Російські військові знизили темпи просування в Україні, але продовжують чинити значний тиск

Напередодні в Україні наростає напруженість між двома ключовими антикорупційними органами – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація щодо дій прокурорів САП у рамках слідства, пов'язаного з НАБУ, викликала широкий резонанс не лише серед громадськості, але й у ЗМІ. Виникла необхідність уточнення та об'єктивного аналізу подій, що стосуються діяльності цих важливих структур.

Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

Що відбувається?

Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

Активісти це сприйняли в багнети.

А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

“У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

Ця рекомендація пов'язана з можливими перебоями у постачанні електроенергії, що може вплинути на роботу систем опалення та водопостачання в містах. Експерти зазначають, що пошкодження електростанцій ускладнює процес відновлення їх повноцінної роботи.

До початку конфлікту Україна була одним із найбільших виробників електроенергії в Європі, але зараз залишилося значно менше потужностей. Це створює загрозу недостатнього теплопостачання взимку, навіть при вже великому зниженні споживання через закриття багатьох підприємств.

Останні обстріли призвели до пошкодження інфраструктури, яка використовується для зберігання газу, що може вплинути на можливість України постачати газ в Європу. Незважаючи на заяви влади про можливість “проскочити” зиму завдяки збільшенню імпорту електроенергії з Молдови, технічні обмеження і фінансові складнощі можуть ускладнити цей процес.

Впровадження установок для генерації електроенергії з українського природного газу в Молдові може допомогти збільшити обсяг імпорту електроенергії до України, що сподівається забезпечить країну достатніми ресурсами на зиму.

За даними, що надійшли від нашого джерела в Генштабі, генерал Олександр Сирський розгортатиме третю штурмову бригаду "АЗОВ" під Часів Яр з метою збереження контролю над містом. Головнокомандувач не зміг вплинути на обстановку під Авдіївкою, але зумів тримати фронт поблизу Бахмута протягом понад року, оскільки від цього залежало не допустити російську армію на оперативний простір. Стан в районі прифронтового міста Часів Яр на Донеччині описують як "складний і напружений". Про це повідомив речник 26-ї артилерійської бригади, що дислокується у цьому районі, Олег Калашніков. "Ситуація виявляється досить складною і напруженою. Росіяни намагаються взяти штурмом невеликі населені пункти Богданівка та Іванівське, що розташовані поза межами Часів Яру", — зауважив Калашніков у своєму інтерв'ю для національного телемарафону. Він додав, що між цими населеними пунктами російські сили намагаються наступати, використовуючи піхоту, підтриману бойовими броньованими машинами, а також бойові літаки. "Проте всі їхні атаки були відбиті, вони відступають", — підкреслив речник. Він наголосив на стратегічному значенні Часів Яру, розташованого за 20 кілометрів на захід від Бахмута, що був окупований Росією у травні 2023 року. Якщо Росія захопить Часів Яр, де з 13 тисяч довоєнного населення залишилося лише 770 людей, вона зможе обстрілювати місто Костянтинівку, попередив Калашніков. "Також ворог зможе загрожувати логістичним маршрутам між Костянтинівкою, Слов'янськом і Краматорськом", — підкреслив він, додавши, що останні два пункти також можуть опинитися під прямим ударом. Часів Яр розташований менш ніж за 30 кілометрів на південний схід від Краматорська, який є важливим залізничним та логістичним вузлом для української армії. Російські пропагандистські ЗМІ повідомили про те, що війська РФ наблизилися до околиць Часів Яру. Тим часом, генерал Олександр Сирський, Головнокомандувач ЗСУ, заявив, що місто перебуває під контролем української армії. Він визнав, що російські війська намагаються прорвати оборону, але підкреслив, що ці зусилля безуспішні.

У висновку слід зазначити, що ситуація навколо прифронтового міста Часів Яр на Донеччині є складною та напруженою. Українська армія під командуванням генерала Олександра Сирського активно веде оборонні дії з метою збереження контролю над містом та запобігання прориву російських військ. За даними речника 26-ї артилерійської бригади, українські сили успішно відбивають атаки противника, що свідчить про ефективність оборонних заходів. Стратегічне значення Часів Яру полягає у його зв'язку з іншими населеними пунктами та логістичними маршрутами, тому контроль над ним важливий для забезпечення безпеки регіону в цілому. Незважаючи на намагання російських сил, українська армія показує готовність та відданість захисту території країни.

