Роман Кириленко задекларував значний подарунок від сина та покупку квартири у Полтаві

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Пайфер зазначив, що Ющенко активно підтримував отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був налаштований на поглиблення співпраці з Альянсом. Однак, тодішній прем’єр Янукович виступав проти цього кроку, що стало ключовою причиною відмови від подальших переговорів. На той момент, за словами Пайфера, Росія не проявляла такого активного опору, як це сталося у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, де Україні знову було відмовлено у членстві.

Ранні кроки України до НАТО

Після проголошення незалежності Україна одразу взяла курс на зближення з НАТО. У 1992 році перший президент Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а у 1994 році Україна першою серед пострадянських держав підписала угоду в рамках ініціативи “Партнерство заради миру”. Проте політичні розбіжності і зміна пріоритетів української влади стали перешкодою для швидшого інтеграційного процесу.

Сучасні перспективи вступу України до Альянсу

На тлі війни з Росією Україна відновила процес зближення з НАТО, подавши заявку на вступ 30 вересня 2022 року. На зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент Володимир Зеленський висловив надію, що Україна стане 33-м членом Альянсу. Водночас, за інформацією Politico, сім країн-членів НАТО висловили побоювання щодо вступу України, зокрема через ризики ескалації конфлікту з Росією.

Як зазначає FT, можливим компромісом може стати підхід, подібний до “західнонімецької моделі”. Такий варіант дозволив би Україні стати частиною НАТО, незважаючи на тимчасову окупацію частини її територій Росією.