Вівторок, 26 Травня, 2026

Російські окупанти перетворюють українські дрони на нову зброю

Важливі новини

Франція розгромила Україну у відборі до ЧС-2026: болюча поразка в Парижі

На паризькому стадіоні «Парк-де-Пренс» відбувся черговий матч групи D кваліфікації чемпіонату світу 2026 року, де збірна України зазнала тяжкої поразки від національної команди Франції. Господарі продемонстрували повну ігрову перевагу та здобули перемогу з розгромним рахунком 4:0, залишивши українським футболістам мінімум шансів на будь-який позитивний результат.

Поєдинок довгий час залишався без голів, однак після перерви французи різко додали в темпі й агресії. Рахунок відкрив Кіліан Мбаппе, впевнено реалізувавши пенальті на 55-й хвилині. Українська збірна намагалася вирівняти гру, але не встигала за швидкістю та технікою суперників.

Після цієї поразки збірна України залишилася на третій позиції у групі з 7 очками, поступаючись Ісландії за різницею забитих та пропущених м’ячів. Франція з 13 балами гарантувала собі перше місце та вихід на чемпіонат світу. На останній позиції групи — Азербайджан з одним очком.

У заключному турі 16 листопада українці в номінально домашньому матчі приймуть Ісландію, а Франція на виїзді зіграє з Азербайджаном. Важливість цього матчу для України зростає, адже від результату залежатиме шанс потрапити до плей-оф відбору ЧС-2026.

Епідемічна ситуація з грипом в Україні: що варто знати?

На даний момент в Україні зареєстрована циркуляція вірусу грипу в 22 країнах. За словами заступника міністра охорони здоров’я та головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, п’ять регіонів перевищили епідемічний поріг, що є більш серйозним сигналом для посилення заходів профілактики. протягом останнього тижня в Україні зафіксовано близько 250-270 тисяч випадків захворювань на грип, що показав про досить […]

The post Епідемічна ситуація з грипом в Україні: що варто знати? first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Суддя Рівненської області задекларувала виграш свого співмешканця в казино, пов’язаному з російським бізнесом

Суддя Господарського суду Рівненської області Ірина Пашкевич стала об'єктом уваги після того, як в її щорічній декларації за 2024 рік було вказано виграш її співмешканця в онлайн-казино. Цей виграш, на суму 164 тис. грн, був отриманий Іваном Юрнюком у казино Cosmolot, яке пов'язують із російським бізнесом. Як зазначено у декларації, зазначене казино належить ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), юридичному власнику, засновником якого є громадянин Російської Федерації Сергій Токарєв.

Виграш став частиною загального доходу родини Пашкевич, однак ситуація викликає певні питання щодо походження коштів та їхнього використання, зокрема через зв'язки з російським бізнесом. Це стає важливою темою для обговорення в контексті антикорупційної політики та прозорості фінансових операцій посадових осіб в Україні.

Сама Ірина Пашкевич задекларувала лише одну власну квартиру у Рівному площею 82 квадратні метри, придбану ще у 2011 році за 317 тис. грн. Водночас із 2017 року вона та Юрнюк користуються земельною ділянкою площею понад 1 тис. квадратних метрів, яка оформлена на батька судді Олександра Пашкевича. Її вартість у декларації вказана лише 100 тис. грн, що виглядає суттєво заниженим показником для міста Рівне.

З 2019 року на цій ділянці триває будівництво житлового будинку площею понад 191 квадратний метр. Суддя зазначає, що користується недобудованим будинком разом зі співмешканцем, при цьому формальним власником об’єкта також є її батько. Це означає, що після завершення будівництва житло фактично стане основним місцем проживання судді та її сім’ї, хоча юридично належатиме родичу.

У 2024 році Пашкевич придбала преміальний автомобіль Audi A6 2016 року випуску за 800 тис. грн. Її співмешканець того ж року купив старий Suzuki Vitara 1998 року за 140 тис. грн. Крім того, пара користується електромобілем Volkswagen e-Golf 2018 року, який оформлений на батька судді і оцінений у 659 тис. грн.

Заощадження родини також викликають питання. Суддя задекларувала 260 тис. грн, 23 тис. доларів і 3 тис. євро готівкою, а її співмешканець — ще 26 тис. грн і 15 тис. доларів. Окремо вказано зберігання 48 тис. грн готівки у ПриватБанку, ймовірно в індивідуальному сейфі. Банківські рахунки — як судді, так і Юрнюка — у декларації відсутні. Загальний обсяг заощаджень пари перевищує 2,1 млн грн.

