Російська атака дронами: у Києві пошкоджено 16-поверховий будинок та автомобіль

Миколаїв вразили ракети "Іскандер-М": новий обстріл у рамках російської агресії

У неділю, 17 березня, місто Миколаїв опинилося під вогнем окупантів, коли ракети "Іскандер-М" вдарили по його території. Голова Миколаївської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Кім інформував про цей інцидент у своєму офіційному Telegram-каналі. За попередніми даними, ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і спричинили серйозні руйнування та паніку серед місцевого населення.

Очевидці опублікували фотографії з місця інциденту, де видно хмару диму, що піднімається над містом, а також масштабні руйнування внаслідок удару ракет. Попередньо повідомляється про двох поранених, але інформація про кількість постраждалих і руйнування ще уточнюється.

Цей обстріл став наступним актом агресії з боку російських окупантів, після ракетних ударів по Одесі 15 березня. Тоді жертвами стали 20 осіб, а ще 73 отримали поранення. Офіційні джерела називають цей теракт наймасштабнішим серед інших обстрілів міст України з боку російських військ.

Миколаїв продовжує переживати надзвичайно складні часи через агресивну діяльність окупантів, і місцеве населення надалі перебуває в стані тривоги та підвищеної обережності.

• Миколаїв став наступною мішенню російських окупантів, які здійснили ракетний удар "Іскандер-М", що призвело до серйозних руйнувань та паніки серед місцевого населення.

• Ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і призвели до значних матеріальних збитків та людських постраждалих.

• Офіційні джерела підтверджують двох поранених внаслідок обстрілу, але кількість постраждалих та масштаби руйнувань ще уточнюються.

• Цей акт агресії став наступним за ракетними ударами по Одесі та підкреслює необхідність негайних заходів для захисту цивільного населення та державного суверенітету України.

• Місцеве населення продовжує перебувати підвищеної тривозі та обережності через загрозу агресії з боку окупантів.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Геолокаційні матеріали від 22 та 23 жовтня показують, що російські сили просунулися на північному сході міста уздовж вулиці Східної, а також на північ вздовж вулиць Берегової та Захисників у напрямку до центру Селидового. Крім того, 23 жовтня з’явилися записи, які підтвердили, що підрозділи 114-ї мотострілецької бригади РФ захопили село Ізмайлівку, що на південний схід від Селидового.

Наступ на південні околиці Новоселидівки та просування росіян на поля поблизу Цукуриного свідчать про наміри РФ розширити контроль над цією частиною Донецької області. Однак зосередження російських військ у цьому регіоні може виявитися двояким мечем. За словами експертів ISW, Україна продовжує активно обороняти Селидове, що затримує просування російських військ, імовірно, зосереджених на південному фланзі Покровська — ключової оперативної мети Росії.

Попри те, що росіяни досягли певних успіхів, українські захисники продовжують утримувати позиції в Селидовому. Однак існує ймовірність того, що Сили оборони можуть змушені будуть відступити через загрозу оточення. Зокрема, експерт з аналізу відкритих даних Юліан Рьопке заявив, що українським військам вдалося тимчасово зупинити російський наступ у районі Селидового, проте тиск на цьому напрямку залишається високим.

Ця ситуація ще раз підкреслює, що битва за Донецьку область продовжує залишатися одним із найгостріших фронтів війни, де кожна тактична перемога чи поразка може суттєво вплинути на подальший розвиток подій.

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев'ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов'язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев'ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

Петиція до президента України, що закликає до мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила своєю швидкістю та активністю громадян. За лише три дні вона зібрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Однак, особливу увагу привертає пропозиція ініціатора щодо надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція від народного депутата Дубінського про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Дивною видається і те, що після такої тривалої мобілізації, петиція все ще перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці.

Це свідчить про те, що якщо восени 2023 року українці не виявляли поспішної підтримки мобілізації чиновників, то тепер, навіть з урахуванням обов'язкової авторизації, подібні петиції здатні набирати необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті свідчать про активність громадян та їхню готовність підтримати мобілізацію правоохоронців, державних службовців та інших працівників сфери бюджету. Ця ініціатива набрала значну кількість голосів українців всього за три дні, що свідчить про загальний інтерес громадськості до поліпшення роботи державних структур.

Порівняльний аналіз з іншими петиціями вказує на важливість та актуальність питання, що стосується змін у системі прийому на роботу, особливо після втручання військових подій. Історія показує, що збільшена увага до таких ініціатив може сприяти їхньому швидкому розгляду та реалізації.