Росія концентрує війська на трьох ділянках біля кордону з Україною

Пересипський районний суд Одеси ухвалив рішення оголосити догану судді Андрію Лупенку та позбавити його доплат на один місяць після виявлення систематичних порушень під час розгляду справ щодо керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. Ініціаторами скарги виступили юристи, які проаналізували низку судових рішень та встановили численні відхилення від вимог законодавства.

Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, суддя Лупенко неодноразово ухилявся від застосування обов’язкового покарання у вигляді позбавлення водійських прав, навіть коли закон вимагав цього безальтернативно. У своїх рішеннях він посилався на «пом’якшувальні обставини» та заявляв про нібито наявність у правопорушників статусу військовослужбовців. Проте ретельна перевірка показала, що лише дві з восьми розглянутих справ дійсно стосувалися військових, тоді як решта порушників були цивільними особами, до яких такі винятки не могли застосовуватися.

У кількох випадках суддя враховував сумнівні характеристики, наприклад, від реабілітаційного центру, подаючи їх як волонтерські відгуки. Один водій з вмістом алкоголю в крові 2,13‰, який спричинив ДТП, отримав м’якше покарання через нібито «відсутність істотних наслідків».

Дисциплінарна палата вирішила, що дії Лупенка порушували закон та створювали небезпеку на дорогах, через що він отримав догану та тимчасове позбавлення доплат. Для порівняння, суддя Ткаченко з Кривого Рогу за подібні порушення отримала лише попередження.

Рішення Вищої ради правосуддя оцінюють як важливий крок у підтриманні законності та безпеки на дорогах України.

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

Наше джерело в Офісі Президента розкрило, що Росія відмовляється від участі в організації саміту в Швейцарії за пропозицією миру від Зеленського. Міністерство закордонних справ активно працює над залученням лідерів країн Глобального Півдня, але багато з них відмовляються приймати участь на рівні перших осіб. Публікація мирного плану Ердогана в українських ЗМІ та соціальних мережах мала за мету вплинути на позицію представників Глобального Півдня щодо формули миру від Зеленського, а також продемонструвати наявність альтернативного шляху для розв'язання конфлікту.

Заступник керівника Офісу Президента, Ігор Жовква, відзначив важливість широкого представництва країн світу на майбутньому Саміті миру, запланованому у Швейцарії. Результати переговорів між президентами України та Швейцарії визначили місце та час проведення саміту, і зараз триває активна робота над організаційними аспектами події, зокрема, підготовка запрошень для держав-учасниць.

Жовква підкреслив необхідність розгляду широкого спектру країн для участі у Саміті миру. Це охоплює не лише представників Китаю, а й інших країн Глобального Півдня, таких як Індія, Південна Африка, Саудівська Аравія та Бразилія, а також інші країни з Латинської Америки, Африки та Азії. Жовква нагадав, що ця ініціатива є спільною для України та Швейцарії, і важлива співпраця з партнерами в Європі. Президент України активно взаємодіє з європейськими лідерами для залучення їх до участі у Саміті миру, наголошуючи на значенні їхніх зусиль та впливу на лідерів країн Глобального Півдня.

Жовква також зауважив, що на останній зустрічі радників з національної безпеки у Давосі були присутні представники 84 країн, тому очікується, що кількість учасників на Саміті в Швейцарії буде ще більшою. Глобальний саміт миру — це міжнародна подія, яка відбудеться у Швейцарії на рівні лідерів країн-учасниць Української формули миру. Він запланований на 15-16 червня. Посол Китаю в Швейцарії, Ван Шитін, також заявив про можливість участі від КНР.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Незважаючи на спроби Росії зірвати організацію саміту в Швейцарії, Україна та її партнери активно працюють над забезпеченням широкого представництва країн на майбутній події миру.

• Зусилля МЗС та інших відомств України спрямовані на залучення лідерів країн Глобального Півдня, а також підтримку співпраці з європейськими партнерами для успішної реалізації саміту.

• Важливість широкого представництва країн світу на саміті підтверджена Ігорем Жовквою, який наголосив на необхідності включення учасників з різних частин світу, включаючи Латинську Америку, Африку та Азію.

• Очікується, що Саміт миру, запланований на червень, стане важливою міжнародною подією, де обговорюватимуться ключові питання міжнародної безпеки та співпраці.

• Підтримка Китаю у можливій участі в саміті відображає зацікавленість різних країн у спільному пошуку мирного розв'язання конфліктів та підтримці міжнародної стабільності.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Свердловину глибиною 4202 метри пробурено в центральній частині родовища. За словами голови правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Чернишова, до кінця 2024 року планується пробурити ще одну, а у 2025 році – чотири додаткові свердловини.

“Другий рік поспіль нам вдається нарощувати видобуток завдяки професійній роботі фахівців Укргазвидобування. Дякую всім за цей результат”, – зазначив Чернишов.

Успіх цього проекту став можливим завдяки 3D-сейсморозвідувальним дослідженням, які дозволили визначити перспективні горизонти та уточнити їхню потужність. Як пояснив т.в.о. очільника “Укргазвидобування” Сергій Лагно, правильний вибір місця буріння був ключовим фактором ефективності.

З початку 2024 року компанія “Нафтогаз” забезпечила видобуток 9,8 млрд кубометрів товарного газу. Це на понад 7% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і перевищує операційний план на 2%. Однак ці результати все ще поступаються довоєнним показникам 2021 року, коли обсяг видобутку сягнув 13,7 млрд кубометрів.

Енергетична криза: підйом цін на паливо по всій Україні

• Польська блокада українського кордону призвела до серйозного зростання цін на паливо в Україні, зокрема на автогаз та дизельне паливо.

• Прогнозується подальше підвищення цін на паливо, зокрема на бензин, через зростання цін на нафту на світовому ринку.

• Ситуацію ускладнює також військова активність Російської Федерації, яка наносить удари по складах та місцях зберігання палива в Україні.

• Проблеми з дефіцитом і подорожчанням палива можуть мати серйозний вплив на сільське господарство та економіку України, зокрема під час початку посівної кампанії.

• Для вирішення цих проблем необхідно вжити ефективних заходів, включаючи пошук альтернативних шляхів постачання палива, зміцнення енергетичної безпеки та впровадження заходів контролю за цінами на паливо.