Росія веде війну руками підлітків: СБУ зірвала хвилю підпалів у Києві та на сході

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“РФ затягує з переданням Україні тіла Вікторії, — зазначив Юрчишин. — Ми не можемо провести похорон чи отримати конкретну інформацію”. За його словами, відсутність тіла унеможливлює прощання з нею та проведення гідного поховання.

27-річна журналістка висвітлювала події російсько-української війни, зокрема події навколо Маріуполя. Вона активно писала про повномасштабну агресію Росії, розкриваючи правду про облогу українських міст. Влітку минулого року вона вирушила на окуповану територію на сході України, після чого зв’язок із нею обірвався.

У квітні цього року родина отримала офіційний лист від російського уряду, в якому йшлося про її утримання в ув’язненні. Згодом, у жовтні, український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що журналістка загинула під час етапування з Таганрога до Москви.

Представники української розвідки розповіли, що намагалися звільнити Рощину з полону, маючи певні попередні домовленості щодо цього. Втім, усі зусилля виявилися марними, а родина журналістки досі не має можливості поховати її.

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.