Не для всіх корисні: лікар пояснила, коли гриби шкодять

Високопосадовий чиновник Міністерства оборони, Олександр Лієв, якого підозрювали в замішанні у махінаціях під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, тепер звільнений з підв'язувальних заходів за особисте зобов'язання. Про це повідомив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд змінив запобіжний захід Олександру Лієву — з в'язниці на звільнення під особисте зобов'язання та відправив його в СІЗО. Протягом розгляду справи прокурор, з невідомих причин, відсутній, як показують записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в національну поліцію через відсутність достатніх доказів від НАБУ та САП щодо підозри у розкраданні, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень при закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без запобіжного заходу. Про це повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту з 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць відпустили додому під особисте зобов'язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснює адвокат. ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Загальною сутью вищезгаданої статті є розгляд справи відносно Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України, щодо підозри у причетності до махінацій при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму грошей. Висновки стосуються судових рішень та дій правоохоронних органів у цій справі. Вирішальними факторами стали відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП, відсутність прокурора під час розгляду, а також скасування запобіжних заходів через закінчення терміну тримання під вартою. Важливою точкою є відсутність узгодження між правоохоронними органами, що може вплинути на розгляд справи та винесення об'єктивного рішення.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.

Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.

Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.

Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.

Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.

“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.

“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.

Надішліть повний фрагмент, від якого слід відштовхуватися, — і я підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без небажаних формулювань.

Водночас закон чітко визначає нюанси. Догляд за літньою або хворою людиною може бути підставою для відстрочки лише тоді, коли більше ніхто з родичів не здатен забезпечувати цей догляд. У випадку з дружиною, яка має інвалідність III групи, відстрочка можлива лише за наявності спеціальних медичних показань, прямо перелічених у законі. Термін дії відстрочки та пакет документів залежать від конкретної ситуації — універсального строку не існує.

З листопада 2025 року процедура оформлення стала значно простішою. Військовозобов’язаним більше не потрібно йти до ТЦК: достатньо звернутися до найближчого ЦНАПу або подати заяву через застосунок «Резерв+». Якщо підстава відповідає переліку автоматичних категорій, система продовжує відстрочку самостійно, без додаткових візитів до державних установ. Проте навіть автоматичний статус вимагає початкового оформлення — право на відстрочку необхідно реалізувати, інакше в базі воно не відобразиться.

Важливо пам’ятати, що зміна сімейних обставин може призвести до втрати відстрочки. Це стосується, наприклад, ситуацій, коли батько трьох неповнолітніх дітей має значну заборгованість з аліментів, коли особа, за якою здійснювали догляд, одужала або померла, або коли діти, яких виховував батько-одинак, досягли повноліття. У таких випадках підстави для відстрочки перестають діяти, і людину можуть мобілізувати.

Система продовжує адаптуватися до умов війни, а правила мобілізації регулярно уточнюються. Водночас держава зберігає баланс між потребами армії та об’єктивними обставинами, що не дозволяють окремим громадянам служити за сімейними причинами.

Колишній суддя Харківського апеляційного суду Ярослав Чопенко, який раніше набув публічності завдяки участі у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, домігся суттєвого збільшення своєї пенсії через судовий процес. До цього його виплати становили понад 138 тисяч гривень на місяць, тоді як після рішення суду вони зросли майже до 200 тисяч гривень.

Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1627/25, Чопенко ще минулого року звернувся до Пенсійного фонду України з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням заробітних плат суддів. Пенсійний фонд відмовив у задоволенні цієї вимоги, посилаючись на відсутність законних підстав для підвищення. Проте суд визнав аргументи колишнього судді переконливими і ухвалив рішення на його користь, що дозволило значно збільшити розмір пенсійних виплат.

Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Мельниченко, засновник і власник таких промислових гігантів, як “Єврохім” та “СУЕК”, потрапив під санкції Європейського Союзу та інших західних країн через російську агресію проти України. У відповідь на ці санкції, Мельниченко найняв Дениса Шкаровського для оскарження їх у судових інстанціях. Юридична команда Шкаровського стверджувала, що санкції були неправомірними і завдавали значної шкоди бізнесу олігарха. Завдяки їхнім зусиллям, Мельниченку вдалося зняти або пом’якшити деякі санкції, що дозволило частково відновити його бізнес.

Діяльність Шкаровського у випадку Мельниченка – не єдиний приклад його співпраці з російськими бізнесменами. Серед його клієнтів уже були інші російські олігархи, що ще більше підсилює занепокоєння українського суспільства. Допомога російським бізнесменам у знятті санкцій може мати серйозні наслідки для національної безпеки України. Зміцнення позицій російських олігархів може призвести до збільшення їх впливу на економіку та політику України, що може бути використано в інтересах Росії. До того ж, капітал російських олігархів сприяє розвитку воєнно-промислового комплексу країни-агресорки, виробництву зброї та фінансуванню війни проти України.

Ці фактори створюють підстави для занепокоєння щодо діяльності Дениса Шкаровського та його можливих зв’язків із Росією. У час, коли Україна бореться за свою незалежність та територіальну цілісність, будь-яка діяльність, яка сприяє посиленню впливу російських олігархів, може бути розцінена як загроза національній безпеці.