Родичі екссиловиків забудовують Буковель на мільйони

За інформацією, отриманою від джерела в Генштабі, виконання плану мобілізації наразі складає лише 15-20% від необхідних показників. Це примушує Тимчасовий центральний комітет посилити заходи тотальної мобілізації, що викликає значний негативний відгук у суспільстві.

За даними, тіньовий ринок праці в Україні через процес мобілізації наразі нараховує до 4 мільйонів осіб. Президент Конфедерації роботодавців України, Олексій Мірошниченко, заявив, що це значне зростання тіньового ринку праці стало результатом масової мобілізації. Він пояснив, що багато людей ухиляються від офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

Протягом останніх півтора років близько 1,5 мільйона осіб вийшли з офіційного ринку праці, переважно уникаючи офіційного обліку. Мірошниченко висловив думку, що необхідно посилити заходи проти цього явища, особливо звертаючи увагу на те, що в Україні мало уваги приділяється тіньовому ринку праці.

За його словами, наразі в країні існує до 4 мільйонів осіб, які працюють на тіньовому ринку. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та знаходженні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

За отриманою інформацією, реалізація плану мобілізації в Україні на даний момент досягає лише 15-20% від необхідних показників. Це вимагає посилення заходів щодо мобілізації, але такі кроки викликають значний негативний відгук у суспільстві.

Також варто відзначити, що тіньовий ринок праці в Україні внаслідок процесу мобілізації наразі налічує до 4 мільйонів осіб. Це свідчить про те, що багато людей уникають офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

На думку президента Конфедерації роботодавців України, Олексія Мірошниченка, це значне зростання тіньового ринку праці є результатом масової мобілізації. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та залученні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

Україна переживає складнощі в демографічній сфері, оскільки кількість здорових чоловіків до 30 років досягла найнижчого рівня в історії країни. Це може негативно вплинути на ефективність мобілізаційних заходів, особливо у контексті триваючої війни з Росією. Зменшення чисельності молодого чоловічого населення має особливе значення у зв’язку з російською агресією. За даними The New York Times, ця тенденція виникла в початку 90-х, коли Україна стала незалежною. Рівень народжуваності значно знизився протягом цього періоду — з 1,9 дитини на одну жінку у 1991 році до 1,1 дитини у наступному десятилітті. За словами Олександра Гладуна, невизначеність та економічні труднощі 90-х суттєво вплинули на репродуктивні рішення населення. Військова агресія Росії у 2022 році ще більше зменшила чисельність чоловіків призовного віку, а зниження мобілізаційного віку до 25 років може загострити цю проблему. Відтік близько 800 тисяч жінок у віці від 18 до 34 років до країн Європейського Союзу також погіршує ситуацію, оскільки відсутність жінок у віці для народження дітей впливає на демографічні процеси. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, які прийняла Верховна Рада 11 квітня, зобов’язують громадян у віці від 25 до 60 років реагувати на призов. Це частина спроб уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних демографічних реалій.

Україна стикається зі серйозними викликами в демографічній сфері, зокрема зниженням кількості здорових чоловіків до 30 років до історичного мінімуму. Це може негативно позначитися на ефективності мобілізаційних заходів, особливо у контексті війни з Росією. Відтік жіночого населення у віці для народження дітей також є серйозною проблемою. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, хоча і крок у правильному напрямку, потребують комплексного підходу до розв’язання демографічних викликів країни. Оптимізація державної політики в цій сфері є важливою для забезпечення національної безпеки та сталого розвитку України.

Захоплення Покровська може здаватися важливим кроком для Росії, однак, як зазначає експерт Марк Чемпіон у своїй колонці для Bloomberg, контроль над руїнами цього міста не забезпечить Москві значної військової переваги. Бойові дії навколо таких міст, як Покровськ, показують, що ці «міські трофеї» не є вирішальними у визначенні кінцевого результату війни. Чемпіон підкреслює, що хоча вигляд захоплених міст може виглядати як тимчасова перемога, реальний виклик для Росії полягає в здатності продовжувати бойові дії та утримувати контроль над великими територіями.

З початку великомасштабного вторгнення в 2022 році Росія виявилася неспроможною здійснити блискавичний наступ і захопити стратегічно важливі міста на всіх фронтах. Невдачі в першому етапі війни змусили Кремль змінити тактику, перейшовши до більш повільного і поетапного захоплення окремих населених пунктів, що є складним та високовартісним процесом. Справжня ціна таких наступів, як на Покровськ, стає надзвичайно високою для Росії, що змушує ставити під сумнів ефективність цього підходу.

Автор наголошує, що захоплення Покровська не означатиме відкритого шляху для наступу на інші райони Донбасу: за містом проходить нова лінія оборони Збройних сил України, і географічно контроль над руїнами не гарантує подальшого маневру чи швидкого просування. Чемпіон проводить паралель із Авдіївкою: навіть після її захоплення російським силам знадобилося ще майже два роки, щоб просунутися лише на десятки кілометрів — при цьому людські втрати ворога зросли багаторазово.

Головним фактором, на думку оглядача, залишаються не конкретні міські опорні пункти, а загальна витривалість та воля сторін продовжувати боротьбу. Якщо Київ і його партнери зможуть підтримувати постачання, мобілізацію та мораль, а Україна — утримувати ефективний опір, то втрата окремих населених пунктів не матиме вирішального стратегічного значення. Для Кремля ж кожен «успіх» обходиться неймовірно дорого з точки зору людських ресурсів і техніки.

Також автор звертає увагу на політичний вимір події: хоча військовий ефект може бути обмеженим, сам факт падіння міста може стати пропагандистським та політичним козирем для Москви. Чемпіон попереджає, що Путін може використати подібні «досягнення», щоб переконати західних політиків — зокрема Дональда Трампа — нібито про крах української стійкості й необхідність інших підходів у відносинах з Росією. Це вже має свої ризики у дипломатичній та інформаційній площині.

Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем російських сил, навряд чи стане переломним моментом у війні: його воєнна ціна занадто висока, а стратегічні перспективи — обмежені. Натомість реальне значення цього епізоду лежатиме в площині моралі, пропаганди та дипломатичних впливів — факторів, які можуть відсунутися у часі, але вимагатимуть пильної реакції з боку Києва та його партнерів.