Російського агента, який “зливав” ФСБ локації Сил оборони України, засуджено до 15 років

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Особливу увагу привертає факт активного перегрупування штурмових груп з боку російських військ. Це свідчить про можливу зміну тактики та підготовку до нових наступальних операцій. Такі маневри викликають обґрунтоване занепокоєння у підрозділів Сил оборони України, які постійно аналізують ситуацію та адаптують свої оборонні стратегії.

З початку поточної доби українські підрозділи відбили п’ять ворожих атак. Станом на ранок три боєзіткнення продовжувалися. За інформацією пресслужби ОТУ “Харків”, ворог намагається провести перегрупування штурмових груп, включаючи 155-ту окрему бригаду морської піхоти та 18-ту мотострілецьку дивізію.

Крім того, російські війська завдали 1 ракетний удар та 20 авіаційних атак (з використанням 45 КАБ) по позиціях українських військ у районах Липців, Вовчанська, Глибокого та інших населених пунктах. Окупанти також застосували 49 дронів-камікадзе та здійснили 446 обстрілів.

Згідно з інформацією пресслужби, втрати ворога (безповоротні та санітарні) склали 102 особи. Впродовж бойових дій ворог втратив 3 танки, 1 протитанковий засіб, 7 артилерійських систем, 10 автомобілів, 2 одиниці спеціальної техніки, а також 38 безпілотників. Знищено 49 укриттів та 2 пункти зберігання боєприпасів.

Ситуація на Харківському напрямку залишається напруженою. Українські Сили оборони продовжують боротися проти активізації російських атак, демонструючи стійкість та готовність до відбиття ворога. Важливою залишається інформаційна підтримка та контроль за ситуацією на фронті.

Український артист EL Кравчук відкрито заявив, що його вибір — не брати до рук вогнепальної зброї, бо нині його головна місія проходить на сцені й у живому діалозі з людьми. Він переконаний: музика, слово і прості людські зустрічі здатні розгортати те, що не завжди вдається виправити силами армії — страхи, нерозуміння, підозру між цивільними та військовими, втрату довіри і розбиті емоційні зв’язки. Коли музикант виходить у село чи містечко з концертною програмою, грає не лише для розваги — він створює простір, в якому можна почати діалог, підписати неписані договори довіри й повернути людям відчуття захищеності.

У практичних випадках це працює просто: перед концертом або після нього артист знайомить місцевих з військовими, розповідаючи про конкретних людей, їхні історії, обов’язки й наміри. Така знайомість демократизує образ захисника — він вже не абстракція з новин, а реальна людина з іменем і обличчям. Коли капітан або солдат виходять на сцену поруч зі співаком і щиро звертаються до людей, напруга спадає. Це не замінює безпеки, яку забезпечує армія, але допомагає будувати міжособистісні стосунки, що дуже важливі в умовах тривалого конфлікту.

EL Кравчук також наголосив на важливості інформаційного фронту: сьогодні війна ведеться не лише засобами воєнної техніки, а й через фейки та пропаганду. У цій боротьбі артисти, на його переконання, можуть бути надзвичайно потужними. Тому він закликає колег не зосереджуватися лише на великих містах, а їхати туди, «де справді потрібні підтримка й щире слово» — у менш захищені громади та прифронтові населені пункти.

Коментар артиста підкреслює, що внесок культури і живих виступів нині розглядають як важливу складову національної стійкості: через мистецтво можна знімати страх, зміцнювати мораль і протидіяти інформаційним загрозам, не вдаючись до озброєного протистояння.