бенефіціарами — бізнес-партнерами Зеленського. Спроби зв’язатися з ними не дали результатів: Сергій і Тимур Міндіч, Андрій Яковлєв та Сергій Шефір не відповіли, а Борис Шефір відмовився коментувати, пославшись на дружбу із президентом.