Російські кораблі з «Калібрами» виведено в Чорне море

Україна стикається з великою невизначеністю щодо можливості отримання американської допомоги у найближчий період часу. Це означає, що країні доведеться використовувати кошти, заплановані на соціальні програми, для потреб оборони. Такий крок може призвести до затримок у виплатах зарплат бюджетникам і подальшого загострення дефіциту техніки та боєприпасів.

Більше того, якщо ситуація із фінансуванням з Заходу не поліпшиться, українська влада буде змушена збільшити податки, друкувати гривню або проводити масову емісію для збільшення надходжень до бюджету. Це стає особливо загрозливим, оскільки близько 63% доходів бюджету України залежать від зарубіжних грантів та кредитів.

У цій кризовій ситуації навіть обіцянка Заходу про створення фонду на $100 мільярдів для України не може бути вирішальним рішенням. Потенційне використання російських коштів може призвести до виходу коштів з західних економік, а це вже спричинить нову економічну кризу.

Україні доведеться зустріти складні економічні виклики, пов'язані з невизначеністю отримання американської допомоги та загостренням військової ситуації. Підвищення податків та перерозподіл бюджетних коштів можуть стати необхідними для забезпечення військових потреб та забезпечення функціонування соціальних програм. Залежність від зарубіжних фінансових джерел підкреслює необхідність пошуку внутрішніх ресурсів для забезпечення стабільності економіки. Розрахунки на зовнішні джерела фінансування можуть нести ризик для національної безпеки та стійкості. Вирішальним є пошук стратегій, що сприяють розвитку внутрішніх економічних ресурсів та забезпечують незалежність від зовнішніх впливів.

Конференція у Бюргенштоку, присвячена Україні, не матиме змоги завершитися мирною угодою, оскільки її успішний фінал вимагає участі Володимира Путіна, зазначає глава Швейцарії, Віола Амхерд. Цей висновок випливає з різноманітних аспектів, що включають складну політичну ситуацію, роль регіональних акторів та необхідність компромісу між всіма зацікавленими сторонами. Таким чином, для досягнення мирного вирішення конфлікту необхідно активно залучати ключових учасників, включаючи Російську Федерацію, у діалог і пошук спільних шляхів до конструктивного врегулювання ситуації в Україні.

Незважаючи на те що альпійська конфедерація представляє себе як майданчик для переговорів, в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Амхерд припустила передачу Україні швейцарських танків і систем ППО в рамках нового розуміння нейтралітету.

Для країни-організатора швейцарської конференції щодо України стає очевидною майбутня відсутність реальних результатів переговорів.

«Нам ясно, що за підсумками конференції ми не підпишемо мирну угоду», – заявила в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine глава конфедерації Віола Амхерд.

Політикиня, яка поєднує посади міністра оборони і президента Швейцарії, розуміє, що «для миру потрібні обидві сторони за столом», і висловила надію, що Росія візьме участь у наступних зустрічах. На цій зустрічі ж «ми хочемо зміцнити довіру і знайти рішення з тих питань, які важливі для цивільного населення, а потім і для миру надалі», – пояснює Віола Амхерд.

В інтерв’ю швейцарський політик наголосила на важливості присутності на зустрічі незахідних країн. Із 80 країн, які підтвердили участь, половина припадає на Азію, Африку та Південну Америку.

«Таким чином, Глобальний Південь представлений», – стверджує Амхерд. Як особливий успіх вона відзначає згоду Індії.

Водночас Амхерд відмовилася коментувати німецькому виданню заяви Зеленського щодо Китаю, який «робить усе, щоб перешкодити іншим країнам узяти участь у мирному саміті». За її словами, Китай розуміє важливість зустрічі, хоча й відмовився брати в ній участь. Глава Швейцарії підкреслила, що вона була готова запросити і Росію, але «ще до того, як ми розіслали запрошення, Росія публічно заявила, що не братиме участі».

У Німеччині Швейцарію критикують за недостатню підтримку України, і Амхерд змушена виправдовуватися. Вона пояснює, що через нейтралітет альпійська конфедерація не постачає зброю в Україну, але, наприклад, обіцяла ₣5 млрд на відновлення.

Амхерд також вважає, що Швейцарії варто переглянути зобов’язання щодо нейтралітету. За її словами, ситуація з 1907 року, коли були ухвалені чинні правила, змінилася, і положення статуту ООН дозволяють підтримувати Україну.

У цьому контексті вона допускає постачання списаних швейцарських танків Leopard-1 і нових систем ППО Patriot. Щодо танків вона заявила виданню, що конфедерація все ще «вивчає» питання «щодо прав власності».

«Щойно це буде завершено і з’явиться ясність, ми зможемо знову розглянути заявку на купівлю від Rheinmetall», з подальшою можливою передачею Україні.

Щодо пропозиції міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса до Швейцарії відмовитися від замовлених систем Patriot на користь України Амхерд заявила, що «в принципі відкрита до розгляду цієї пропозиції». На її думку, деталі такої угоди потрібно розглянути ще й самій Німеччині.

Політик не бачить Швейцарію в НАТО або в ЄС, але підкреслює важливість співпраці з ними.

«Ми хочемо тісніше співпрацювати з НАТО в майбутньому, крім іншого, ми можемо уявити собі відправлення більшої кількості наших офіцерів до структур НАТО та участь у навчаннях».

Політикиня сподівається, що їй уже до кінця року вдасться подолати опір у швейцарському парламенті для укладення угоди з ЄС щодо економічної інтеграції.

Затримка у поставках винищувачів F-16 для України стає головною проблемою, і за даними Офісу Президента, тепер очікується, що перші літаки прибудуть восени. Партнери України не виконали свої обіцянки, що викликає незадоволення уряду. Наприклад, поставка від Данії затримується на півроку. Українські пілоти проходять підготовку у різних країнах, включаючи Данію, де наразі навчається шість пілотів. Раніше Норвегія передала Данії два винищувачі для навчання українських пілотів. У цьому контексті важливо забезпечити успішну підготовку українських пілотів та створення необхідної логістики для ефективного обслуговування літаків F-16 в Україні.

Затримки у поставках винищувачів F-16 до України є серйозною проблемою, оскільки всі обіцянки наших партнерів про надходження літаків до кінця 2023 року залишаються невиконаними. Уряд висловлює незадоволення з приводу цієї ситуації, адже затримки породжують певні труднощі у військовій стратегії та готовності. Особливо важливо вирішити питання успішної підготовки українських пілотів та забезпечення ефективного обслуговування літаків у майбутньому.