Російська тактика “накопичення й масованого удару” — виклики для ППО та критичної інфраструктури

Учорашня ніч та ранок 13 березня стали свідками масованих атак дронів у різних регіонах Росії, спрямованих на нафтопереробні заводи. Цю інформацію підтверджують джерела у ВВС силових органів. Варто зазначити, що атаковані об'єкти, які вважаються ключовими у нафтовій промисловості Росії, потрапили в топ-5 найбільших нафтопереробних заводів країни.

Особливо вразливим виявився НПЗ у Рязані, де виникла пожежа внаслідок атаки. Губернатор Рязанської області, Павло Малков, підтвердив факт удару та інформує про постраждалих осіб. Також, за даними місцевих джерел, у лікарню доправили двох чоловіків із середньою тяжкістю поранень. Крім того, атаки були зафіксовані у Киришському районі Ленінградської області, але, за словами губернатора Олександра Дрозденка, наслідки події вдалося локалізувати.

Спеціальні операції СБУ, які включають атаки на нафтопереробні заводи, продовжуються не лише у Рязані та Ленінградській області, але й у Нижегородській області. Вони є частиною стратегії, спрямованої на позбавлення російського ворога економічних ресурсів та зменшення потоку нафтових грошей, які використовуються для ведення війни проти України.

У цих атаках також були зачеплені важливі військові об'єкти, такі як авіабаза у Бутурлінівці та аеродром у Воронежі. Наразі деталі стосовно загальної кількості дронів, які брали участь у цих атаках, залишаються невідомими. Однак, російське міністерство оборони повідомляє про знищення 58 безпілотників над різними територіями Росії.

Повідомлення про атаки безпілотників у різних регіонах Росії поширилося, вказуючи на збиття 11 БПЛА у Білгородській, 8 у Брянській, 29 у Воронежській, 8 у Курській, а також по одному у Ленінградській та Рязанській областях. Зауважується, що в Рязанській області кількість вибухів перевищила офіційно заявлену кількість збитих дронів, а губернатор Воронезької області повідомив про збиття понад 30 безпілотників, що перевищує офіційні дані міністерства оборони.

Незважаючи на це, пошкодження інфраструктури та житла у муніципалітетах, де були збиті об’єкти, виявились незначними. У Білгороді один з дронів влучив у багатоквартирний будинок, проте на щастя, постраждалих немає. Другий дрон впав у річку. Тим не менше, раніше ТАСС повідомляла про атаку на будівлю ФСБ у Білгороді. Губернатор Брянщини підтвердив збиття безпілотників, але стверджує, що немає жертв чи руйнувань.

Попередньо влада дев’яти російських регіонів інформувала про атаки безпілотників. Губернатори Орловської та Нижньогородської областей підтвердили пожежі на підприємствах паливно-енергетичного комплексу через влучання дронів.

Міністерство оборони РФ заявило, що протягом ночі знищило та перехопило 25 українських безпілотників "літакового типу", а вдень назвало цифру у понад сто дронів. Перед 12 березня атаки безпілотників також зазнали щонайменше шість великих російських підприємств паливної промисловості.

Висновки до згаданої статті свідчать про інтенсивність атак безпілотників на об'єкти у різних регіонах Росії, зокрема на нафтопереробні заводи та військові об'єкти. Збиття безпілотників спричинило незначні матеріальні пошкодження та не призвело до людських жертв. Російські владні структури активно реагують на ці атаки та намагаються контролювати ситуацію. Заяви про перехоплення та знищення українських безпілотників свідчать про напружену обстановку в регіоні. Важливою є спроможність України виконувати такі атаки, що призводить до скорочення ресурсів та зниження економічного потенціалу Росії.

Українська влада посилює відповідальність за ухилення від військової служби: чого очікувати від оновленого законопроекту.

Посилення відповідальності за ухилення від військової служби є актуальним напрямком для української влади.Оновлений законопроект містить ряд заходів, спрямованих на збільшення кількості призовників і вирішення проблеми добровольців.Вводяться суворі санкції за порушення правил військового обліку, що може вплинути на покращення військової мобілізації.Передбачено зниження вікової межі для мобілізації, введення обов'язкового повідомлення про перебування на лікарняному та інші заходи.Впровадження нових правил може допомогти забезпечити більш ефективну мобілізацію та зміцнити обороноздатність країни.

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та стягнув на користь держави автомобіль Audi Q7 2023 року випуску, вартістю близько 4,2 мільйона гривень. Це рішення стало важливим кроком у боротьбі з корупцією, зокрема у місцевих органах влади. Згідно з даними прокуратури, цей автомобіль фактично використовував міський голова Самбора на Львівщині, Юрій Гамар, хоча в офіційних документах транспортний засіб був зареєстрований на його доньку Тетяну Москвяк.

Прокурори САП стверджували, що ані Гамар, ані його родичі не мали законних доходів, достатніх для придбання такого дорогоцінного автомобіля. Вони надали суду докази того, що після покупки Audi Q7 автомобілем активно користувався саме мер міста, хоча формально його власником значилася донька. Це викликало підозри у прокуратури щодо законності джерел фінансування придбання транспортного засобу.

Суд погодився з позицією прокурора та визнав актив незаконним для приватного володіння, застосувавши механізм цивільної конфіскації — інструмент, що дозволяє стягувати в дохід держави майно, набуте без підтверджених законних доходів. У рішенні зазначено, що автомобіль переходить у власність держави.

Це рішення викликало суспільний резонанс і стало ще одним прикладом застосування антикорупційних механізмів проти посадовців. Утім, одразу після публічної інформації аналітики та правозахисники звернули увагу на оновлену декларацію Юрія Гамара: у ній зафіксовано придбання іншої Audi Q7, вже 2025 року випуску, вартістю майже 4,9 млн грн.

Наявність у декларації нової дорогої машини викликала додаткові запитання щодо джерел доходів і прозорості витрат посадовця. Представники громадських організацій закликали правоохоронні органи перевірити обставини придбання другої Audi і, за потреби, вжити заходів відповідно до закону. У самій мерії офіційних коментарів щодо нового запису в декларації станом на момент публікації не надходило.

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.