При цьому за 2024 рік Пашкевич задекларувала лише 1,2 млн грн суддівської зарплати. Інших доходів у звітності вона не зазначила, хоча у вересні того ж року отримала 320 тис. грн від продажу свого автомобіля Peugeot 3008 2012 року громадянці Любові Пашковій. Ця операція в декларації за 2024 рік відсутня.

Доходи її співмешканця Івана Юрнюка за рік склали близько 600 тис. грн, включно із зарплатою у військовій частині А2943, соціальними виплатами, стипендією у Національному університеті водного господарства та природокористування, підприємницькою діяльністю та виграшем у казино Cosmolot.

Поєднання задекларованих доходів, дорогих автомобілів, користування елітною нерухомістю, а також коштів, отриманих від онлайн-казино з російським корінням, формує серйозні запитання щодо фінансової прозорості способу життя судді та її родини.

Суперечливий інцидент у Норвегії: як виступ Світлани Лободи в Осло спричинив нову хвилю дискусій

Світлана Лобода знову опинилася в центрі уваги після концерту в Осло, де один момент на сцені викликав потужний резонанс у соціальних мережах. Попри активну спробу повернення до українського культурного простору та гучні заяви про плани зібрати повний стадіон у столиці, подія в Норвегії поставила під сумнів щирість такого перезапуску й спровокувала численні суперечки.

Глядачі, які були присутні на виступі, відзначають, що концерт проходив у надзвичайно напруженій емоційній атмосфері. Артистка активно тримала контакт із публікою, виконувала добре відомі композиції та створювала ефектну шоу-динаміку, яка тримала зал у постійному русі. За їхніми словами, до фіналу вечора музика та взаємодія з фанатами перетворилися на цілісний енергетичний потік.

Проте сталося інакше: Лобода лише кілька секунд потримала зіжмакану тканину в руках, після чого передала прапор своїй танцівниці, а та винесла його за куліси. Такий жест багато хто у мережі назвав демонстративною зневагою.

Коментатори порівняли поведінку артистки з діями світових музикантів, які стабільно демонструють підтримку України під час концертів. Як приклад згадують Imagine Dragons, які на кожній європейській сцені розгортають український прапор і роблять це частиною шоу.

Втім, реакція аудиторії виявилася неоднозначною. Деякі користувачі нагадали, що Лобода фінансувала відновлення кількох будинків в Ірпені та неодноразово робила публічні заяви на підтримку України. За їхніми словами, інцидент в Осло міг бути банальним непорозумінням або розгубленістю на сцені.

Ситуацію прокоментував і телеведучий Анатолій Анатоліч — кум та давній друг співачки. Він опублікував фото, де Лобода стоїть із жовто-блакитним прапором. Однак користувачі швидко з’ясували, що кадр датований 2023 роком, коли артистка презентувала україномовний альбом, і до інциденту в Осло це фото не має стосунку.

У мережі дискусія триває, а поведінка Лободи на сцені викликала новий виток запитань про її ставлення до української ідентичності та публічну позицію.

27 листопада: день наукової спадщини, духовної стійкості та світової традиції подяки

27 листопада поєднує кілька важливих подій, що відображають різні пласти історії, культури й духовності. У цей день в Україні вшановують заснування Національної академії наук України — установи, що стала фундаментом розвитку національної науки, технологічного прогресу та інтелектуального потенціалу держави. Від моменту створення НАНУ відіграє ключову роль у формуванні наукових шкіл, підтримці досліджень світового рівня й упровадженні інновацій, які визначають майбутнє країни.

Поряд із науковою спадщиною цього дня згадують постать святого великомученика Якова Персіянина. Його життєвий шлях, що припав на IV століття та перську епоху правління царя Сапора II, є прикладом непохитності віри та моральної мужності. Попри високі посади при царському дворі, Яків відкрито сповідував християнство, підтримував одновірців і не відмовився від переконань навіть перед лицем переслідувань. День його пам’яті нагадує про те, що духовна сила здатна долати найсуворіші випробування.

27 листопада 1918 року відбулися перші установчі збори НАНУ. Президентом Академії обрали Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського. Академія об’єднала видатних вчених та отримала завдання координувати наукові дослідження, сприяти розвитку освіти та формувати наукову політику країни. Сьогодні НАНУ залишається символом української науки та незалежності досліджень.

