Росія веде війну руками підлітків: СБУ зірвала хвилю підпалів у Києві та на сході

Процес ремонту у двох елітних будинках, що розташовані в престижному районі Конча-Заспи, належать не просто прокурору Офісу Генерального прокурора Андрію Андрєєву, але й його родині. Ці факти стають об'єктом уваги громадськості та правоохоронних органів. Цікавість громадськості викликає походження цих осель, адже вони розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, не відповідно до містобудівної документації.

У київській поліції розгорнуто кримінальне провадження з приводу обставин зайняття та забудови елітними будинками території дитячого оздоровчого комплексу. Ці дії можуть бути кваліфіковані як шахрайство в особливо великих розмірах, що становить особливо тяжкий злочин.

Дослідження показує, що власником дитячого оздоровчого комплексу, на території якого розташовані ці будинки, є ЗАТ "Київгума", яке стало банкрутом. Управитель Кудляк, який був призначений управителем, незаконно розпоряджався земельними ділянками та недобудованими об'єктами на території комплексу, перетворивши їх на елітне котеджне містечко. В цих діях йому допомагав заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та органи, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, зокрема, Офіс генерального прокурора Андрій Васильович Андрєєв.

Поліція намагалася відновити законний порядок на території, накладаючи судовий арешт на землю та будівлі, але керівництво прокуратури міста вирішило допомогти прокуророві Андрієву і не просити про передачу майна до АРМІ. Замість цього, сам прокурор Андрієв з дружиною займається ремонтом в цих будинках і виражає вдячність друзям з прокуратури міста за підтримку.

Повідомлення про можливе незаконне збагачення Андрієва вже звернуло увагу Національного агентства з питань запобігання корупції, яке розпочало перевірку. Також, Державне бюро розслідувань відкрило провадження за фактом недостовірного декларування та можливого незаконного збагачення. Ймовірно, що незабаром замість запрошення на новосілля Андрієв може отримати повідомлення про підозру.

У результаті дослідження виявлено, що прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Андрєєв та його родина займаються ремонтом елітних будинків, розташованих на території дитячого оздоровчого комплексу у Конча-Заспі. Ці будівлі були незаконно забудовані, порушуючи містобудівну документацію.

Крім того, в ході розслідування виявлено факти співпраці з вищими посадовими особами правоохоронних органів та порушення правових норм щодо розпорядження майном, що перебуває у сфері публічного інтересу. Прокурорам надано підтримку у незаконних діях, які вони вчинили, та уникнуто правомірних заходів щодо відновлення законності.

Зазначено, що вже розпочато перевірку на можливе незаконне збагачення та недостовірне декларування прокурором Андрієвим. Ймовірно, що відповідно до отриманих результатів подальші дії будуть спрямовані на встановлення винних осіб та відновлення законності у вирішенні цієї ситуації.

Національне антикорупційне бюро спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про викриття судді з Києва, яку підозрюють у незаконному збагаченні та внесенні неправдивих даних до офіційних документів. За даними слідчих, йдеться про суттєві розбіжності між задекларованими доходами та реальним майновим станом посадовиці.

Слідство встановило, що суддя не внесла до декларацій інформацію про значну частину майна та фінансових активів. Це може свідчити про спробу приховати реальні джерела походження коштів, а також про порушення законодавчих вимог щодо прозорості та підзвітності осіб, які займають відповідальне становище в державі.

При цьому у деклараціях за 2021–2024 роки суддя вказала значно меншу вартість майна, занизивши її більш ніж на 16 мільйонів гривень.

Її дії кваліфіковано за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) та частиною 2 статті 366-2 (декларування недостовірної інформації).

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Макогон почав судитися з державою ще в лютому 2022 року. У 2024 році суди першої та апеляційної інстанцій визнали його претензії необґрунтованими. Зокрема, 16 липня Київський апеляційний суд не лише відхилив його позов, а й зобов’язав компенсувати державній компанії 60 тис. грн судових витрат.

У вересні 2024 року Верховний суд відкрив провадження за цим позовом. Однак дата наступного засідання поки не призначена.

Відомо, що екскерівник виїхав з України у вересні 2023 року і наразі проживає в Канаді. На судові засідання він особисто не з’являється — його інтереси представляють адвокати.

Перебуваючи в Канаді, Макогон активно коментує ситуацію в українському енергетичному секторі у соціальних мережах. Він критикує українських енергетиків, зокрема через запроваджені графіки відключень електроенергії.

У навчальних закладах Києва зафіксовано значне скорочення частки використання української мови під час освітнього процесу. Такі висновки були оприлюднені заступником керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергієм Сиротенком на основі результатів спільного моніторингу, проведеного Державною службою якості освіти України та Офісом мовного омбудсмена.

Дослідження засвідчило, що у столиці 24% педагогів під час уроків переходять на недержавну мову, а під час перерв цей показник зростає до 40%. Такі дані суттєво перевищують середні по країні, де мовний закон порушують 14% учителів у навчальний час і 21% у позаурочний.

Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.