На основі основних положень затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію, нардеп Гончаренко висвітлює ключові пункти, які ввійшли до другого читання. У цьому законопроєкті передбачено обмеження консульських послуг для чоловіків віком від 18 до 60 років без наявності військово-облікових документів. Також утримані обмеження на керування транспортними засобами для осіб, які отримали 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (за винятком військовослужбовців), і вони зобов'язані пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. Ті, хто визнані обмежено придатними, також повинні пройти повторний медичний огляд протягом 12 місяців.

Повною мірою розглянуті нововведення для військових, включаючи право на демобілізацію для інвалідів, демобілізацію у зв'язку зі звільненням із полону, та компенсацію за кредитними угодами. Додатково, запропоновано виплачувати щомісячну винагороду для військовослужбовців у різних ситуаціях, включаючи участь у бойових діях.

Законопроєкт також передбачає перевірку військового квитка на кордоні при в'їзді та виїзді з країни для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Комітетом також визначено, що обов'язкове носіння військового квитка стане вимогою, яку потрібно буде виконувати за вимогою поліції, працівників ТЦК та прикордонників. Відсутність військового квитка може призвести до відмови в перетині кордону чи навіть затримання особи для уточнення даних в ТЦК.

Законопроєкт також враховує певні виключення з військової служби для осіб, які доглядають за інвалідами першого та другого ступенів споріднення, забезпечуючи їм звільнення від військових обов'язків.

У новому законопроєкті про мобілізацію, затвердженому комітетом, передбачено важливі зміни та вимоги, які стосуються всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Зокрема, членам сім'ї другого ступеня споріднення надається можливість звільнення від військової служби у випадках, коли вони доглядають за інвалідами першого або другого ступеня споріднення, при умові, що вони єдині члени сім'ї або мають фізичну неспроможність, яка підтверджена висновком Лікувально-консультаційної комісії.

Додатково, наголошено на обов'язковості носіння військового квитка для усіх чоловіків віком від 18 до 60 років, щоб отримати консульські послуги за кордоном. Це стане важливим елементом для отримання консульської допомоги та будь-яких інших послуг за кордоном.

Одним із принципових аспектів нова версія законопроєкту передбачає обмеження права на виїзд за кордон для молодих громадян, які виїхали з України до досягнення 18-річного віку. Такі особи будуть зобов'язані повернутися на батьківщину та пройти облік у Територіальних військових комісаріатах, щоб мати змогу отримувати українські документи та послуги за кордоном.

У законопроєкті також закріплено можливість для народних депутатів бронювати звільнення від армійських обов'язків для двох своїх помічників. Це стане важливою перевагою для деяких громадян, що мають політичні зв'язки.

Важливо відзначити, що реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного залишається добровільною, але всі військовозобов'язані, які ще не уточнили свої дані в Територіальних військових комісаріатах, зобов'язані зробити це протягом 60 днів після надходження відповідного указу Президента.

Також в законопроєкті передбачено можливість оновлення даних протягом 60 днів після набуття законом чинності. Це важливий крок для забезпечення актуальності інформації про військовозобов'язаних у системі.

Затверджений законопроєкт про мобілізацію має велике значення для українського суспільства та військових сил.Нові положення закону передбачають обов'язковість носіння військового квитка для чоловіків віком від 18 до 60 років як на території країни, так і за її межами.Введено обмеження консульських послуг за кордоном для осіб без військово-облікових документів.Законопроєкт також передбачає низку положень, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців, зокрема щодо демобілізації та компенсації за кредитами.Указом Президента України передбачено обов'язок військовозобов'язаних оновлювати свої дані у Територіальних військових комісаріатах протягом певного строку.Парламент планує швидке введення закону у дію, що вимагатиме активної участі військовозобов'язаних у процесі оновлення своїх даних.Ці висновки вказують на важливість та актуальність нового законопроєкту, спрямованого на зміцнення обороноздатності країни та забезпечення соціального захисту військовослужбовців.