У світі 27 листопада відзначають День подяки — традиційне свято вдячності за врожай, життя та добробут. Найвідоміше воно в США та Канаді. Перший День подяки у США святкували пілігрими у 1621 році разом із корінними американцями, а офіційним святом його проголосив президент Авраам Лінкольн у 1863 році.

Іменини 27 листопада святкують Андрій, Борис, Василь, Володимир, Всеволод, Гаврило, Дмитро, Іван, Микола, Олексій, Роман, Сергій. Талісман дня — рубін, який символізує пристрасть, глибоке кохання та силу серця.

Серед пам’ятних подій 27 листопада — початок Першого хрестового походу (1095), прем’єра п’єси Івана Франка «Украдене щастя» (1893), підписання заповіту Альфредом Нобелем (1895), установчі збори НАНУ (1918), перший рейс львівського тролейбуса (1952) та визнання повторного голосування на виборах президента України недійсним (2004).

27 листопада поєднує науку, духовність і традиції, нагадуючи про важливість освіти, пам’ять про історичних героїв та вдячність за життя.

Росіяни розпочали процес виготовлення бойових FPV-дронів, використовуючи захоплені або пошкоджені українські безпілотники. Для цього на тимчасово окупованих територіях Донецької області була створена спеціальна лабораторія, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають і перетворюють на нові ударні пристрої для армії РФ.

Про діяльність цієї лабораторії повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. Згідно з інформацією, окупанти використовують компоненти з п'яти або шести українських дронів для складання одного FPV-дрона. Здебільшого йдеться про дрони, які постраждали від атак електронної боротьби або були втрачені в боях.

Відомо, що лабораторія входить до складу угруповання «Південь» і за два тижні може виготовити від 300 до 400 FPV-дронів, переробляючи приблизно 1500 українських безпілотників. Якщо ці дані правдиві, це свідчить про досить масове виробництво, здатне забезпечити потреби окремих російських підрозділів на фронті.

Процес роботи на перший погляд виглядає простим, але дієвим. Спочатку російські системи електронної боротьби намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після їх падіння придатні частини відбираються та передаються до лабораторії, де спеціальні групи займаються їх демонтажем, сортуванням, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління.

Особливо цінними для окупантів є материнські плати, відеопередавачі, двигуни та антенні елементи, які можна повторно використати. Деякі деталі комбінуються з китайськими комплектуючими, які Росія закуповує через треті країни. В результаті на світ з’являються гібридні FPV-дрони, які представляють собою своєрідних «франкенштейнів».

Ключовим елементом є перепрошивка, що дозволяє дронам функціонувати на користь російської армії. Нові системи тестуються, а пілотів навчають користуватися модернізованими безпілотниками.

FPV-дрони набули значення одного з основних інструментів сучасної війни, застосовуючи їх не лише для розвідки, а й для атак на техніку та жива силу противника. Завдяки своїй доступній вартості та високій ефективності ці безпілотники стали важливим елементом на фронті. Українські та міжнародні експерти не раз підкреслювали, що термін використання FPV-дрона на передовій може обмежуватися всього кількома бойовими вильотами.

З огляду на це, повторне використання частин із пошкоджених дронів виглядає цілком логічним рішенням для Росії, яка намагається компенсувати великі втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових безпілотників. Поява таких лабораторій також свідчить про те, наскільки масштабними стали дронові конфлікти між Україною та Росією.

В різних оцінках стверджується, що російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня, частина з яких виробляється в самій Росії, а інша — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Тим часом українські військові та волонтерські проекти активно розвивають власне виробництво безпілотників, і за даними програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки зросло в десятки разів.

Окрему увагу військові приділяють дронам на основі оптоволокна, які важко піддаються глушінню. Такі безпілотники активно використовуються і російськими військами. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть розробила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

Україна, в свою чергу, також інтенсифікує технологічні досягнення у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові FPV-дрони ближнього радіусу дії, що здатні охоплювати зони до 100–150 км від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА демонструють свою ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори про можливе придбання українських дронів та систем електронної боротьби.

Незважаючи на це, поява російських «дронів-франкенштейнів» ілюструє небезпечну тенденцію війни — технології на полі бою адаптуються надзвичайно швидко. Кожна втрата або пошкодження техніки можуть стати джерелом нових комплектуючих для супротивника, що перетворює боротьбу за повітряну перевагу на справжню війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

Останні новини