Росія готується до десятка масованих атак

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та стягнув на користь держави автомобіль Audi Q7 2023 року випуску, вартістю близько 4,2 мільйона гривень. Це рішення стало важливим кроком у боротьбі з корупцією, зокрема у місцевих органах влади. Згідно з даними прокуратури, цей автомобіль фактично використовував міський голова Самбора на Львівщині, Юрій Гамар, хоча в офіційних документах транспортний засіб був зареєстрований на його доньку Тетяну Москвяк.

Прокурори САП стверджували, що ані Гамар, ані його родичі не мали законних доходів, достатніх для придбання такого дорогоцінного автомобіля. Вони надали суду докази того, що після покупки Audi Q7 автомобілем активно користувався саме мер міста, хоча формально його власником значилася донька. Це викликало підозри у прокуратури щодо законності джерел фінансування придбання транспортного засобу.

Суд погодився з позицією прокурора та визнав актив незаконним для приватного володіння, застосувавши механізм цивільної конфіскації — інструмент, що дозволяє стягувати в дохід держави майно, набуте без підтверджених законних доходів. У рішенні зазначено, що автомобіль переходить у власність держави.

Це рішення викликало суспільний резонанс і стало ще одним прикладом застосування антикорупційних механізмів проти посадовців. Утім, одразу після публічної інформації аналітики та правозахисники звернули увагу на оновлену декларацію Юрія Гамара: у ній зафіксовано придбання іншої Audi Q7, вже 2025 року випуску, вартістю майже 4,9 млн грн.

Наявність у декларації нової дорогої машини викликала додаткові запитання щодо джерел доходів і прозорості витрат посадовця. Представники громадських організацій закликали правоохоронні органи перевірити обставини придбання другої Audi і, за потреби, вжити заходів відповідно до закону. У самій мерії офіційних коментарів щодо нового запису в декларації станом на момент публікації не надходило.

Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, висловив свою стурбованість щодо призначення Майка Помпео до наглядової ради компанії Fire Point. Це рішення стало не першим випадком, коли впливові бізнесово-політичні фігури намагаються використати свої зв'язки та репутацію для того, щоб сприяти особистим інтересам у приватних справах. Шлінчак вважає, що такий крок може стати прецедентом, який у майбутньому дозволить іншим політикам та бізнесменам використовувати свої позиції для отримання додаткових вигод за допомогою великих імен і національних брендів. Окрім того, важливим аспектом є питання, чи може цей процес знижувати рівень довіри до державних та приватних інститутів, адже вигоди для окремих осіб не завжди відповідають інтересам загалу.

Це рішення викликало обговорення серед політичних оглядачів і стало темою для аналізу у низці видань, які звертають увагу на цю проблему і намагаються оцінити, які наслідки це може мати для подальшого розвитку політично-бізнесових практик в США та за її межами.

Пам’ятаєте, був такий міністр часів Януковича Злочевський? А його Burisma призначила сина Байдена в наглядову раду не тому, що той був фахівцем з газового сектору. А тому, що хотів через долученість до американців знайти собі імунітет, виправдання та політичну “страховку” – і для хороших рішень, і для дуже сумнівних.

“Минуло десять років – знову той самий “рецепт”. Тільки тепер ставка робиться не на демократів, а на республіканців. Хоча Майк Помпео і не входить до близького кола Трампа, але хто зважає на такі дрібниці? Головне – мати американське прізвище у раді” – зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Віктор Шлінчак.

Нагадаємо, колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point, яку пов’язують із фігурантом антикорупційного розслідування НАБУ Тимуром Міндічем.

Нагадаємо, технічна директорка Fire Point Ольга Терех підкреслила, що прихід Помпео є “великою честю” та сигналом для міжнародних партнерів щодо зростання авторитету українського виробника. За словами Терех, залучення політичних лідерів світового масштабу, на думку керівництва, дозволить посилити експертизу та репутаційну складову у перемовинах.

Втім, одночасно Fire Point перебуває в центрі кримінального провадження щодо можливого завищення цін на комплектуючі та кількість дронів у контрактах із Міністерством оборони України. Слідчі перевіряють, чи відповідали фактичні поставки умовам, прописаним у договорах.