Росія атакує Київ відтермінованими касетними боєприпасами: небезпека зберігається навіть за добу

Уперше з кінця 2022 року всі шість енергоблоків Запорізької атомної електростанції було переведено у стан "холодного зупину", що є важливим кроком для забезпечення безпеки об'єкту в умовах конфлікту. Останній реактор, четвертий за ліком, увійшов у цей режим в суботу, 13 квітня, як повідомив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.

Процедура переведення енергоблоку №4 у "холодний" режим розпочалася у п'ятницю вранці і успішно завершилася у суботу о 7:30 ранку. Це рішення вирішено, враховуючи завершення зимового опалювального сезону в місті Енергодар, де розташована станція.

Хоча перехід енергоблоків у "холодний зупин" є позитивним кроком, оскільки забезпечує додатковий рівень безпеки, він не вирішує основних проблем, що існують на станції. За словами представників МАГАТЕ, ситуація з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції залишається нестабільною.

Нагадаємо, що Держатомрегулювання України раніше видало нормативні розпорядження про обмеження роботи всіх шести енергоблоків ЗАЕС до стану холодного зупину. Інтернаціональне агентство з атомної енергії висловило серйозну турботу щодо безпеки станції, надійшовши інформацію про можливі обстріли, що почули експерти агентства в районі станції.

Протистояння на Запорізькій АЕС, яка зараз перебуває під контролем російських сил, утворює серйозну загрозу для безпеки, збільшуючи ризик інцидентів на найбільшій атомній електростанції в Європі. Прямі атаки на станцію підвищують загрозу для ядерної безпеки та загрози для України в цілому. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підкреслив, що такі атаки підносять загрозу ядерній безпеці і ставлять під загрозу не лише персонал станції, а й експертів агентства.

У результаті проведення процедури переведення всіх шести енергоблоків Запорізької атомної електростанції у стан "холодного зупину" можна констатувати певні покращення щодо безпеки об'єкту. Проте це рішення не вирішує основних проблем, пов'язаних із загрозами для ядерної безпеки на станції, особливо в умовах воєнного конфлікту.

Постійна загроза прямих атак на Запорізьку атомну електростанцію, зокрема під контролем російських сил, створює серйозні ризики для безпеки не лише України, а й всієї Європи. Звідси важливість подальших заходів для забезпечення найвищого рівня безпеки на атомній станції та в цілому у ядерній галузі. Необхідно продовжувати міжнародні зусилля та співпрацю для запобігання можливим інцидентам та забезпечення стійкості та безпеки ядерних об'єктів в умовах глобальної нестабільності.

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидкістю свого розгортання: усього за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ініціатори пропонують надати право переваги при зарахуванні на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи ветеранам, які повернулися зі служби в Збройних Силах України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість підписів за 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цей випадок підкреслює, що підтримка громадських ініціатив швидко набуває масового розмаху. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції здатні здобувати підтримку за лічені дні, що є важливим сигналом щодо активного цивільного суспільства в Україні.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про швидку мобілізацію громадянського суспільства України на підтримку ініціатив у сфері державного управління та правоохоронної діяльності. Зібрання 25 тисяч голосів за три дні петиції до президента свідчить про активність громадян та їх бажання впливати на формування державної політики. Порівняно з попередніми ініціативами, які збирали голоси протягом тривалого часу, цей приклад демонструє зростаючу готовність українців до виявлення підтримки та вирішення актуальних питань суспільства шляхом ініціативних зусиль. Така активність є важливим сигналом для влади про потреби громадян і показує, що громадянське суспільство в Україні стає все більш мобілізованим та впливовим.

Зараз дуже актуальна ситуація з енергетикою в Україні. Поширюються чутки про те, що дефіцит електроенергії у нашій країні буде зростати. Чому? Основним фактором, що впливає на цю ситуацію, є необхідність ремонту енергоблоків атомних електростанцій. Цей ремонт, на жаль, має відбуватися все частіше через зношеність обладнання та постійну навантаженість всіх енергетичних систем, які працюють у режимі 24/7.

Насамперед, потрібно зрозуміти, що енергетика – це серце будь-якої країни, а електроенергія – його кров. Якщо серце не функціонує належним чином, це може призвести до серйозних проблем для всього організму. Так само і з енергетикою: якщо ми не забезпечимо належний ремонт та підтримку енергетичних систем, можемо стати свідками серйозного кризового стану.

Дефіцит електроенергії може мати негативний вплив на всі сфери життя. Від промисловості до побуту – усе піддається ризику. Зниження виробництва, перебої в роботі підприємств, обмеження в споживанні електроенергії вдома – лише кілька наслідків, які можуть виникнути через недостатню кількість електроенергії.

Отже, вирішення цієї проблеми вимагає негайних заходів. Потрібно не лише вжити заходів для запобігання посиленню дефіциту енергії, а й розробити стратегії для підвищення ефективності використання енергоресурсів. Тільки таким чином ми зможемо забезпечити стабільну роботу енергетичної системи країни та зберегти комфорт і безпеку для всіх її мешканців.

Готуйтеся до того, що цього року ймовірність настання «чорної зими» 90%.

Масовані обстріли окупантів призвели до того, що Україна втратила 85% своєї теплової генерації. Олена Лапенко, експерт проектів DiXi Group, повідомила про це. Внаслідок цього у країні наразі є серйозні труднощі з відновленням цієї генерації, і точні терміни її відновлення залишаються невідомими.

Втрата теплових і гідроелектростанцій становить серйозний удар для маневрової генерації, яка зазвичай компенсує піки споживання електроенергії вранці та ввечері. Навіть у теплий період року, недостатньої потужності буде недостатньо для задоволення потреб населення. Лапенко зауважує, що наразі немає чітких термінів відновлення, незважаючи на деякі заяви експертів.

Згідно з даними DiXi Group, у період з 2022 по 2023 рік споживання електроенергії в Україні зменшилося на 25-30% порівняно з попереднім періодом, період до вторгнення. Промисловість зменшила своє споживання на 45%, а населення на 16%. Загальна потужність генерування електроенергії зменшилася з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Це призвело до дефіциту електроенергії в українській енергосистемі влітку 2024 року.

Лапенко вказала, що існують три можливі сценарії на цей період. Перший сценарій передбачає відсутність нових обстрілів енергосистеми та помірний температурний режим, при цьому дефіцит електроенергії в години максимальних навантажень складатиме 1,3 ГВт. У другому сценарії передбачено значне зростання споживання електроенергії через підвищення середньодобових температур, що може призвести до дефіциту електроенергії до 2,86 ГВт. Третій сценарій передбачає помірні температури з новими руйнуваннями маневрової генерації, що може призвести до дефіциту на рівні 2,8 ГВт.