Звільнення прокурора Горощенка після корупційного скандалу та нові акценти у справі

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Але варто нагадати, що чутки про його звільнення ходили ще з весни.

Тоді головною причиною майбутньої відставки називали скандали, пов’язані з частою відсутністю Костіна в Україні. У ЗМІ спливла інформація, що генпрокурор провів багато днів у закордонних відрядженнях, левова частка з яких припала на США, де живе його сім’я.

За даними джерел, спочатку найбільш імовірним наступником Костіна називали близького до Офісу президента колишнього прокурора Києва і нинішнього главу Одеської військової адміністрації Олега Кіпера.

Також не виключалося, що деякий час в.о. генпрокурора після відставки Костіна буде його нинішній перший заступник Олексій Хоменко.

Але це були розклади станом на весну нинішнього року.

Яка буде диспозиція після того, як відставку Костіна ухвалить парламент – побачимо вже найближчим часом.

Transparency International Ukraine представила результати масштабного дослідження, присвяченого відкритості та підзвітності міських рад у 11 обласних центрах країни. Аналітики проєкту «Прозорі міста» зосередили увагу на тому, наскільки органи місцевого самоврядування забезпечують доступ громадян до своєї роботи, публікують важливі рішення та інформують про отримання й розподіл гуманітарної допомоги. Оцінювання проводилося за 40 критеріями, що охоплюють діяльність міських рад у сфері прозорості, комунікації та взаємодії з громадськістю.

За результатами аналізу виявилося, що різниця між рівнем відкритості в різних містах залишається значною. Полтава посіла останнє місце, отримавши лише 38 балів зі 100 можливих. Експерти наголошують, що низькі показники формуються через недостатній доступ до протоколів засідань, обмежену публікацію рішень виконавчих органів та нестачу інформації про гуманітарні надходження.

Найбільші недоліки Полтави виявилися у сфері доступу до засідань міськради та виконкому, публікації протоколів голосувань, інформації про місцеві податки, регуляторні акти та гуманітарну допомогу. Незважаючи на наявність розділів з документами та трансляцій засідань, ключові показники прозорості залишаються невиконаними.

Аналітики наголошують, що навіть міста з найвищими оцінками не досягають двох третин максимальної кількості балів, а Полтава щонайменше втретє опинилася «на дні» рейтингів через обмежений доступ до публічної інформації та слабку комунікацію з громадянами.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Роман Ф., киянин, який проходить ВЛК, отримав повідомлення на телефон, що його повістка очікує на поштовому відділенні. Але вже коли він дійшов до пошти, виявив, що конверт був відкритим, а адреса на ньому — помилкова. Ще один чоловік із Хмельниччини отримав свою першу повістку від військкома без попередження, попри те, що намагався оформити відстрочку через догляд за інвалідом. В результаті, і він, і Роман Ф. знову отримали повістки на пошті, знову з вимогою оновити дані в ТЦК.

Ці ситуації є не поодинокими, і часто виникають через недосконалу організацію процесу доставки повісток поштою. Народний депутат Ігор Фріс попереджав про можливі колапси у системі, коли доставка або неналежне оформлення повісток може призвести до серйозних наслідків, таких як кримінальні провадження за неявку особи до ТЦК.

Поштарі повинні доставляти повістки особисто, а у разі відсутності адресата — залишати повідомлення або зв’язуватися з ним телефоном. Якщо людина не забере повістку протягом трьох днів, лист повертається до ТЦК. Але як показує практика, процедура часто порушується: поштарі не завжди здійснюють дзвінки або залишають повідомлення, а деякі повістки взагалі опиняються не у відповідних скриньках.

Ситуація ускладнюється тим, що часто одразу надсилаються кілька повісток на різні адреси чи до різних відділів ТЦК, через відсутність загальної бази даних. В результаті, навіть коли повістка була вручена на одному місці, інша може бути надіслана на місце реєстрації. Така неорганізованість може призвести до виникнення юридичних проблем для військовозобов’язаних.

Адвокати зазначають, що повістки повинні бути надіслані лише рекомендованим листом з повідомленням про вручення, інакше процес визнання її врученою може викликати правові труднощі. У той же час нові постанови Кабміну нещодавно затвердили оновлену форму повісток, яка тепер має юридичну силу незалежно від того, чи була вона сформована вручну або через реєстр.

Але, попри всі зміни та нововведення, процес вручення повісток по суті ще не належно налагоджений. За словами адвокатів, проблема полягає у відсутності належної координації та контролю з боку органів, які відповідають за доставку повісток, а також у тому, що навіть високопосадовці не можуть зрозуміти, як цей процес працює на практиці.

У підсумку, хоча нові правила здаються простими і логічними, реальна ситуація на місцях доводить, що система доставки повісток за допомогою пошти потребує значних вдосконалень.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив вагому думку щодо складної обстановки в Україні, підкресливши важливість права України на самозахист, включаючи можливість відповідних ударів на території Російської Федерації. Ця заява є свідченням росту підтримки з боку союзників, які все більше усвідомлюють необхідність таких дій у контексті постійної агресії з боку Росії. Єнс Столтенберг наголосив на тому, що партнерство з Україною є важливим для всієї Європи, а рішучість у підтримці її територіальної цілісності і суверенітету не повинна залишати сумнівів у серцях жодного союзника.

Про це він заявив у Празі, де відбувається міністерська зустріч НАТО.

“Україна має право на самооборону і це включає удари по цілях на території Росії. Це стає ще більш нагальним, на фоні відкриття нового фронту”.

Столтенберг наголосив, що його переконання пов’язане із тим, що удари ЗСУ по Росії мають оборонний характер.

“Україна повинна мати право завдавати удари у відповідь, щоби захищатися”, – підкреслив генсек, окремо наголосивши, що для ефективного захисту Україна має використовувати новітню натівську зброю.

Він також нагадав, що дедалі більше держав-членів НАТО надають дозвіл Україні для використання своєї зброї, але не розповів, які умови висуваються при цьому для ЗСУ.

“Ми очікуємо, що це (удари по Росії, − Ред.) буде здійснюватися відповідально”, – підсумував Столтенберг.