Вівторок, 1 Вересня, 2026

Російські окупанти перетворюють українські дрони на нову зброю

Важливі новини

Закупівля кондиціонерів “Укренерго” в той час, коли YASNO радить обережно ставитися до їх використання

На веб-платформі Prozorro надано інформацію, що орієнтовна вартість придбання та монтажу кондиціонерів становить 629 тисяч гривень. Проте генеральний директор компанії YASNO, Сергій Коваленко, закликає киян зважити на наслідки передбаченого використання кондиціонерів через великий обсяг електроенергії, що споживається, що перевищує показники деяких обласних центрів. Він наголошує на важливості розумного споживання енергоресурсів та можливості використання більш енергоефективних альтернативних методів охолодження приміщень.

Ситуація з електропостачанням в Україні залишається критичною, а кондиціонери в цьому відіграють важливу роль, наголошує Коваленко у своєму повідомленні в соціальних мережах. Він зауважує, що кондиціонери в Києві щодня споживають більше електроенергії, ніж деякі обласні центри.

“Ось ви смієтеся, а кондиціонери в Києві дали 350 МВт на день. Це більше ніж деякі обласні центри… Всi. Кондиціонування ж є і у бізнесу. Це сукупний стрибок споживання з підвищенням температури”, — написав Сергій Коваленко.

Вчора гендиректор також звернув увагу на проблему, попереджаючи про можливість відключення електропостачання навіть критичної інфраструктури через високий рівень споживання.

“Подумайте про це, коли вмикаєте кондиціонер”, — закликав він.

У той же час “Укренерго” оголосило тендер на закупівлю кондиціонерів з орієнтовною вартістю 629 тисяч гривень. За даними Prozorro, компанія планує придбати 4 комплекти кондиціонерних систем та їх встановлення. Термін подання пропозицій закінчується 11 червня.

Згідно з опублікованою інформацією, компанія хоче придбати 4 комплекти кондиціонерних систем. У вартість також входитиме їх встановлення. До тендера прикріплюється такий список:

У назві до тендера зазначено, що це необхідно “для потреб апарату управління”. В “Укренерго” ніяк не коментували появу цієї заявки на момент публікації матеріалу. Кінцевий термін подання пропозицій призначено на 11 червня.

Депутат Львівської облради Віталій Андрейко бореться за свій мандат та оскаржує висновки НАЗК

Віталій Андрейко, депутат Львівської обласної ради, став учасником двох...

Наближається відставка генпрокурора Андрія Костіна: що чекати від майбутнього керівника прокуратури?

У цьому тижні політичні кола та ЗМІ в Україні активно пророкують значні зміни у кадровому складі, як у владному апараті, так і в Офісі генерального прокурора. За інформацією, отриманою від джерел прямо в Офісі генерального прокурора, очікується відставка самого генпрокурора, Андрія Костіна. Згідно з цими джерелами, головною причиною його відставки стали скандали, пов'язані з його частим перебуванням за кордоном, переважно в США, де мешкає його родина.

Парламентарі раніше зазначали, що генпрокурор витрачає багато часу на закордонні відрядження, що ставило під сумнів його ефективність на посаді. За даними, наразі ймовірним наступником Костіна є Олег Кіпер, колишній прокурор Києва та сучасний голова Одеської військової адміністрації. Кіпер у своїх інтерв'ю відзначав, що не отримував пропозицій на посаду генпрокурора.

Зазначено, що Кіпер і Костін обидва походять з Одеси, що може зіграти певну роль у виборі нового керівника прокуратури. Проте остаточне рішення про кандидатуру ще не ухвалено. Тому можливо, що після відставки Костіна тимчасово обов'язки генпрокурора виконуватиме його перший заступник, Олексій Хоменко.

Якщо на посаду генпрокурора буде призначено Кіпера або Хоменка, це стане історичним моментом, оскільки з 2016 року на цій посаді не було кадрового прокурора. Відтоді керівництво прокуратурою здійснювалося особами, які не мали прямого досвіду у системі прокуратури. Кіпер, працюючи у генеральній прокуратурі ще за часів Януковича, зазнав випробувань у вигляді закону про люстрацію. Однак у 2019 році Окружний адмінсуд скасував цю лустрацію як незаконну. Пізніше Кіпер очолив Київську міську прокуратуру.

У висновку можна зазначити, що в Україні очікуються значні кадрові зміни у владних структурах, зокрема в Офісі генерального прокурора. Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна через скандали, пов'язані з його частими відрядженнями за кордон, переважно до США. Ймовірними кандидатами на посаду генпрокурора є Олег Кіпер та Олексій Хоменко. Якщо один із них буде обраний, це стане першим випадком з 2016 року, коли на посаді генпрокурора буде кадровий прокурор. Такі зміни можуть вплинути на роботу прокуратури та зміцнення правової системи в країні.

