П’ятниця, 17 Липня, 2026

Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ

Важливі новини

«Укрзалізниця» купує вагони удвічі дорожче: модернізація чи переплата?

«Укрзалізниця» підписала контракт із Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ) на постачання п’яти оновлених купейних вагонів. Вартість одного сягає близько $2,3 млн, а весь контракт оцінюється у 478 млн грн. Ще кілька років тому ціна за аналогічний 40-місний вагон становила $1,2–1,3 млн, тож нинішня сума фактично удвічі вища. Що змінилося у нових вагонах За словами виробника, оновлені […]

У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі

Адвокати підозрюваної голови МСЕК Хмельниччини намагалися скасувати арешт на її майно. Адвокати Тетяни Крупи, підозрюваної у незаконному збагаченні, намагалися скасувати у суді арешти, накладені на низку її майна. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила стороні захисту, однак під час перегляду рішення в суді були озвучені невідомі раніше деталі слідства. Вони стосуються листувань у телефоні підозрюваної, […]

The post У справі керівниці Хмельницької МСЕК Крупи з’явилися нові деталі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Італія висловила протест Росії через образи Соловйова на адресу Мелоні

Міністерство закордонних справ Італії викликало російського посла в Римі,...

США продовжили заборону на вхід російських суден у свої порти

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп ухвалив рішення про...

Старий Новий рік в Україні: як традиція пережила століття і збереглася до наших днів

Протягом багатьох років українці проводжають старий рік 31 грудня та зустрічають новий 1 січня, сприймаючи цей порядок як єдино можливий. Втім, історія зберегла пам’ять про іншу дату настання нового року, яка сьогодні відзначається як Старий Новий рік. Це свято, хоч і має переважно світський характер, тісно переплелося з народними обрядами та християнськими традиціями, зберігаючи відтінки минулого в сучасному житті українців.

Старий Новий рік виник після календарної реформи 1918 року, коли Україна перейшла з юліанського календаря на григоріанський. Різниця між двома системами становить 13 днів, тому «перше січня» за старим стилем припадає на 14 січня за новим. Завдяки цьому традиція святкування другого нового року збереглася у народі і дійшла до наших днів як символ зв’язку поколінь та історичної пам’яті.

Для українців 14 січня має не лише світське, а й релігійне значення. За староцерковним календарем цього дня вшановують святого Василя Великого. Тому більшість звичаїв і вірувань, пов’язаних зі Старим Новим роком, мають християнське коріння.

Напередодні, у вечір Маланки, який називали Щедрим, уся родина збиралася за святковим столом. Вважалося, що зустрічати рік потрібно в чистому одязі та з добрим настроєм, аби наступний рік був щасливим і заможним. Стіл накривали щедро: подавали м’ясні страви, а завершувала трапезу щедра кутя.

Уранці 14 січня, у день Василя, молодь ходила по домівках із посіванням. Юнаки брали зерно, заходили до хат і бажали господарям достатку, здоров’я та добробуту. Вважалося, що чим щедріше посівальників обдарують, тим успішнішим буде рік. Також цього дня було заведено відвідувати хрещених, родичів і сусідів, засіваючи зерном поріг та коридор оселі.

Віруючі українці на Старий Новий рік відвідують церковну службу. Оскільки святий Василь вважається покровителем свинарства, традиційними є страви зі свинини, які символізують достаток і ситість.

Існували й заборони. Наші предки вірили: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому 14 січня не можна сваритися, лихословити, згадувати старі образи чи бажати зла іншим. Також не радили давати гроші в борг або залишати гаманець порожнім — вважалося, що це може принести фінансові труднощі впродовж року.

Попри зміну календарів і сучасний ритм життя, Старий Новий рік залишається для багатьох українців особливим днем — тихою, теплою нагодою ще раз зібратися з родиною і символічно побажати одне одному щастя та достатку.

В Україні після ухвалення закону про мобілізацію засуджених понад 5 тисяч ув’язнених вже подали документи, щоб стати частиною Сил оборони. Цей підхід суттєво відрізняється від примусової мобілізації в Росії та базується на добровільності.

Як це працює?

За словами голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, мобілізація ув’язнених в Україні передбачає кілька важливих етапів:

  1. Добровільна згода з боку засудженого.
  2. Схвалення військової частини. Командир має право відмовити, якщо є сумніви щодо придатності кандидата.
  3. Проходження медичної та психологічної експертизи.

Шуляк наголосила, що законодавці очікували, що мобілізаційний ресурс становитиме близько 10 тисяч осіб, які можуть бути придатні до служби.

Особливу увагу привертає те, що серед ув’язнених, які виявили бажання приєднатися до ЗСУ, є й жінки. Це демонструє широку підтримку ідеї добровільного захисту країни серед різних категорій населення.

Олена Шуляк підкреслила, що мобілізація в Україні принципово відрізняється від підходів, які використовує Росія. У РФ ув’язнених мобілізують примусово, часто відправляючи їх на фронт без належної підготовки чи згоди.

“В Україні це відбувається за добровільною згодою з обох сторін: як засудженого, так і військової частини”, – зазначила Шуляк.

Станом на зараз немає точних даних, скільки ув’язнених вже залучені до бойових дій. Як зазначила Шуляк, ці процеси регулюються через суд.

Крім ухвалення закону про мобілізацію ув’язнених, Кабмін також дозволив бронювання священнослужителів від мобілізації. Водночас колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес зауважив, що питання ротації та демобілізації військових є викликом, який має вирішити українська влада разом із суспільством.

The post Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини