Неділя, 19 Липня, 2026

Росія стикається з серйозними фінансовими труднощами через втрати в нафтопереробній галузі

Важливі новини

Різке похолодання в Україні: морози охопили майже всю територію країни

Сьогодні, 9 лютого, на території України зафіксовано суттєве зниження температури повітря. Потужна хвиля морозів охопила практично всі регіони держави, принісши із собою зимову погоду з нічними мінусовими показниками та відчутним холодом удень.

Найнижчі температури спостерігаються у північних, східних і центральних областях, де стовпчики термометрів у нічний час опускаються до значних мінусових значень. У деяких районах мороз посилюється через поривчастий вітер, що створює ефект ще нижчої температури та ускладнює перебування на відкритому повітрі.

У Києві сьогодні панує мінлива хмарність. Уночі температура повітря опускалася до -17 градусів, удень очікується близько -10.

На заході країни морози також відчутні. У Львові вночі було до -11, удень близько -6. У Луцьку нічна температура сягнула -18, у Рівному — до -20 градусів. У Тернополі, Хмельницькому та Івано-Франківську нічні показники коливалися в межах -11…-15, удень — близько -7. Водночас в Ужгороді ситуація суттєво м’якша: вночі до -5, удень температура підніметься до +4 градусів.

У центральних регіонах також холодно. У Вінниці температура протягом доби становитиме від -15 до -9 градусів. У Житомирі вночі зафіксовано до -20, удень близько -9. У Черкасах і Кропивницькому нічні морози сягають -13, удень очікується від -6 до -9 градусів. У Полтаві температура коливатиметься в межах -13…-9.

На півночі країни морози залишаються одними з найсильніших. У Чернігові нічна температура опустилася до -18, удень близько -8. У Сумах вночі було до -18, удень прогнозується близько -8 градусів.

На сході України утримається хмарна погода з невеликим снігом. У Харкові вночі близько -12, удень — до -8. У Краматорську температура становитиме від -11 уночі до -8 удень. У Сєвєродонецьку вдень очікується до -11 градусів.

На півдні країни морози менш інтенсивні. В Одесі вночі було близько -7, удень температура підніметься до -2. У Херсоні та Миколаєві вночі до -7, удень — від -3 до -4. У Запоріжжі прогнозується -7 уночі та -4 вдень. У Дніпрі нічна температура опустилася до -13, удень очікується близько -6 градусів.

У Криму погода залишається відносно м’якою: у Сімферополі температура коливатиметься в межах від -2 до +1 градуса при мінливій хмарності.

Синоптики зазначають, що різке похолодання є короткочасним, однак закликають українців бути обережними через сильні морози, особливо в нічні години.

Публічне хизування відпочинком під час війни: позиція Жені Галича

Музикант і фронтмен гурту O.Torvald Женя Галич звернув увагу на численні дописи українських блогерів із великою аудиторією, які демонструють своє перебування на дорогих курортах у Буковелі. Артист підкреслив, що не критикує сам факт відпочинку, проте закликає уникати його показового висвітлення в соціальних мережах під час війни, коли більшість громадян стикається із реальними труднощами та загрозами.

У своєму дописі Галич уточнив, що його обурює саме публічна демонстрація розкоші та дозвілля перед підписниками. За словами музиканта, мова не йде про заборону відпочинку, свят або концертів — йдеться про те, щоб уникати хизування матеріальними благами чи розкішними умовами життя у часи, коли країна перебуває в стані війни. Він наголосив на важливості етичної свідомості та відповідальності тих, хто має впливову платформу та велику аудиторію.

Музикант поставив риторичне запитання, для чого блогери публікують подібний контент, якщо всі чудово розуміють вартість такого відпочинку. Він підкреслив, що не може знайти пояснення, як це виглядає для людей, які щодня ризикують життям на фронті, стримуючи ворога, щоб цивільні могли жити у відносній безпеці.

Галич закликав тих, хто має можливість відпочивати, робити це спокійно і без зайвої публічності, аби не провокувати суспільство та не загострювати емоції в умовах війни.

