Четвер, 14 Травня, 2026

Російська економіка під тиском: інфляція, падіння бізнесу та збільшення бюджетного дефіциту

Важливі новини

Напруга в небі: білоруські гелікоптери помічені поблизу українського кордону

У суботу, 2 травня, біля північного кордону України спостерігалася...

У затриманого екс-податківця Євгена Бамбізова відібрали ТГ-канал “Дон Кіхот”

За інформацією наших джерел, у затриманого екс-топ податківця Євгена Бамбізова, якого підозрюють в організації конвертаційного центру на 1,5 мільярда гривень, забрали його основний медіа актив – ТГ канал Дон Кіхот. Так, за інформацією наших джерел в Податковій, віднині ТГ канал Дон Кіхот, в якому раніше публікувалась інформація компроментуючого характеру на керівництво Податкової, буде публікувати виключно […]

Західний кордон України: реформи митниці чи неформальні “абонементи”?

На західному кордоні України сьогодні стикаються дві різні реальності. З одного боку, уряд активно заявляє про наміри реформувати митницю, цифровізувати всі процеси, спростити контроль та посилити боротьбу з корупцією. Здається, що країна на шляху до прозорих і ефективних митних процедур. Однак з іншого боку, водії мікроавтобусів, місцеві підприємці та активісти, які щодня стикаються з реальними умовами на кордоні, вперто стверджують, що без неофіційних «абонементів» пройти митницю просто неможливо.

Про це повідомляє видання Антикор, яке звертає увагу на те, як часто в цих розмовах виникає ім’я Олега Федоровича Будза — начальника відділу митного контролю Львівської митниці. Важливо, що ця особа не є публічним політиком, не виступає на камерах і не дає інтерв’ю, але має значний вплив на митні процеси на заході країни.

Історія набуває ще більш цікавого відтінку, якщо поглянути в документи. Декларації, які щорічно подає Олег Будз, показують картину, далеку від скромного чиновницького побуту. Це великі суми готівки в доларах і євро, автомобілі представницького класу, доходи від бізнесу дружини й навіть згадки про подарунки в мільйонах гривень. Самі по собі ці цифри не доводять порушень закону, але вони впадають в око, коли їх співставляєш з офіційними доходами сім’ї. І в цьому полягає головна інтрига: наскільки прозоро й чесно складалося матеріальне становище сім’ї Будза?

Фігура Будза довгий час залишалася в тіні, поки в телеграм-каналах і регіональних публікаціях не почали з’являтися матеріали про схеми на кордоні. Автори стверджували, що частина мікроавтобусів проходить контроль швидше і без черги, а водії платять фіксовані суми в обмін на гарантоване «зелене» вікно. Саме в такому контексті прізвище начальника відділу митного оформлення Олега Будза стало символом «митного конвеєра». Проте офіційні документи малюють куди більш стриману картину. В Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК чітко зафіксовано, що Олег Будз обіймає посаду в системі Львівської митниці. Його щорічні звіти відображають зарплату, кілька автомобілів, банківські рахунки й грошові активи. Ключовий момент полягає в тому, що, починаючи з 2019 року, разом із деклараціями з’явилися дані про дружину Анну Коваль, чиї доходи від підприємницької діяльності значно перевищують зарплату чоловіка.

У декларації за 2024 рік, наприклад, вказано сукупний сімейний дохід у понад 3,5 мільйона гривень, з яких 2,38 мільйона становили доходи дружини від бізнесу. Вона ж вказана отримувачем зарплати в приватній компанії «Петро Карбо Хем» у розмірі понад пів мільйона гривень. На тлі цих доходів офіційна зарплата самого Будза в 623 тисячі виглядає куди більш скромно. Але більш вражають грошові активи: готівкові 160 тисяч доларів, 90 тисяч євро і майже півтора мільйона гривень, плюс – банківські залишки. У перерахунку на гривню це понад дванадцять мільйонів, що в три з половиною раза перевищує сукупний дохід сім’ї за рік.

Особливої уваги заслуговує декларація 2021 року, де зафіксований подарунок дружині Анні Коваль у розмірі понад 1,3 мільйона гривень. Від кого був цей подарунок і на яких умовах — питання залишається без відповіді, адже декларація фіксує лише сам факт отримання коштів. Про те, що цей «подарунок» чомусь не помітили правоохоронні органи, покликані такі речі відстежувати, скромно промовчимо. Навіщо пояснювати очевидні речі? Якщо в деклараціях Будза основну увагу привертає співвідношення доходів і активів, то у випадку його дружини — це поєднання офіційних заробітків і підприємницьких надходжень. Анна Коваль вказується як співробітниця комерційної компанії і одночасно як підприємиця, чиї доходи за один лише рік перевищують два мільйони гривень. Вона також фігурує власницею або користувачкою автомобілів преміумкласу, Audi Q7 2016 року і BMW X6 2021 року, причому останній вказаний у безоплатному користуванні, що само по собі виглядає незвично й вимагає документального підтвердження. Сам же Олег Будз їздить на старенькому «пасаті», як і належить зразковому чиновнику. Принаймні так написано в декларації. Що теж залишимо без коментарів.

