Російський БпЛА влучив у будинок: загинула журналістка та її чоловік

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

У Львові відбулася важлива конференція, присвячена створенню єдиного медичного простору для українських захисників. Участь у заході взяли представники Міністерства оборони та військових госпіталів. За даними Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України, мета конференції полягала у спрямуванні зусиль на об’єднання медичних ресурсів країни для покращення медичного обслуговування всіх громадян, зокрема військовослужбовців та ветеранів.

Під час конференції учасники обговорювали різноманітні аспекти співпраці між військовими та цивільними медичними закладами. Зокрема, було розглянуто питання розвитку евакуаційних маршрутів, функціонування цивільних медичних установ у зоні бойових дій, а також перебування медичного персоналу на немедичних посадах та лікування військових за кордоном. Окремо були обговорені аспекти застосування антибіотиків при пораненнях, розробка нових клінічних протоколів лікування бойової травми та впровадження медичної інформаційної системи у військовій медицині.

Ця конференція є важливим кроком у напрямку покращення системи медичного обслуговування захисників України та відображає постійний зусилля у вдосконаленні медичної допомоги для тих, хто стоїть на захисті країни.

• Конференція, присвячена створенню єдиного медичного простору для українських захисників, відбулася у Львові з участю представників Міністерства оборони та військових госпіталів.

• Мета заходу полягала в об'єднанні медичних ресурсів країни для поліпшення медичного обслуговування всіх громадян, зокрема військовослужбовців та ветеранів.

• Учасники конференції обговорили розвиток співпраці між військовими та цивільними медичними закладами, покращення евакуаційних маршрутів, функціонування цивільних медичних установ у зоні бойових дій, а також інші аспекти медичної допомоги.

• Важливими темами обговорення були застосування антибіотиків при пораненнях, розробка нових клінічних протоколів лікування бойової травми та впровадження медичної інформаційної системи у військовій медицині.

• Конференція є важливим кроком у напрямку покращення системи медичного обслуговування захисників України та свідчить про постійні зусилля у вдосконаленні медичної допомоги для тих, хто стоїть на захисті країни.

Трагедія, що сталася 11 квітня, вразила не лише серця українців, а й порушила енергетичну стабільність регіону. Теплоелектростанція, яка є не лише символом енергетичної могутності, але й життєво важливим джерелом електроенергії для Київської, Черкаської та Житомирської областей, опинилася під ударом російської агресії.

Голова наглядової ради Центренерго, Андрій Гота, підтвердив, що працівники станції залишилися в цілості та безпеці, але сама електростанція понесла неймовірні збитки через велику пожежу, що спалахнула в турбінному цеху внаслідок атаки.

Внаслідок цього надзвичайного події ПАТ Центренерго втратило 100% потужності генерації, що створює надзвичайно складні умови для забезпечення електроенергії регіону.

Мер міста Українки, Олександр Туренко, закликав місцевих мешканців до обережності та готовності, радячи робити запаси води та заряджати усі електронні пристрої.

Тривають невтомні зусилля з гасіння пожежі та відновлення роботи енергетичного об’єкта. Адже Трипільська ТЕС не просто енергетична споруда — це важлива ланка у системі енергопостачання регіону, на яку розраховується мільйони людей.

Ця трагедія ще раз підкреслює важливість безпеки енергетичних об’єктів та необхідність посилення заходів для захисту від зовнішніх загроз.

У результаті російського удару Трипільська теплоелектростанція в Київській області була повністю зруйнована, що призвело до великої пожежі та втрати 100% потужності генерації електроенергії. Ця трагедія стала серйозним ударом для енергетичної системи регіону, порушивши енергетичну стабільність та поставивши під загрозу електропостачання мільйонів людей. Необхідно негайно звернути увагу на заходи безпеки енергетичних об'єктів та посилити заходи для захисту від подібних загроз у майбутньому.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Західні дипломати в Києві «відчули», що Зеленський став більш відкритим для початку переговорів із Росією, йдеться у статті The Washington Post.

Видання нагадує, що Зеленський заявив про можливість покликати Росію на наступний мирний саміт.

Водночас газета вказує, що президент України наполягає на необхідності завершити війну на його умовах, «хоча за останній рік його позиція ослабла, оскільки Росія завоювала значні території на Донбасі і навряд чи віддасть їх». Аналітики прогнозують нові втрати на фронті в найближчі місяці.

Водночас курська операція ЗСУ «застопорилася» і не призвела до відведення військ з РФ з фронту, як сподівався Київ.

І прохолодна реакція деяких чиновників, ознайомлених із «планом перемоги» Зеленського, свідчить про те, що Київ може не отримати того козиря, на який розраховував.

Глава американського генштабу Чарльз Браун заявив журналістам, що цей план викладає деякі речі, про які українські чиновники «вже просили», і американські чиновники переглядають план щодо того, «що насправді можливо».

«Нам доведеться сісти з українцями і обговорити, що ви насправді можете зробити, порівняно з тим, що у вас є в цьому списку», – сказав Браун.

Також він визнав, що між союзниками по НАТО існують розбіжності щодо ухвалення України в Альянс (це перший пункт «плану перемоги» Зеленського).