Допис музиканта викликав жваву дискусію у коментарях. Частина користувачів подякувала артисту за чітку позицію та підтримала його думку. Інші ж вважають, що кожна людина має право розпоряджатися своїм життям і грошима на власний розсуд, незалежно від обставин, а публікація фото з відпочинку — це особистий вибір. Також лунали аргументи про те, що військові та їхні родини також відпочивають у Буковелі, і їм не можна забороняти ділитися світлинами.

Частина коментаторів зазначила, що демонстративність у соцмережах часто пов’язана з бажанням отримати схвалення аудиторії та лайки, а сам контент формується під запит підписників. Водночас дехто наголосив, що кошти, витрачені на розкішний відпочинок, могли б бути спрямовані на підтримку армії, однак такий вибір не приносить публічного ефекту для блогерів.

Депутат Бондар потрапив під слідство за участь в корупційній схемі

Депутат Віктор Бондар, співголова депутатської групи “За майбутнє”, став об’єктом розслідування НАБУ і САП у справі корупційної схеми, яка стосувалася завищених цін на закупівлю кабельно-провідникової продукції для “Укрзалізниці”. Проте це не єдиний аспект його діяльності, який викликає занепокоєння. Згідно з повідомленнями активістів, Віктор Бондар разом з бізнес-партнерами, серед яких колишній фінансовий директор КМДА Падалка та […]

The post Депутат Бондар потрапив під слідство за участь в корупційній схемі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Корупційний скандал на Полтавському ГЗК

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з даними слідства, голова правління Полтавського ГЗК разом із заступником і двома керівниками відділів організували схему незаконного видобутку та переробки корисних копалин. Комбінат мав ліцензію лише на видобування залізної руди, але підозрювані без відповідних дозволів видобували та переробляли залізні кварцити на щебінь та інші корисні копалини загальнодержавного значення.

Для легалізації незаконної продукції, посадовці вносили у звітні документи неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. Таким чином, їм вдалося легалізувати понад 885 тисяч тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 мільйона гривень.

На даний момент підозрюваним обрано запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт з метою подальшої конфіскації. Слідчі також встановлюють інших осіб, причетних до вчинення злочину, для притягнення їх до відповідальності.

Цей випадок не є першим для Полтавського ГЗК. У вересні 2023 року слідчі вже повідомляли керівнику комбінату про підозру за незаконне видобування надр на суму 157 мільярдів гривень, що завдало шкоди довкіллю.

Наразі слідство продовжується, і правоохоронці вживають заходів для розширення кола осіб, причетних до злочинної діяльності на Полтавському ГЗК.

НБУ не зміг відстежити походження вилучених доларів у справі “Міндічгейт”

Національний банк України повідомив, що не володіє технічними можливостями встановити походження доларових банкнот у фірмовому пакуванні, вилучених правоохоронцями під час обшуків у межах розслідування так званого «Міндічгейту». Інформація про це надійшла у відповіді регулятора на запит журналістів «Української правди». Пачки доларів у фірмовому пакуванні викликали особливу зацікавленість через їхню можливу роль у фінансових операціях, пов’язаних із підозрілими схемами, але встановити їхнє походження НБУ не зміг.

У відповіді зазначено, що Нацбанк не має доступу до системи, яка дозволяла б простежити рух конкретних серій банкнот через міжнародні та внутрішні канали обігу. За словами представників регулятора, навіть якщо купюри зберігаються у початковій упаковці банку, ідентифікувати їх шлях від випуску у США до потрапляння на територію України технічно неможливо. Відповідні дані перебувають у компетенції іноземних фінансових органів, з якими Нацбанк не має безпосереднього механізму обміну інформацією для таких випадків.

У Нацбанку нагадали, що з 24 лютого 2022 року банки взагалі не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту у фірмовому пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента.

Також із початком повномасштабної війни було встановлено суворі обмеження на зняття готівки з рахунків. Зокрема:

– добовий ліміт становить не більше 100 тис. грн у еквіваленті, тобто орієнтовно 2 380 доларів за поточним курсом;– обмеження діє для фізичних і юридичних осіб без винятку;– банкам категорично заборонено обходити ці правила чи видавати валюту поза встановленими лімітами.

