Понеділок, 31 Серпня, 2026

Росія атакує Київ відтермінованими касетними боєприпасами: небезпека зберігається навіть за добу

Важливі новини

НАБУ затримало соратників міністра Чернишова у справі про забудову на мільярд

НАБУ та САП затримали двох колишніх соратників віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова — Максима Горбатюка та Василя Володіна — у справі, пов’язаній з масштабними корупційними зловживаннями в будівельній сфері. Йдеться про схему з незаконним виділенням земельної ділянки у Києві під будівництво житлового комплексу. За даними слідства, оцінку вартості землі було навмисне занижено майже вп’ятеро, внаслідок чого держава […]

Українців чекає подорожчання хлібу на 20%

У лютому 2025 року українцям слід готуватися до чергового підвищення цін на хліб. Експерти прогнозують, що вартість може зрости на 3–5% вже найближчим часом, а до кінця року очікується загальне подорожчання хліба на понад 20%. Про це розповіла Світлана Черемісіна, науковиця “Інституту аграрної економіки”, у своєму коментарі ЗМІ. Скільки коштує хліб зараз? Станом на січень […]

The post Українців чекає подорожчання хлібу на 20% first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Песимістичний сценарій завершення війни: фінансові обмеження та геополітичні ризики для України

Війна Росії проти України може наблизитися до завершальної фази вже наступного року, однак такий розвиток подій не обов’язково означатиме справедливий або вигідний мир для Києва. Подібну оцінку висловив західний політичний аналітик, який вивчав динаміку міжнародної підтримки України, а також внутрішні процеси в країнах-партнерах. У центрі його уваги — фінансові ресурси, без яких довгострокове ведення війни та післявоєнна стабілізація стають надзвичайно складними.

Ключовою проблемою експерт називає нездатність Європейського Союзу дійти спільного рішення щодо використання близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Ці кошти перебувають у європейських фінансових інституціях і могли б стати потужним джерелом фінансування для України. На думку оглядача, саме вони здатні були б забезпечити бюджетну стійкість держави, дозволивши планувати оборонні витрати не на місяці, а на роки вперед.

Провал ідеї так званого «репараційного кредиту», який передбачав використання російських активів, здебільшого заморожених у фінансових установах Бельгії, позбавив Україну гарантованого джерела фінансування щонайменше на два роки. Це, на думку аналітика, суттєво послаблює позиції Києва у війні на виснаження.

Європейський Союз усе ж погодився надати Україні фінансову допомогу обсягом близько 90 мільярдів євро під гарантії бюджету ЄС. Ці кошти дозволять уникнути гострої нестачі грошей на початку наступного року, однак програма розрахована лише на два роки і не створює умов для тривалого продовження війни.

Після ухвалення цього рішення чимало європейських лідерів висловлювали обережний оптимізм і не виключали можливість додаткового кредиту в майбутньому, опосередковано пов’язаного з російськими активами. Водночас аналітик застерігає: такі очікування можуть бути передчасними, адже все залежатиме від того, на яких умовах сторони намагатимуться припинити війну.

Отримання нового спільного кредиту може виявитися складним. Деякі країни ЄС уже відмовилися від участі в програмі спільних запозичень, і не виключено, що до них приєднаються й інші. Додатковим фактором невизначеності залишається позиція США, де зміни у політичному керівництві можуть обмежити готовність Вашингтона надавати нові масштабні пакети допомоги.

Хоча окремі європейські політики називають нинішні фінансові домовленості перемогою для України та стабільності ЄС, у Кремлі цю ситуацію можуть сприймати інакше. На думку оглядача, російське керівництво бачить у внутрішніх суперечках Європи підтвердження того, що час працює на Москву.

Якщо Росія просто вичекає, може бути реанімований план припинення війни, напрацьований раніше за участі російських посадовців і представників колишньої американської адміністрації. У такому разі Україна та її європейські партнери ризикують опинитися в ситуації стратегічної розгубленості — сценарій, який у Кремлі вважатимуть ідеальним.

У ніч на 1 травня Київ знову став мішенню російської атаки дронами. Цього разу, за даними Київської міської військової адміністрації (КМВА), ворог використав відтерміновані касетні боєприпаси, які можуть детонувати не одразу, а за годину, день або навіть більше.

Як повідомив речник КМВА Євген Ієвлєв в ефірі телеканалу “КИЇВ24”, під час атаки ворожі безпілотники розкидали по столиці вибухонебезпечні предмети, які становлять велику загрозу для цивільного населення. За його словами, ці снаряди можуть спрацьовувати під дією найрізноманітніших факторів — світла, вібрації, тепла, тиску або руху.

“Це зброя проти мирного населення, тут немає жодних сумнівів”, — наголосив Ієвлєв.

Через характер вибухів та руйнівну силу снарядів, провести точну експертизу складно — після детонації залишаються лише мікроскопічні частки. За словами Ієвлєва, нові типи боєприпасів, ймовірно, мають більший заряд, аби знищити сліди їх походження.

Голова КМВА Тимур Ткаченко повідомив, що близько десяти вибухів сталися в лісопарковій зоні Дарницького району, зокрема у Бортничах. Один із боєприпасів здетонував на даху житлового будинку, пошкодивши покрівлю. Внаслідок цього постраждала одна людина. За його словами, це вже не перший випадок, коли дрони розкидають касетні боєприпаси в Києві.

У Міністерстві внутрішніх справ наголосили, що доступ до потенційно небезпечної території в Дарницькому районі наразі перекрито, працюють сапери.

Ієвлєв застерігає мешканців: небезпека від таких боєприпасів зберігається протягом доби й більше. “Навіть якщо здається, що предмет неактивний, підходити до нього категорично заборонено”, — заявив речник КМВА.

Українські фахівці закликають мешканців столиці бути вкрай обережними, уникати незнайомих об’єктів на вулицях і негайно повідомляти про них рятувальників. У разі виявлення підозрілих предметів — не наближатися і не торкатися.

Останні новини