Різкі погодні контрасти в Україні: від морозів до тепла до +16°

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Указ президента України № 64/2022 свідчить, що під час дії воєнного стану військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не можуть покинути територію України, оскільки триває мобілізація. УНІАН з’ясував, хто став винятком і як зараз можна перетнути кордон тим, хто не хоче, щоб їх торкнулася мобілізація.

Колишній депутат київської обласної ради, адвокат Роман Сімутін ексклюзивно в коментарі УНІАН розповів про тонкощі процедури.

Щоб безпечно і законно перетнути кордон України, важливо знати не тільки про те, зі скількох років можна виїхати за кордон, а й про те, якими шляхами це можна зробити. Вік тут не такий важливий – під час мобілізаційних заходів чоловіки до 18 років і після 60 років спокійно можуть переміщатися світом. За словами експерта, для виїзду за кордон, насамперед, у людини має бути довідка від ТЦК про надану відстрочку від мобілізації.

Для всіх інших вікових категорій необхідні підстави, визначені ч. 1 ст. 23 закону про мобілізацію, зокрема, такі:

Чи може студент виїхати за кордон? Так, якщо він навчається за денною формою, є учасником програми академічної мобільності та не вважається призовником. Усім студентам, які бажають виїхати з України, необхідно мати ступінь бакалавра або магістра за будь-якою спеціальністю будь-якого фармацевтичного, медичного або ветеринарного ВНЗ країни.

Однак Сімутін акцентує увагу на тому, що студентам від 18 до 22 років дуже складно покинути країну.

Чинні законопроєкти і постанови КМУ сходяться в тому, що будь-який співробітник із бронею від підприємства може виїхати за межі країни. Причин може бути дві – службове відрядження або відпустка з поверненням назад. Заброньований співробітник не може перебувати за кордоном довше терміну, прописаного у відрядному листі.

Актуальний військово-обліковий документ зі штрих кодом у письмовій формі або електронному вигляді, наказ про відпустку або документи на відрядження, документи, що підтверджують право на бронь – ось що потрібно, щоб виїхати за кордон із таким статусом.

Мало хто з військовозобов’язаних точно знає, чи можна з відстрочкою виїхати за кордон, якщо її отримано на законних підставах. За законодавчими нормами України зрозуміло, що відстрочка від мобілізації не є причиною для виїзду з країни. Цей документ може лише перенести термін призову на пізніший. Навіть якщо відстрочка є, до неї мають додаватися й інші документи, які прикордонна служба вважатиме вагомим аргументом для того, щоб пропустити людину.

Сімутін навів два приклади чоловіків, яким в існуючих реаліях найпростіше покинути країну. За його словами, це люди з інвалідністю і ті, хто не придатний до несення служби з виключенням з військового обліку.

Якщо людина втратила громадянство України або досягла граничного віку перебування в запасі, а також не придатна до несення служби, її може бути виключено з військового обліку – чи можна виїхати за кордон у такому разі? Так, але йому обов’язково потрібно мати при собі військово-обліковий документ, що підтверджує це.

Тим, кому більше 60, не потрібен військово-обліковий документ, така особа може перетнути кордон за паспортом. Особи без громадянства України теж можуть виїхати з території країни, якщо пред’являть паспорт іншої держави.

«Орієнтовно в районі 40-50% міста, можна сказати, перебуває під контролем ЗСУ. Решта території – ворогом захоплена», – сказав Василь Чинчик.

За його даними, за минулу добу росіянам не вдалося просунутися. У Торецьку залишається ще близько 1150 цивільних, триває їхня евакуація, повідомив Чинчик.

Зазначимо, що за укранськими військовими картами росіяни контролюють набагато менше, ніж половину міста. За російськими ж, вони вже захопили частину центру міста та мікрорайони Нахалівка і Забалка.

Українські військові, усвідомлюючи наступність загрози з боку російських військ, провели конфіденційну операцію з передислокації підрозділів до Харківської області. Цей стратегічний хід спрямований на підготовку до очікуваного наступу противника і був розкритий за допомогою інформаційних джерел Sky News. Згідно з отриманою інформацією, військові 57-ї бригади, які на даний момент активно відстоюють свої позиції в районі Вовчанська, були перегружені на північ Харківської області вже 4-5 травня. Однак, варто відзначити, що самі бійці висловлюють думку, що цей маневр слід було здійснити раніше, щоб мати більше часу для підготовки. Як свідчить артилерист Олександр, перед тим, як російська піхота перетнула кордон, війська РФ здійснювали артилерійське обстрілювання українських позицій протягом близько трьох годин. "Перед штурмом ми вже націльно обстрілювали об'єкти на території РФ, оскільки мали інформацію про їхні збройні наміри. Вони були відкрито агресивними. У перші кілька днів росіяни штурмували наші позиції колонами по 30-50 солдат, але ми успішно відбилися від них", — розповів військовий. За словами джерела, наразі артилеристам дефіцитують боєприпаси, інакше їхній удар був би набагато ефективнішим. Відношення кількості вистріляних снарядів з боку росіян до українських артилеристів становить 5:1, що створює складну ситуацію на полі бою.

• Українські військові провели конфіденційну операцію з передислокації підрозділів до Харківської області перед очікуваним наступом російських військ.

• Цей хід мав на меті забезпечити підготовку до оборони та оптимізувати стратегічне розташування військових для максимальної ефективності протистояння противнику.

• Відсутність достатнього запасу боєприпасів створює проблему для українських артилеристів і зменшує їхню здатність завдати значної шкоди армії РФ.

• Розміщення військових бригад під Харківом може виявитися важливим стратегічним кроком у відстоюванні територіальної цілісності та безпеки України в контексті можливого наступу російських військ.