Крім декларацій, ім’я дружини з’явилося і в судових хроніках. У жовтні 2024 року в реєстрі судових рішень зафіксовано справу про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів. У телеграм-каналах цю справу прямо пов’язують з Анною Коваль, проте публічний доступ до повного тексту рішення обмежений, і тому встановити прямий зв’язок поки неможливо. Тим не менш саме згадка прізвища в судових документах посилює увагу до її ролі в сімейній історії Будза. І навряд чи «Особа_1», зазначена в тексті Постанови Галицького райсуду Львова як «потерпіла», яка їздить на BMW X6, є повною однофамілицею Анни Вікторівни Коваль. Тож сумніватися в тому, хто ж їздить на «безоплатному» BMW X6, не доводиться.

У сукупності це створює образ сім’ї, чиї фінансові можливості значно вищі за середній рівень, навіть за мірками великих підприємців. Наявність великих сум готівкової валюти, дорогих «безоплатних» автомобілів і подарунків викликає закономірні питання: наскільки прозорі джерела цих коштів і чи співвідносяться вони з офіційними доходами? Особливо, якщо подивитися на декларації Олега Будза системно. Й порівняти цифри зростання його статків по роках. У 2015 році Олег Будз прийшов на митницю бідним. А в 2025 році вже став мільйонером. Втім, дивіться самі й робіть висновки самі. Скептики скажуть: що незвичайного в тому, що дружина митника веде успішний бізнес, а сім’я заробляє легально? Формально — нічого. У деклараціях все відображено, цифри збігаються, документи заповнені. Але підозри виникають не тільки тому, що йдеться про чиновника з чутливої сфери — української митниці. Вони підживлюються репутацією самої системи, де корупційні схеми десятиліттями вважалися нормою.

Розповіді перевізників і підприємців про «чорні каси», де щоденно збираються тисячі доларів готівкою, підтверджуються численними публікаціями й розслідуваннями про інші пости та інші прізвища. Будз в цій історії стає символом — фігурою, через яку суспільство намагається пояснити собі, як працюють старі механізми в новій реальності.

Складність ситуації погіршується мовчанням офіційних структур. Ні сам Будз, ні Львівська митниця, ні прокуратура не давали публічних коментарів з приводу звинувачень. Запити журналістів залишаються без відповіді. При цьому активісти і телеграм-канали продовжують публікувати списки співробітників, яких, на їхню думку, варто перевірити на предмет корупційної складової.

Ця тиша лише посилює недовіру. Коли в деклараціях фіксуються мільйони готівки, але слідчі органи не поспішають перевіряти джерела походження коштів, суспільство отримує сигнал: система досі закрита, а непідконтрольні схем можуть існувати й далі.

В історії з Олегом Будзом є все: офіційні документи, які демонструють значні активи сім’ї; декларації, де зазначено мільйони гривень доходів дружини; автомобілі, подарунки й валютні резерви; судове рішення, опосередковано пов’язане з дружиною. Все це — факти, зафіксовані у відкритих реєстрах. Є й інший бік — численні звинувачення в поборах і схемах на кордоні, які поки не знайшли документального підтвердження.

На стику цих двох реальностей і народжується розслідування. Воно не виносить вироки й не ставить остаточної крапки. Але воно фіксує очевидне: співвідношення доходів та активів сім’ї викликає запитання, що потребують уважної перевірки. Воно показує, що прізвище Будз звучить не випадково, а тому що символізує системну проблему.

Будз може бути лише частиною великої машини, яка роками налагоджувала неформальні правила. Можливо, його ім’я вкидають опоненти, щоб дискредитувати одну людину. Але якщо система не дасть відповідей, підозри будуть множитися.

Поки ж в сухому залишку – парадокс: офіційні доходи сім’ї за рік становлять трохи більше як три з половиною мільйона гривень, а задекларовані активи — понад дванадцять мільйонів. Є великі подарунки, дорогі автомобілі, валютні заощадження, і є мовчання з боку тих, хто зобов’язаний перевіряти подібні розходження. І в цьому мовчанні — головний сигнал суспільству: якщо система не зміниться, прізвища можуть бути різними, але результат залишиться тим же.

