Вівторок, 1 Вересня, 2026

Росія та Україна активізували використання дронів і ракет у березні

Важливі новини

Україна відмовилася від створення фонду для США на 500 мільярдів доларів

Україна вирішила відмовитися від вимоги Сполучених Штатів створити фонд у розмірі 500 мільярдів доларів, який мав стати частиною угоди про надання Вашингтону частки у володінні корисними копалинами України. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на неназваного українського чиновника, знайомого з ходом переговорів. Згідно з інформацією, цей фонд мав стати механізмом компенсації США за допомогу, яку […]

The post Україна відмовилася від створення фонду для США на 500 мільярдів доларів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Голова податкової Сумщини Кіяшко потрапила під слідство

Наталія Кіяшко, голова податкової служби Сумської області, стала об’єктом корупційного розслідування після кількох серйозних порушень та фінансових махінацій. Виявилося, що вона нелегально покинула Україну в січні-квітні 2022 року, маючи допуск до державної таємниці, і не пройшла прикордонний контроль, що є прямим порушенням порядку перетину кордону. Ще одним скандалом є фінансова історія Кіяшко, яка за 2023 […]

The post Голова податкової Сумщини Кіяшко потрапила під слідство first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Заголовок: На Київщині затримали посадовця за корупційну схему ухилення від мобілізації

У Київській області правоохоронці виявили корупційну схему, яка стосується...

Зеленський оголосив про нову соціальну програму: тисяча гривень для кожного українця з 1 грудня

Ключові елементи військового обліку:

Президент України Володимир Зеленський доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка передбачає допомогу в розмірі тисячі гривень для кожного українця.

Про це у своєму зверненні сказав президент Володимир Зеленський.

“Зараз на всіх рівнях нашої держави має тривати підготовка до найближчих місяців. Опалювальний сезон. Зима. Багато роботи в енергетиці – це захист об’єктів, це робота над стійкістю системи. Готуються регіони, готуються громади, готуються військові. Окрім таких системних речей, є рішення, які можуть бути ухвалені безпосередньо для підтримки людей.

Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень, і кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики. Квитки – це Укрзалізниця. Українські лікарські засоби. Також доручив, щоб ці кошти можна було витратити на українські книжки, на культурні послуги. Можна донатити на військових – волонтерам, на дрони”.

Глава держави доручив Кабміну визначити деталі і представити людям.

Нардепи відстрілюють члена ЦВК Буглака за працю з Маямі: Зарплату отримував, а відповідальність уникав

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Протягом березня інтенсивність дальнобійних ударів між Росією та Україною значно зросла, оскільки обидві сторони почали активніше використовувати безпілотники та ракети для ураження цілей, розташованих далеко за лінією фронту. Про це йдеться у звіті аналітиків, опублікованому Defence blog.

Згідно з інформацією старшого аналітика ACLED Вітольда Ступницького, у березні Росія провела понад три тисячі повітряних атак, що є значним збільшенням у порівнянні з лютим. Ці удари поєднували в собі як дрони, так і ракетні системи.

Водночас Україна розширила свої операції, завдавши більше 1400 ударів по території Росії, які охоплювали десятки регіонів, включаючи цілі на відстані більше тисячі кілометрів. Особливо масштабною стала масштабна операція наприкінці березня, в рамках якої було задіяно близько тисячі дронів за короткий проміжок часу.

Ступницький підкреслює, що російська стратегія включає кілька рівнів. Наприклад, нічні атаки спрямовані на виснаження української системи протиповітряної оборони, що дозволяє проводити нові удари, намагаючись вразити вразливі місця. Окрім цього, росіяни завдають ракетних ударів по критичній інфраструктурі, зокрема в енергетичному секторі.

За даними ACLED, у березні було зафіксовано понад 3000 російських атак, що перевищує показники лютого, коли їх було 2712. Це свідчить про тривалу ескалацію конфлікту.

Defence blog акцентує увагу на тому, що така тактика є системною і має на меті не лише знищення інфраструктури, але й виснаження української протиповітряної оборони. Це змушує Україну витрачати ресурси заздалегідь, що знижує її здатність ефективно відбивати подальші атаки. Крім того, такі удари служать як підтримка для наземних операцій та тиску на логістичні лінії противника.

Щодо України, то її стратегії глибинних ударів зазнали змін. Якщо раніше основними цілями були військові об'єкти на кордоні, то тепер акцент поставлено на об'єкти, які пов'язані з економічним потенціалом Росії, такими як нафтопереробні заводи та енергетичні термінали. Число таких атак зростає – з 984 у січні до понад 1400 у березні, що, на думку аналітиків, пов'язано з поступовим ослабленням російської протиповітряної оборони, що відкриває можливості для дронів проникати на велику глибину.

В матеріалі також вказується на технологічний прогрес у війні. Обидві сторони все частіше вдаються до масових запусків дронів у поєднанні з ракетними ударами. Росія збільшує обсяги виробництва безпілотників і впроваджує нові швидкі моделі, в той час як Україна активно покращує свої можливості у цій галузі.

Таким чином, експерти відзначають, що далекобійні удари стали важливим елементом конфлікту, зосереджуючи увагу на інфраструктурі, енергетичних об'єктах та логістичних шляхах противника.

Останні новини