Зарплати чиновників зросли на 27%: хто і скільки отримує в 2025 році

У січні 2025 року середня зарплата в центральних органах державної влади України зросла на 27,6% порівняно з минулим роком і склала 49,25 тисяч гривень. Такі дані наводить Міністерство фінансів України. Для порівняння, середня зарплата по країні за даними Пенсійного фонду України становила 18,7 тисяч гривень, що на 24,6% більше, ніж у січні 2024-го. Серед державних […]

The post Зарплати чиновників зросли на 27%: хто і скільки отримує в 2025 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Росіяни розпочали процес виготовлення бойових FPV-дронів, використовуючи захоплені або пошкоджені українські безпілотники. Для цього на тимчасово окупованих територіях Донецької області була створена спеціальна лабораторія, де трофейні дрони розбирають на запчастини, перепрошивають і перетворюють на нові ударні пристрої для армії РФ.

Про діяльність цієї лабораторії повідомило російське пропагандистське агентство ТАСС. Згідно з інформацією, окупанти використовують компоненти з п'яти або шести українських дронів для складання одного FPV-дрона. Здебільшого йдеться про дрони, які постраждали від атак електронної боротьби або були втрачені в боях.

Відомо, що лабораторія входить до складу угруповання «Південь» і за два тижні може виготовити від 300 до 400 FPV-дронів, переробляючи приблизно 1500 українських безпілотників. Якщо ці дані правдиві, це свідчить про досить масове виробництво, здатне забезпечити потреби окремих російських підрозділів на фронті.

Процес роботи на перший погляд виглядає простим, але дієвим. Спочатку російські системи електронної боротьби намагаються «глушити» українські FPV-дрони або перехоплювати їхній сигнал. Після їх падіння придатні частини відбираються та передаються до лабораторії, де спеціальні групи займаються їх демонтажем, сортуванням, заміною електроніки та перепрошивкою систем управління.

Особливо цінними для окупантів є материнські плати, відеопередавачі, двигуни та антенні елементи, які можна повторно використати. Деякі деталі комбінуються з китайськими комплектуючими, які Росія закуповує через треті країни. В результаті на світ з’являються гібридні FPV-дрони, які представляють собою своєрідних «франкенштейнів».

Ключовим елементом є перепрошивка, що дозволяє дронам функціонувати на користь російської армії. Нові системи тестуються, а пілотів навчають користуватися модернізованими безпілотниками.

FPV-дрони набули значення одного з основних інструментів сучасної війни, застосовуючи їх не лише для розвідки, а й для атак на техніку та жива силу противника. Завдяки своїй доступній вартості та високій ефективності ці безпілотники стали важливим елементом на фронті. Українські та міжнародні експерти не раз підкреслювали, що термін використання FPV-дрона на передовій може обмежуватися всього кількома бойовими вильотами.

З огляду на це, повторне використання частин із пошкоджених дронів виглядає цілком логічним рішенням для Росії, яка намагається компенсувати великі втрати техніки та зменшити витрати на виробництво нових безпілотників. Поява таких лабораторій також свідчить про те, наскільки масштабними стали дронові конфлікти між Україною та Росією.

В різних оцінках стверджується, що російські війська можуть запускати понад тисячу ударних FPV-дронів щотижня, частина з яких виробляється в самій Росії, а інша — у напівпідпільних майстернях поблизу фронту. Тим часом українські військові та волонтерські проекти активно розвивають власне виробництво безпілотників, і за даними програми «Армія дронів», виробництво БПЛА в Україні за останні роки зросло в десятки разів.

Окрему увагу військові приділяють дронам на основі оптоволокна, які важко піддаються глушінню. Такі безпілотники активно використовуються і російськими військами. У 2026 році чеська компанія SPARK навіть розробила власний FPV-дрон «Jan Žižka» на основі перехопленої російської технології оптоволоконного БПЛА «Князь Вандал Новгородський».

Україна, в свою чергу, також інтенсифікує технологічні досягнення у сфері безпілотників. Нещодавно українські військові протестували нові FPV-дрони ближнього радіусу дії, що здатні охоплювати зони до 100–150 км від кордону. Крім того, українські оператори БПЛА демонструють свою ефективність на міжнародних навчаннях, а США вже ведуть переговори про можливе придбання українських дронів та систем електронної боротьби.

Незважаючи на це, поява російських «дронів-франкенштейнів» ілюструє небезпечну тенденцію війни — технології на полі бою адаптуються надзвичайно швидко. Кожна втрата або пошкодження техніки можуть стати джерелом нових комплектуючих для супротивника, що перетворює боротьбу за повітряну перевагу на справжню війну інженерів, програмістів та операторів дронів.

Останні новини