Західний кордон України: реформи митниці чи неформальні “абонементи”?

Скандально відомий генерал-майор Державної прикордонної служби Сергій Мул знову опинився в центрі суспільної уваги після того, як його декларації непомітно зникли з відкритого реєстру НАЗК. Подія, яка для пересічного чиновника була б абсолютно неможливою через суворі норми законодавства, для високопоставленого офіцера виявилася лише «технічним кроком», що викликає запитання щодо рівності громадян перед законом.

Ситуація з Мулом стала черговим прикладом того, що в українській силовій структурі, попри багаторічні реформи, все ще співіснують дві паралельні реальності: одна — для звичайних службовців, що зобов’язані звітувати про кожну зміну в майновому стані, інша — для впливових осіб, які можуть уникати публічної прозорості без очевидних наслідків.

Про Мула заговорили ще у 2023 році, коли в мережу потрапило відео його конфлікту з патрульними. Поліцейські зупинили його авто серед ночі та попросили пройти тест на алкоголь. Мул відмовився, а тон його розмови з інспекторами прозвучав як пряма демонстрація недоторканності.Після суспільного тиску його зняли з посади начальника Південного регіонального управління — але не усунули, а перевели до Києва, де він фактично зберіг повноваження і вплив.

Ще один скандал — поїздка його пресофіцерки до Парижа на Новий рік у розпал вторгнення. Резонансну історію завершили звільненням співробітниці. Мул, який курував її роботу, жодної відповідальності не поніс. Усі стрілки перевели вниз по вертикалі, а сам генерал знову залишився безкарним.

І тепер — новий епізод. Декларації Мула зникли з відкритого реєстру НАЗК. Жодних пояснень, юридичних підстав або реакції від державних органів. Створюється враження, що генерал просто вирішив викреслити непотрібні рядки зі свого публічного досьє — і йому за це нічого не буде.

У країні, яка вимагає прозорості та підзвітності від кожного, особливо у час війни, дії Мула демонструють системну проблему. Поки силова еліта може безкарно «йти в тінь», будь-які розмови про справедливість, реформи та оновлення виглядають цинічно.

Українцям знову показали: у державній системі є люди, для яких дія закону — опція, а не зобов’язання.

У Києві спалахнув новий корупційний скандал, який знову привертає увагу до діяльності столичної влади. За даними громадської організації «НОН-СТОП Україна», на чолі якого стоять відомі фігури політичної та комунальної сфери — голова КМДА Віталій Кличко, екснардеп Артур Палатний та директор комунальної організації «Муніципальна охорона» Сергій Чернишев, — налагоджена масштабна схема зловживань.

Згідно з інформацією, наданою активістами, ця група осіб організувала функціонування злочинної структури, що використовує комунальне підприємство «Муніципальна охорона» як інструмент політичного тиску та механізм для отримання незаконних відкатів. У ході розслідування було встановлено, що організація функціонує не тільки як елемент міської інфраструктури, але й як важіль для залякування опонентів, в тому числі депутатів, а також застосування психоемоційного і фізичного впливу на представників політичних сил.

Аудиторська перевірка КМДА підтвердила порушення на понад 13 мільйонів гривень. Серед них: незаконне завищення посадових окладів, виплата безпідставних премій, фіктивні договори й зловживання під час використання бюджетних грошей. Крім того, аудитори зафіксували зникнення майна, порушення обліку та непрозоре формування вартості охоронних послуг.

Скандали переслідують «Муніципальну охорону» вже не перший рік. Колишнього директора підприємства обвинувачують у привласненні 580 тисяч гривень через фіктивні угоди. У серпні 2025 року співробітники організації заблокували приймальню депутата Київради Андрія Вітренка, погрожуючи йому фізичною розправою. Цей інцидент, на думку експертів, підтвердив, що структура працює радше як приватна силова служба у політичних інтересах, ніж як офіційне комунальне підприємство.

Аналітики наголошують: за час війни, коли столичний бюджет мав би спрямовувати ресурси на оборону та підтримку мешканців, КМДА під керівництвом Кличка дозволила перетворити «Муніципальну охорону» на джерело корупційних доходів для обраних осіб.

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

Для реєстрації до дитсадка не потрібно рішення керівника дошкільного закладу, наголошують герої нової серії “Сім’я Принциповичів”, в рамках проєкту “Попередити корупцію просто”, пишуть на ТГ-каналі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Записати дитину до дитячого садка та завдяки диджиталізації уникнути корупції в закладах дошкільної освіти. Все це стало ще легше, наголошують у НАЗК. В рамках проєкту “Побороти корупцію – просто” пригоди сім’ї Принциповичів продовжуються.

