Росія готує новий наступ у червні – під загрозою три області України

Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Анатолій Кузьменко, відомий своєю службовою діяльністю, також є власником елітної нерухомості. Згідно з інформацією, що оприлюднена детективним бюро Absolution, прокурор мешкає в розкішному закритому житловому комплексі "Кипарисний" у Дніпрі, який відомий своєю безпекою та престижем серед місцевих еліт.

Проте, цікавість викликає розбіжність між даними, зазначеними у майновій декларації Кузьменка, та офіційною інформацією з майнового реєстру. За офіційними даними, площа його квартири складає 305 квадратних метрів, тоді як у декларації прокурор вказав 274 кв. м. Різниця в 30 квадратних метрів викликає питання, оскільки на перший погляд це незначне, але важливе відхилення від офіційної реєстрації.

На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.

Спільнота українців переважно обирає Telegram як основне джерело інформації щодо війни, як свідчить соціологічне дослідження, проведене фондом "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва. За результатами цього опитування, 53% громадян визнали месенджер Telegram основним каналом отримання актуальних новин щодо воєнного конфлікту. Проте, на другому та третьому місцях рейтингу розташувалися міжособистісні контакти (42%) та YouTube (40%). Дуже цікаво, що телевізійні марафони, як відомо, колись були основним джерелом інформації, проте зараз використовують лише 37% опитаних.

Результати дослідження також підкреслюють, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти. Люди зі середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телевізійні марафони (49%) та міжособистісні контакти (48%). Тоді як ті, хто має середню спеціальну освіту, віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та міжособистісним комунікаціям (45%). А освічені українці, що мають вищу освіту, найчастіше використовують Telegram-канали (61%) та YouTube (45%). Цікаво, що за процентом використання телевізійних марафонів спостерігається зменшення з підвищенням рівня освіти.

Щодо довіри до інформації, яка надходить від органів влади, варто зауважити, що тільки 39% опитаних українців виявили певний рівень довіри, проте лише 6% повністю довіряють цим джерелам. Такі дані свідчать про складний характер сприйняття інформації в українському суспільстві, а також про важливість ролі альтернативних медійних каналів у формуванні свідомості громадян.

Отже, згідно з проведеним дослідженням, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну для українців, обігнавши традиційні медійні канали, такі як телевізійні марафони. Ці результати вказують на зростання впливу цифрових платформ на формування інформаційного простору в країні. Також варто відзначити, що вибір джерела інформації значною мірою залежить від рівня освіти респондентів, що відображає важливість розвитку медійної грамотності серед населення. За таких обставин важливо сприяти доступу до різноманітних джерел інформації та розвитку критичного мислення серед українців.