Аварія біля станції метро “Видубичі”: фура зірвалася з Південного мосту

Сьогодні вранці в Києві біля станції метро “Видубичі” сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода. Вантажівка зірвалася з Південного мосту, а її водій отримав травми. Як повідомило Головне управління Національної поліції в місті Києві, водій транспортного засобу 1973 року народження не впорався з керуванням. Внаслідок цього автомобіля пробив огорожу та злетів з мосту. За даними поліції, біля станції […]

The post Аварія біля станції метро “Видубичі”: фура зірвалася з Південного мосту first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Справу ексглави Броварської РДА, який п’яним збив чотирьох людей, повернули на новий розгляд

Апеляційний суд скасував вирок колишньому голові Броварської районної державної адміністрації Павлу Майбоженку, якого визнали винним у скоєнні ДТП у стані алкогольного сп’яніння, внаслідок якого постраждали четверо осіб. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора. Згідно з повідомленням, Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора та скасував вирок, винесений Броварським міськрайонним судом. Справу направлено на новий розгляд […]

Стан російської економіки продовжує погіршуватися через тривалу війну з Україною, що проявляється в зростанні інфляції, зниженні споживчого попиту, диспропорціях у промисловості і зростаючому бюджетному дефіциті. Ці висновки містяться в оцінках, наданих Службою зовнішньої розвідки України, а також в економічних показниках, що фіксують ситуацію в Росії у 2026 році. Економіка виглядає нестабільною та все більше залежною від державних витрат.

За офіційними даними, інфляція в Росії у березні становила приблизно 5,9%, проте реальні показники, без врахування сезонних коливань, досягають 6%. Найбільше зростання цін відзначається у сфері послуг, де показник сягає 8,8%. Непродовольчі товари подорожчали приблизно на 6%, що свідчить про поширення інфляційного тиску на всі сегменти внутрішнього ринку.

Водночас споживчий сектор демонструє зниження попиту. Яскравим прикладом цього є скорочення мережі закладів громадського харчування — ресторани зменшують кількість закладів в містах і регіонах, а деякі підприємства навіть закриваються через зменшення клієнтів та зростання витрат. Сегмент швидкого харчування, який зазвичай залишається стійким у кризові часи, також відчуває спад.

Експерти вказують на системні зміни в поведінці споживачів: росіяни, відмовляючись від дорогих послуг, не переходять на дешевші альтернативи, а скорочують витрати в цілому, що свідчить про зниження купівельної спроможності та обережність у витратах.

Податкова політика також суттєво впливає на економічну активність. Зокрема, зменшення спрощених систем оподаткування для малого бізнесу та обов’язковий ПДВ підвищують фіскальний тиск. Це призводить до закриття компаній або необхідності підвищення цін, що, в свою чергу, лише погіршує інфляцію та знижує попит.

У промисловості спостерігається розшарування: підприємства, які виконують державні оборонні замовлення, отримують пріоритетне фінансування і мають стабільне навантаження. Проте цивільний сектор стикається з падінням виробництва, затримками зарплат і переходом працівників на неповний робочий день.

Хоча офіційний рівень безробіття в Росії залишається низьким — близько 2,1%, експерти зазначають, що ця цифра не відображає реального становища. Державні витрати на оборону підтримують частину зайнятості, тоді як в цивільному секторі спостерігається приховане скорочення доходів і неповна зайнятість.

Економічна ситуація в різних регіонах Росії також нерівномірна. Наприклад, у Волго-Вятському макрорегіоні інфляція перевищує 8,2%. У Північно-Західному регіоні спостерігається зниження вантажообігу в портах через логістичні проблеми. На Півдні промислове виробництво зазнало падіння більш ніж на 10%, а будівельний сектор скоротився більш ніж на третину. Туристична галузь, яка є важливим джерелом доходів, також опинилася під загрозою.

Державне фінансування військових дій залишається основним джерелом активності в економіці, однак це створює дисбаланс між військовим і цивільним секторами, підсилюючи структурні перекоси.

Зростання боргового навантаження населення також посилює економічний тиск. Загальна заборгованість росіян сягає приблизно 45 трильйонів рублів, що свідчить про те, що кредити більше використовуються для покриття базових витрат, ніж для інвестицій.

Офіційний рівень бідності оцінюється в близько 6,5% населення, проте реальні цифри можуть бути вищими через занижений прожитковий мінімум, що становить приблизно 17 тисяч рублів. Громадяни ж часто оцінюють межу бідності на рівні близько 50 тисяч рублів на особу.

Бюджетний дефіцит становить серйозну загрозу для економіки. За перші місяці 2026 року він досягнув майже 5,9 трильйона рублів, що становить близько 2,5% ВВП. Прогнози погіршуються: один з найбільших російських банків знизив очікуване зростання ВВП на 2026 рік до 0,5–1%, а прогноз інфляції підвищив до 6–6,5%.

Економісти вважають, що російська економіка перебуває в стані затяжної стагнації. Після різкого підвищення ключової ставки для стримування інфляції активність у багатьох секторах сповільнилася, що тільки посилило структурні проблеми та залежність від державних витрат, пов'язаних із війною.

Останні новини