Субота, 25 Липня, 2026

Верховна Рада розробляє законопроєкт для боротьби з дезертирством у ЗСУ

Важливі новини

Перехід на зимовий час в Україні: що чекає на українців у жовтні 2025 року

У жовтні 2025 року українці знову повернуться до зимового часу, адже переведення годинників на зимовий час є традицією, що залишається актуальною, незважаючи на численні спроби скасувати це сезонне переведення. Офіційно закон, який мав би змінити практику, досі не набув чинності, тому процедура переведення годинників залишається без змін. Відповідно, у ніч із 25 на 26 жовтня 2025 року стрілки годинників будуть переведені на одну годину назад. О 04:00 за київським часом годинники знову покажуть 03:00.

Це означає, що українці отримають додаткову годину для відпочинку, оскільки ніч стане на годину довшою. Однак важливо пам’ятати, що, хоча ніч збільшиться, світловий день у зимовий період стане значно коротшим. Такі зміни в часі передбачають декілька практичних наслідків, зокрема, дозволяють раніше розпочинати робочий день та допомагають заощаджувати електроенергію у ранкові години, коли світло ще не так інтенсивно проникає в оселі.

Варто нагадати, що літній час (EEST, UTC+3) в Україні починається в останню неділю березня. У 2025 році цей перехід відбувся 30 березня, а наступного року він запланований на 29 березня 2026-го.

Питання скасування сезонних змін часу в Україні піднімають не вперше. Ще у 2020 році у Верховній Раді розробили законопроєкт №4201 про відмову від переведення годинників. У 2024 році документ навіть ухвалили у другому читанні, але він досі не підписаний президентом. Поки цього не станеться, українці продовжуватимуть жити за старим графіком.

Медики наголошують, що зміна часу впливає на біоритми людини. Через це у багатьох виникають труднощі з адаптацією, погіршується сон, з’являється втома й дратівливість. За даними ВООЗ, після переведення годинників збільшується кількість випадків тривожних і депресивних станів.

Щоб легше пережити зміну часу, лікарі радять кілька простих кроків: лягати та прокидатися у стабільний час, провітрювати спальню, уникати алкоголю, важкої їжі та гаджетів перед сном. Також допоможе вечірня прогулянка або легка розтяжка.

Отже, у ніч із 25 на 26 жовтня українці переведуть годинники на годину назад. Поки держава не ухвалила остаточного рішення щодо відміни цієї практики, варто заздалегідь підготувати свій організм до переходу на зимовий режим.

Міноборонa розробило інноваційний продукт Резерв+, щоб скоротити черги у технічному контролі

З початку 18 травня в Україні розпочне свою роботу інноваційний електронний кабінет для військовозобов’язаних громадян. Це нове цифрове середовище надасть можливість швидко та зручно оновити особисті дані протягом 60 днів, зекономивши на це всього 10-15 хвилин прямо у своєму смартфоні. Про це повідомив старший лейтенант Дмитро Лазуткін, прес-секретар Міністерства оборони України. Він підкреслив, що новий застосунок, Резерв+, розроблений з урахуванням потреб користувачів, особливо для тих, хто активно користується смартфонами. Запуск електронного кабінету відкриває широкі можливості для швидкого оновлення даних та сприяє майбутньому рекрутингу. Початковий етап використання застосунку передбачає внесення базової інформації, такої як електронна пошта, номер телефону та адреса проживання. Однак з часом застосунок буде розвиватися, доповнюючись новими опціями, а іноді й надаючи можливості щодо рекрутингу.

Дмитро Лазуткін також наголосив на збільшенні інтересу громадян до військової служби, що проявляється у чергах перед територіальними військкоматами. Зазначивши це, він зауважив, що новий електронний кабінет дозволить військовозобов’язаним оновити дані не лише у військкоматах, але і онлайн, а також у центрах надання адміністративних послуг.

Нещодавно ухвалений закон про мобілізацію, який набирає чинності з 18 травня, передбачає обов’язкове оновлення облікових даних військовозобов’язаними протягом 60 днів. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів та іншим особам, які підпадають під військовий облік, рекомендується вчасно виконати цю процедуру, оскільки порушення правил може призвести до зростання штрафів.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаних громадян в Україні є важливим кроком у сучасній цифровій трансформації оборонного сектору. Новий застосунок Резерв+ дозволяє громадянам швидко та зручно оновлювати свої дані, що сприятиме покращенню адміністративних процесів та підвищенню ефективності військового рекрутингу. За допомогою цифрових технологій військовий облік стає більш доступним та зручним для громадян, а також допомагає забезпечити вчасне та точне оновлення даних, що важливо для підтримки оборонної готовності країни. Важливою перевагою електронного кабінету є його можливість спростити процес взаємодії військовозобов’язаних з військовими органами, зменшити бюрократичні бар’єри та сприяти підвищенню довіри до системи обліку.

Реставрація за завищеними цінами: академія права у Харкові витратить понад 40 мільйонів на ремонт маєтку

У 2025 році Національна академія правових наук України уклала угоду з ТОВ “СК Констракшн” на відновлення будівлі Президії академії по вулиці Григорія Сковороди, 70 у Харкові. Вартість робіт становить 40,7 млн грн. Проєкт подається як важливий крок для збереження культурної спадщини міста, однак аналіз кошторису свідчить про низку підозрілих завищень. У документації цементно-піщана суміш М100 […]

Хорольський завод: як екс-регіонал Хомутиннік і брати Астіони привласнили державний актив

У час, коли українці жертвують останні гривні на армію та безпілотники, колишній нардеп від Партії регіонів Віталій Хомутиннік разом із братами Астіонами організував рейдерське захоплення Хорольського заводу дитячих сумішей – єдиного такого підприємства в Україні. Ще у 2022 році цей завод мав перейти до АРМА, адже власник підприємства мав російське громадянство. Але замість прозорої передачі […]

Росія не повинна бути недоторканною – Подоляк

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

В інтерв’ю Подоляк зазначив, що Росія використовує свої прикордонні території для розміщення артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), невеликих авіаційних баз і пускових установок для балістичних ракет. Це дозволяє їй наносити масштабні удари по цивільному населенню інших країн, одночасно перебуваючи під ілюзією, що її власні території залишаться недоторканими.

“Це війна без правил ведення війни”, — відзначив Подоляк, підкреслюючи, що Росія вважає свої території недоторканими, нехтуючи законами війни. Вона сподівається, що ніхто не зможе завдати шкоди її логістичній та інфраструктурній системі на території РФ.

Подоляк вважає, що Україні потрібно скористатися двома основними шляхами для зміни цього підходу. Перший — це руйнування військової інфраструктури Росії на її території через сухопутні операції. Він вважає, що Україна має можливість і необхідність здійснювати такі операції, щоб захистити свої прикордонні області.

Другий шлях — завдання далекобійних ударів по глибині Росії. Подоляк підкреслює необхідність масштабних і регулярних ударів, для яких потрібні значні запаси ракет і відмова від “неформальних заборон” на використання цих ракет на території РФ.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов’язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Останні новини