Роль жінок у сучасній мобілізації: чому це питання залишається поза увагою органів влади?

У Харківській області викрито серйозні зловживання в системі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), що призвели до неконтрольованого обігу сильнодіючих препаратів, зокрема метадону та бупренорфіну. За даними слідства, ці ліки видаються пацієнтам без належних медичних показань, а рецепти на них виписуються за формою №3, яка застосовується виключно за наявності конкретного діагнозу, проте в даному випадку діагнози не встановлюються, що є грубим порушенням вимог законодавства.

Це зловживання створює сприятливі умови для потрапляння зазначених препаратів на «чорний ринок», що може призвести до значних ризиків для суспільства, зокрема для здоров’я людей, які стають жертвами наркозалежності, та для зростання рівня наркоторгівлі. Препарати, які повинні використовуватися в рамках лікування наркозалежних, фактично потрапляють у незаконний обіг, що підриває ефективність державної політики боротьби з наркоманією.

Нормативи Міністерства охорони здоров’я України чітко визначають: замісна терапія можлива лише за підтвердженого діагнозу, письмової заяви пацієнта, інформованої згоди, а також за умов контролю залишків препаратів та регулярних перевірок стану здоров’я. У Харківській області ці правила масово ігноруються. Рецепти виписуються формально, без обстеження, а облік ліків практично не ведеться.

До схем незаконного відпуску наркотичних засобів залучені переважно приватні медичні заклади та підприємці. Вони виписують рецепти за гроші, фактично перетворюючи програму лікування на джерело нелегального заробітку. Це становить загрозу для життя та здоров’я пацієнтів і дискредитує саму ідею замісної підтримувальної терапії.

Особливо небезпечним є системний характер проблеми: відсутність контролю з боку держави дозволяє корупційним схемам процвітати. У результаті бюджетні кошти використовуються не за призначенням, а пацієнти замість допомоги залишаються заручниками фармацевтичної мафії.

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.