Російська атака знеструмила одну з ліній живлення ЗАЕС

Для забезпечення безпеки Харкова та його навколишніх територій велика частина атак спрямовується з використанням зенітно-ракетних комплексів С-300 та коригованих авіаційних бомб. Щоб запобігти загрозі мирному населенню, належить припинити вогневі дії та ефективно відсікти авіаційну техніку Російської Федерації на її власній території. Про це заявив військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов, наголошуючи на необхідності негайних заходів для захисту цивільного населення та мінімізації ризику військових дій на території України.

“Більшість ударів на Харків здебільшого завдаються за допомогою ЗРК С-300, які були змодифіковані для атак на наземні цілі та мають дальність ураження від 200 до 250 кілометрів. Якщо б Сполучені Штати надали дозвіл на використання ракет ATACMS для удару по території Росії, ми б могли б мінімізувати подібну загрозу для мирного населення, запроваджуючи запобіжні удари саме по місцях старту цих ракет”, — відзначив він.

Снєгирьов також вказав на те, що боротьба з ракетами С-300 і С-400 у повітрі є неефективною, оскільки це потребує великої кількості ракет, наприклад, системи протиповітряної оборони Patriot.

“Дозвольте нам ліквідувати місця старту або базування авіаційних підрозділів Росії на її території, щоб уникнути можливості атак КАБами на Харків. Дальність дії КАБів становить від 50 до 70 кілометрів”, — підкреслив він.

Він також підкреслив, що засоби, які вже передано Україні — американські ATACMS, французькі SCALP та англійські Storm Shadow — можуть радикально змінити ситуацію в контексті протидії російській агресії.

“Мова йде про те, що українська сторона матиме законне право наносити удари виключно по військових об’єктах з метою запобігання геноциду українського народу. Ще раз наголошу, що з ракетами набагато простіше боротися на етапі їх запуску, ліквідовуючи місця старту, ніж збивати їх в повітрі”, — підсумував Дмитро Снєгирьов.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко надала важливу інформацію про процедуру оновлення облікових даних військовозобов’язаних осіб в Україні. У відповіді на звернення народного депутата Олександра Федієнка, оприлюднену на його Telegram-каналі, Черногоренко підтвердила, що для виконання зобов’язання, передбаченого новим законом про мобілізацію, достатньо скористатися мобільним додатком “Резерв+”.

Як зазначила Черногоренко, відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, військовозобов’язані особи зобов’язані оновити свої облікові дані протягом 60 днів з моменту набрання чинності указом президента про оголошення мобілізації. Наразі термін для уточнення особистої інформації спливає 16 липня, і ті, хто не встигне це зробити, підлягатимуть адміністративній відповідальності у вигляді штрафу розміром 17 тисяч гривень.

Заступниця міністра підтвердила, що використання мобільного додатка “Резерв+” як електронного кабінету призовників, військовозобов’язаних і резервістів є достатнім для виконання вимог закону. Водночас, Черногоренко зазначила, що це не звільняє осіб від дотримання загальних правил військового обліку, і відповідальність за оновлення даних залишається на них.

Таким чином, мобільний додаток “Резерв+” забезпечує зручний і ефективний спосіб виконання законодавчих вимог, спрощуючи процес оновлення особистої інформації для військовозобов’язаних осіб.

Співзасновник студії "Квартал-95" та рідний брат Сергія Шефіра, першого помічника та близького друга президента, Борис Шефір, в інтерв'ю українській версії "Радіо Свобода" висловив свою критику щодо кампанії проти російської мови й культури в Україні. Він наголосив на своєму почутті прихильності до російської мови та культури, вважаючи руйнування пам'ятників Пушкіну у країні недоречним. Зараз Шефір перебуває в Німеччині, де вирішив залишитися до кінця війни, аби "врятувати дітей від війни", оскільки бізнес у нього упав, а розважальне телебачення в Україні відсутнє. Він підкреслив, що не має наміру повертатися до України, а його зв'язок з президентом Зеленським вже обірвався два роки тому, оскільки не поділяє сучасних державних переконань. Щодо співпраці з "Кварталом", Шефір заявив, що він не відчуває себе зручно в їхній теперішній атмосфері, а його припинення співпраці обумовлене також турботою про безпеку своїх дітей. У своєму прогнозі військового конфлікту він висловив надію на мирні домовленості та компроміси.

У висновку можна зазначити наступне:

• Борис Шефір виступив у захист російської мови та культури в Україні, висловивши свою любов до них та висловивши обурення руйнуванням пам'ятників Пушкіну.

• Він перебуває в Німеччині та не планує повертатися до України до закінчення війни, обравши цю країну як місце, де "врятує дітей від війни".

• Шефір ухиляється від політичних питань та відмовився від співпраці з "Кварталом", пояснивши це незручністю із теперішньою атмосферою в студії та турботою про безпеку своїх дітей.

• Він вірить у вирішення військового конфлікту шляхом мирних домовленостей та компромісів.

Ці висновки відображають позицію та погляди Бориса Шефіра на ситуацію в Україні та його особисте ставлення до подій.

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив рішення, яке викликало жваве обговорення серед правників та громадськості: державного інспектора митниці Степана Білаша визнано винним у службовій недбалості, однак покарання до нього не застосовано через сплив строків давності. Судове провадження стосувалося інциденту, що стався ще у березні 2019 року, коли через пункт пропуску на українсько-польському кордоні було пропущено мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter без належного контролю. Як з’ясувалося, транспортний засіб перевозив значний обсяг незадекларованого товару.

З матеріалів справи випливає, що вказаний бус мав у вантажному відсіку понад 1,3 тонни різноманітної продукції: автозапчастини, одяг та інші товари, що підлягали декларуванню та ретельному огляду. Проте інспектор, відповідальний за проведення митних процедур, не вжив необхідних заходів контролю. Саме ця недбалість дала можливість перевізнику уникнути сплати відповідних митних платежів і створила ризики для державного бюджету.

Суддя Наталія Швед призначила митнику рік обмеження волі та позбавлення права обіймати державні посади, однак від покарання його звільнили через закінчення строку давності.

Цікаво, що Степан Білаш уже звільнявся з митниці у серпні 2021 року, але поновився через суди. Львівський окружний адміністративний суд скасував наказ про звільнення і повернув його на посаду, а також відшкодував майже 300 тис. грн зарплати за час вимушеного прогулу. Рішення підтвердили Восьмий апеляційний адміністративний суд та Верховний Суд.

Ця справа викликала широкий резонанс через поєднання контрабанди, недбалості державного службовця та тривалого судового процесу щодо поновлення на посаді.