Російські війська атакували Херсонський онкоцентр: пацієнти та персонал встигли сховатися

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яке зобов'язує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочати кримінальне провадження щодо можливих зловживань з боку посадовців Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) під час проведення конкурсу на управління активами компанії IDS Ukraine. Зокрема, йдеться про бренди "Моршинська" та "Миргородська", які належать до активів цієї компанії.

Заяву до НАБУ подав адвокат компанії New World Value Fund Limited, який звернув увагу на можливе вчинення кримінального правопорушення за статтями 14 та 364 Кримінального кодексу України. Вказані статті передбачають відповідальність за дії, спрямовані на зловживання службовим становищем та вплив на прийняття неправомірних рішень.

Суддя ВАКС під час розгляду скарги визнав, що у поданій заяві містяться достатні дані для перевірки органом досудового розслідування. Відтак, НАБУ зобов’язали почати розслідування щодо можливих зловживань службових осіб АРМА.

Згідно із заявою, 28 листопада 2025 року АРМА оголосила конкурс на управління корпоративними правами компаній IDS Ukraine у системі Prozorro. До активів входять:

100% статутного капіталу ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”;

акції ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” та ПрАТ “Миргородський завод мінеральних вод”;

частки в інших компаніях групи, таких як ТОВ “ІДС Аква сервіс”, ПП “ІВА”, ДП “Нова.ком” та ТОВ “Потужність”.

Загальна вартість активів сягає десятків мільйонів гривень. Заявник підкреслює, що проведення закупівлі могло містити ознаки кримінального правопорушення та впливати на законність конкурсу.

Окрім цього, Антимонопольний комітет України прийняв до розгляду три скарги щодо конкурсу АРМА стосовно управління активами IDS Ukraine. Уряд виставив на публічні торги активи виробника популярних брендів мінеральної води.

Таким чином, справа перебуває на контролі ВАКС та НАБУ, а розслідування має визначити законність дій посадовців АРМА та можливі порушення кримінального законодавства.

Мер Києва Віталій Кличко вирішив звільнити директора київського метрополітену Віктора Брагінського після публікації резонансного журналістського розслідування, що розкрило значні статки у нього та його родини. Раніше мер висловлював позитивне ставлення до роботи Брагінського, зазначаючи його професіоналізм та ефективність у роботі метрополітену. Однак після виявлення фактів, які вказують на можливі корупційні схеми та недоліки у виконанні обов'язків, мер Кличко оголосив про намір звільнити керівника метро.

Ситуація стосовно метрополітену в Києві загострилася не лише через фінансові та корупційні скандали, але й через технічні проблеми, зокрема, тріщини в тунелях, що поставили під сумнів безпеку метрополітену. Неодноразові затримки у будівництві та експлуатації нових ліній також призвели до критики роботи метрополітену.

Розслідування журналістів розкрило низку сумнівних угод та взаємозв'язків із підозрюваними особами, що підштовхнуло мера до рішення звільнити керівника метро. Вирішення проблем управління та технічної безпеки метрополітену набуває все більшого пріоритету для влади міста, і від цього залежить комфорт та безпека мешканців столиці.

Після розслідування журналістів стало відомо, що у Віктора Брагінського, директора київського метрополітену, було виявлено не задеклароване майно на загальну суму 52 мільйони гривень, а також майно його родичів. Ці відкриття викликали серйозні сумніви щодо його діяльності на посаді та порушили громадську довіру до нього.

У зв'язку з цим 15 березня Віктор Брагінський заявив про свою відставку, а обов'язки директора метрополітену тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського. Цей крок є важливим для відновлення довіри громадськості та реформування системи управління метрополітеном, щоб забезпечити його безперебійну та ефективну роботу в інтересах мешканців Києва. Також це є кроком у напрямку боротьби з корупцією та недобросовісністю у владних структурах.

Внаслідок розслідування, проведеного журналістами, було виявлено недеклароване майно на суму 52 мільйони гривень у директора київського метрополітену Віктора Брагінського та його родичів. Ці відкриття порушили серйозні сумніви стосовно його діяльності на посаді та змусили його подати заяву про відставку. Обов'язки тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського.

Цей випадок є свідченням важливості громадського контролю та відкритості владних структур перед громадськістю. Відставка Брагінського є кроком у напрямку відновлення довіри до системи управління метрополітеном та покращення умов життя мешканців Києва. Також цей епізод вказує на необхідність подальшої боротьби з корупцією та виявленням недобросовісності у владних структурах для забезпечення прозорості та ефективності управління містом.

Колишній військовий прокурор Денис Чехунов опинився в центрі нового антикорупційного розслідування. Після багаторічної служби в органах прокуратури Чехунов виїхав до Словаччини, а журналістські та правоохоронні перевірки виявили значні активи його родини, що не були повністю відображені у офіційних деклараціях. За даними слідства, родина накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів землі та чималі фінансові ресурси, а також створила розгалужену мережу бізнесів, діяльність яких не завжди відповідала законодавчим вимогам України.

Кар’єра Дениса Чехунова розпочалася на початку 2000-х років у прокуратурі Харківської області. Згодом він працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури, де займався кримінальними справами високого рівня. Саме на посаді керівника цього підрозділу його дії та рішення почали привертати увагу громадськості та антикорупційних органів.

Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.