Росія почала запускати дрони з токсичним покриттям

Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед політиків, лінгвістів та звичайних громадян. Прихильники зміни назви аргументують свою позицію прагненням до мовної автентичності та відновлення історичної справедливості. Вони стверджують, що форма "Броварі" більше відповідає українським мовним нормам та історичним джерелам.

Зараз треба об’єднувати українське суспільство, а не створювати зайві лінії конфлікту, зокрема й суперечливими перейменуваннями. Політики, які порушують ці питання, мали би усвідомлювати, що це примітивний і навіть злочинний піар. Таку думку висловив політолог Руслан Бортник.

Експерт зазначив, що під час війни питання різноманітних перейменувань необхідно відкласти, тому що у більшості випадків вони будуть викликати політичну дискусію. А суспільство має запобігати спробам деяких політиків піаритися на таких речах.

“На період війни всі перейменування мають бути відкладені. Бо передусім вони коштують грошей, у тій чи іншій мірі банальна зміна табличок, назв тощо. А по-друге, ці перейменування викликають політичні дискусії, іноді дуже тяжкі, які нам зовсім не потрібні зараз. Сьогодні потрібно забезпечувати єдність українського суспільства, у боротьбі за збереження української держави, а не створювати лінії конфлікту. Перейменування – це дуже примітивний і подекуди навіть злочинний піар окремих політиків. Мені здається, що суспільство має на це відповідним чином відреагувати”, – зазначив Руслан Бортник.

Політолог також підкреслив, що для демократичного суспільства є нормальною практикою спитати у людей, чи погоджуються вони із можливою зміною назви свого міста.

Нині ж все виглядає так, що хтось хоче нав’язати жителям Броварів свою волю, без врахування їхньої думки.

Нагадаємо

На позачерговій сесії депутати Броварської міської ради майже одноголосно ухвалили рішення підтримати ініціативу щодо збереження назви міста “Бровари” та звернутися до Верховної Ради України з клопотанням щодо збереження назви міста “Бровари” з урахуванням наукових та історичних досліджень.

Постанову про перейменування Броварів на Броварі раніше зареєструвала група народних депутатів на чолі з представником фракції “Голос” Романом Лозинським.

Коментуючи рішення міськради, мер Броварів Ігор Сапожко зазначив, що є три висновки наукових установ Національної академії наук України про те, що назва “Бровари” є історичною, і її треба зберегти.

Додав, що голосуванням на позачерговій сесії депутати підтвердили позицію більшості жителів Броварів, які виступають проти зміни назви міста.

“Враховуючи, що вже неодноразово розглядали на профільному комітеті ВР ініціативу перейменування міста, неодноразово були наші звернення з певними обґрунтуваннями, депутати сьогодні вирішили ще й ухвалити відповідне рішення органу місцевого самоврядування і звернутися до Верховної Ради щодо того, щоб залишити історичну назву міста Бровари.

На мою думку, враховуючи незалежні опитування, сьогоднішнім голосуванням, коли 24 депутати підтримали звернення до ВР, ми чітко висловили думку жителів, що місто має називатися Бровари”, – повідомив Ігор Сапожко.

В Асоціації міст України заявили, що рішення щодо зміни назв населених пунктів обов’язково повинні ухвалюватися з урахуванням думки громади. Профільний комітет Верховної Ради повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, щоб отримати позицію громади. А згодом врахувати цю позицію при підготовці рішення щодо можливого перейменування.

Верховна Рада України прийняла нову процедуру, яка дає змогу чоловікам та жінкам, навіть не є військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з цим нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством. Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента.

Проблема можливого знищення сперми загиблих військових була вже вирішена ухваленням головного документа в цілому. Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі. Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію. Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.

У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років. Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.

Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім. Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця. У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий "визнається батьком чи матір'ю народженої у такий спосіб дитини". Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі. Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.

Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, щодо якого в соціальних мережах розпочався скандал у зв'язку з попереднім законом. Вона зазначила, що цим законом планується реалізувати довгочекане бажання репродуктивної спільноти – законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи, не обмежуючись лише військовослужбовцями. У першому читанні Рада також ухвалила законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу, який передбачає визнання батьківства та надання пільг таким дітям. За словами депутата Радуцького, цей закон не лише дозволяє захисникам визначати долю своїх репродуктивних клітин у разі смерті, а й надає можливість використовувати допоміжні репродуктивні технології. Він зазначив, що ця особа буде визнана батьком або матір'ю дитини, народженої за допомогою цих технологій.

У листопадовому законі, що стосується права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових, була внесена поправка, яка передбачала утилізацію біоматеріалу в разі їхньої загибелі. Це викликало гучний скандал, особливо в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Багато депутатів заявили, що ця поправка була додана на останньому етапі і не мала підтримки профільного комітету. Сам автор поправки, Радуцький, відкинув її, назвавши її неправильною та несправедливою щодо героїв та їхньої пам'яті. Він обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.

Українська Верховна Рада прийняла важливі закони, які стосуються права на батьківство після смерті особи. Ці законодавчі акти передбачають можливість використання репродуктивних клітин померлих осіб для породження дітей, а також визнання їхнього батьківства. Нововведення розширюють права не лише військовослужбовців, а й всіх громадян України. Важливою є також ініціатива з внесення змін до Цивільного кодексу, яка передбачає надання пільг таким дітям. Гучний скандал, що виник під час обговорення попередньої редакції закону, свідчить про важливість цього питання для українського суспільства. Вирішення цих питань стало актуальним в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Закони забезпечують правову основу для регулювання репродуктивних прав громадян після їхньої смерті і відображають важливість захисту цих прав в умовах сучасного українського суспільства.