Таким чином, поява у фігурантів розслідування пачок доларів у заводській упаковці викликає додаткові питання, адже такі банкноти не могли легально потрапити до клієнтів у період воєнного стану.

Ця невідповідність стала ще одним епізодом, який підсилює увагу до корупційних зв’язків, що фігурують у «Міндічгейті», та ставить під сумнів прозорість операцій із готівковою валютою в окремих структурах.

Російська Федерація, яка історично є одним з найбільших світових експортерів нафти, тепер спостерігає за зменшенням своїх прибутків від цього сектора. Незважаючи на зростання цін на нафту на міжнародних ринках, Москва не може розраховувати на автоматичне підвищення доходів. Вина за це лягає на зростаючі втрати в нафтопереробці, які викликані атаками з боку України на енергетичну інфраструктуру.

За інформацією Bloomberg, у травні російський уряд витратив близько 2,8 мільярда доларів на компенсації для нафтопереробних підприємств — це найбільша сума компенсацій за останні два роки, що в п’ять разів перевищує аналогічні витрати минулого року. Такі витрати значно зменшують потенційні доходи держави від підвищення цін на енергоресурси.

Застосування демпферного механізму, який знижує ціни на паливо на внутрішньому ринку, є основою цих витрат. Коли ціни на нафту зростають, російським виробникам стає вигідніше експортувати продукцію, а не продавати її всередині країни, тому уряд компенсує їм частину втрат. Таким чином, будь-яке зростання цін призводить до збільшення державних виплат.

Ситуація ускладнилася в травні, коли конфлікт на Близькому Сході між Іраном і Ізраїлем викликав побоювання щодо безпеки постачання енергоресурсів, що також вплинуло на зростання цін на нафтових ринках. Для більшості країн підвищення цін на нафту означає зростання доходів, але в Росії це призводить до збільшення субсидій для підтримки галузі.

Крім цього, нафтопереробна промисловість РФ вже давно страждає від систематичних атак українських безпілотників, спрямованих на критично важливу енергетичну інфраструктуру. З початку 2024 року Україна розширила свої операції, завдаючи ударів по заводах і нафтобазах, які забезпечують російську армію пальним, що стало серйозною загрозою для державних доходів.

В результаті таких атак багато підприємств змушені зупиняти виробництво або знижувати обсяги для ремонту. Це призводить до значних фінансових витрат на відновлення, а обсяги переробки нафти в Росії вже впали до найнижчих показників за останні 16 років. Зменшення переробки має серйозні наслідки для економіки: зниження виробництва пального для внутрішнього ринку і втрата можливості отримувати додаткові доходи від експорту продукції з високою доданою вартістю.

Кремль намагається компенсувати втрати, збільшуючи експорт сирої нафти, однак це не може повністю замінити доходи від продажу нафтопродуктів. У відповідь на погіршення ситуації, російська влада почала вживати адміністративних заходів, включаючи обмеження експорту бензину для уникнення дефіциту всередині країни.

Така політика свідчить про зростаюче занепокоєння Кремля щодо можливості паливної кризи. Проблеми з постачанням пального вже спостерігаються не лише в окремих регіонах, таких як Крим, але й у Московській області та інших частинах країни.

Не менш важливими є нові удари по російській нафтовій інфраструктурі з боку України, які завдають серйозного удару по логістиці та збільшують витрати на відновлення. Аналітики відзначають, що українська стратегія виснаження російського енергетичного сектору починає приносити результати: частина доходів, яка колись надходила до бюджету від експорту нафти, тепер витрачається на ліквідацію наслідків атак.

Ця ситуація створює нові виклики для російського бюджету, який вже стикається з рекордними витратами на оборону і соціальні виплати військовим. Таким чином, зростання цін на нафту більше не означає автоматичного збільшення бюджетних надходжень, адже витрати на підтримку нафтопереробної галузі зростають разом із ризиками, пов’язаними з українськими атаками.

Останні новини