Росія розширює тиск на Куп’янськ: ворог вийшов до річки Оскіл

Журналісти з Bihus.Info розкрили плідну співпрацю між народним депутатом позафракційного блоку Артемом Дмитруком та підозрюваним у скоєнні п’яти злочинів проти України, Сергієм Чертиліним. Виявлені докази листування між ними підтверджують глибоке розуміння та готовність до співпраці. Чертилін у своєму листуванні звітує про зустрічі з Дмитруком, де той проявив інтерес до законодавчих ініціатив, спрямованих на "захист" УПЦ МП від абоїв. Дмитрук, зі свого боку, висловив вдячність за юридичний аналіз щодо закону 8371 та підтвердив активну участь у його підтримці. В інтерв'ю з журналістами, він чітко визнав своє спілкування з Чертиліним і вказав на необхідність захисту громадянських прав усіх громадян України.

Згаданий у чаті підозрюваний Чертилін згадав прізвище Культенко, що може вказувати на зв'язки з Артемом Культенком, народним депутатом від партії “Слуга народу”. Обидва утрималися від голосування за заборону російської церкви на першому читанні та публічно висловлюють підтримку російського патріархату в Україні.

Варто відзначити, що Дмитрук має досить скандальну репутацію, його вже називали одним із "антивакцинаторів" та виключили з фракції "Слуга народу" у 2021 році. Останнім часом він також знаходиться під увагою правоохоронних органів у зв'язку з наданням застави за монаха Києво-Печерської Лаври Павла Музичука, затриманого за підозрою у виправданні агресії РФ проти України.

12 березня 2024 року Служба безпеки України успішно провела спецоперацію з припинення діяльності злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, що активно поширювала пропаганду релігійної ворожнечі. За зіставленням інформації виявилося, що керівництво цією організацією здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Відповідно до наданої УПЦ інформації, серед осіб, які причетні до цього, було згадано ім'я Чертиліна.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України здійснила ліквідацію злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, яка пропагувала релігійну ворожнечу. Особливо важливо відзначити, що очолювання цієї організації здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Ця операція підкреслює важливість виявлення та припинення деструктивних дій, спрямованих на поширення негативних впливів на суспільство та загрозу національній безпеці. Результати цієї дії свідчать про важливість спільної роботи правоохоронних органів та церковних установ для запобігання інформаційним загрозам та захисту свободи віросповідання в Україні.

У комітеті Верховної Ради обговорюються нові штрафи до 200 тисяч гривень за відсутність на територіально-виборчих комісіях (ТЦК). Згідно з повідомленням головного редактора "Цензора" Юрія Бутусова, пропонується ряд покарань для осіб, які не з'явилися в ТЦК після отримання повістки. Серед них: штрафи до 300 тисяч гривень, блокування виїзду за кордон, позбавлення права на підприємницьку діяльність як ФОП та обмеження відкриття кредитів протягом 10 років.

Бутусов зазначає, що військовозобов'язані повинні пройти верифікацію протягом 120 днів після запровадження електронного кабінету: перша неявка буде покарана штрафом у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням, а ігнорування цього попередження — штрафом у 200 тисяч гривень та подальшими обмеженнями через суд, такими як позбавлення прав, підприємницька діяльність, скасування допомоги та заборона на кредити протягом 10 років.

Законопроект також передбачає проведення мобілізації через ТЦК, ЦНАП та електронний кабінет, при цьому ТЦК і ЦНАПи мають працювати щодня без вихідних з 8 ранку до 8 вечора з електронною чергою.

Згідно з опитуванням "Соціс", 64,5% українців виступають проти обмежень для ухильників у законі про мобілізацію. Підтримали введення обмежень удвічі менше людей — 26,9%. Незадоволеність законопроектом про мобілізацію висловлюють практично всі, а пересічні громадяни все частіше ставлять питання щодо змісту дій влади, яка, здається, обмежує права та свободи людини.

У висновку можна зазначити, що обговорювані в комітеті Верховної Ради штрафи за неявку в ТЦК та інші заходи, передбачені законопроектом, викликають значну обуреність серед громадян України. Багато людей виступають проти обмежень, які передбачаються для ухильників в законі про мобілізацію. Такі пропозиції сприймаються як неприпустиме порушення основних прав і свобод громадян. Варто враховувати громадську думку та виявити більшу уважність до інтересів населення при прийнятті таких важливих рішень.