Серед основних тез нової серії:

Для реєстрації до дитсадка не потрібно рішення керівника дошкільного закладу, – достатньо зареєструватися у електронній черзі.

Отримавши повідомлення про зарахування, слід не забути прийти до відділу освіти з документами (свідоцтво про народження дитини, медична довідка, заява батьків).

“Місце для Богданчика знайшлося за три тижні, і зовсім неподалік”, – обіцяють герої анімаційного проєкту.

Заступник начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через можливу невідповідність між офіційними доходами та рівнем життя. Журналістські розслідування, оприлюднені OBOZ.UA з посиланням на відкриті реєстри та матеріали правоохоронних органів, вказують на активи, які посадовець нібито контролює без прямого відображення у власних деклараціях.

Згідно з офіційними даними, задекларований дохід Шибка на державній службі становить менш ніж 43 тисячі гривень на місяць до оподаткування. Водночас журналісти повідомляють, що він проживає в елітному заміському комплексі «Рівер-Клаб», де вартість оренди нерухомості істотно перевищує можливості, які випливають із задекларованих заробітків. Окрім житла, увагу привертає й інше майно, оформлене на близьких осіб або пов’язані структури.

Окрему увагу привертає особа Владислава Бордуна, якого ЗМІ називають імовірним персональним водієм та охоронцем чиновника. Формально Бордун є власником кількох компаній і двох квартир загальною площею понад 140 квадратних метрів разом із паркомісцем у ЖК «Панорама» в Дніпрі — одному з найдорожчих житлових комплексів міста. Орієнтовна вартість такого майна становить близько 250 тисяч доларів. Водночас у сервісах ідентифікації номерів телефонів користувачі підписують його як «водій Шибка» або «водій шефа».

Як випливає з матеріалів кримінального провадження №757/55802/25-к, які аналізували журналісти, під час негласних слідчих дій Бордун нібито повідомляв знайомим, що елітні квартири в ЖК «Панорама» фактично оформлені на нього за дорученням Дмитра Шибка. Ці обставини наразі перевіряються слідством.

Активи оформлені й на родичів посадовця. Зокрема, на доньку Шибка Марію у 2022 році, коли їй було 22 роки, за договором дарування оформили чотирикімнатну квартиру площею понад 246 квадратних метрів у центрі Києва на вулиці Богдана Хмельницького. Орієнтовна вартість такого житла нині становить близько 600 тисяч доларів. На сина Романа, який працює адвокатом, зареєстрована квартира на вулиці Бойчука в столиці, а також автомобіль BMW 750Li, придбаний у 2016 році приблизно за 100 тисяч доларів. За даними ДБР, фактичним користувачем авто був сам чиновник.

Окрема історія стосується дорожньо-транспортної пригоди у березні 2025 року. Згідно з постановою поліції, Дмитро Шибко, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLC 200 своєї знайомої — дніпровської косметологині Марини Лазарєвої, — не впорався з керуванням і виїхав за межі проїзної частини. У документі зазначено, що від водія був запах алкоголю, а від проходження алкотесту він відмовився. За інформацією слідства, для компенсації шкоди чиновник придбав Лазарєвій новий автомобіль Mercedes-Benz вартістю понад 4,5 мільйона гривень із додатковими опціями ще на 74 тисячі гривень — загалом понад 110 тисяч доларів.

Журналісти також звертають увагу на майно 85-річного тестя посадовця. На нього та пов’язану компанію ТОВ «Серпень-9» зареєстровано нежитлову нерухомість загальною вартістю на десятки мільйонів гривень, зокрема приміщення площею понад 330 квадратних метрів і будівлю майже на тисячу квадратних метрів.

Контексту ситуації додає і той факт, що Державна екологічна інспекція є органом із широкими повноваженнями щодо накладення багатомільйонних штрафів на підприємства за порушення екологічного законодавства. За версією правоохоронців, в інспекції могла діяти схема, коли чиновники ініціювали перевірки і пропонували підприємствам або укладати договори з пов’язаними структурами, або сплачувати значні штрафи. Під час одного з обшуків у працівниці Придніпровської Держекоінспекції було виявлено готівку в еквіваленті понад мільйон доларів.

Сам Дмитро Шибко вже фігурував у кримінальних зведеннях: у 2019 році його затримували за підозрою в отриманні хабара, однак тоді провадження було закрите, і він продовжив роботу в системі.

Наразі всі наведені факти є предметом журналістських розслідувань і матеріалів досудового слідства. Остаточну правову оцінку діям посадовця та його оточення має дати суд.