Росія захопила більше територій, ніж Україна звільнила у 2023 році

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов’язання після підозри в причетності до махінацій у справі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Його адвокат Назар Кульчицький заявив про це у коментарі для телеканалу "Суспільне". Суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, звільнивши Лієва під особисте зобов’язання і направив ухвалу в СІЗО.

За словами адвоката, судячи з трансляції засідання, прокурор не був присутній під час розгляду справи. Суд повернув справу проти Лієва в Національну поліцію після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів щодо підозри у розкраданні.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суд не може його вбачати. Таким чином, експосадовець Міноборони Лієв залишився без запобіжного заходу після визнання відсутності достатніх доказів.

Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого. Проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов’язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. За словами адвоката, це означає, що він залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

• Експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу після звільнення під особисте зобов’язання Верховним антикорупційним судом (ВАКС).

• Суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів у справі.

• Суд відмовив у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

• Необхідно підкреслити неефективність співпраці між НАБУ, САП та судовими органами у встановленні правопорядку та боротьбі з корупцією.

• Виникає питання щодо системної проблеми у встановленні правдивих обвинувачень та ефективного судочинства в антикорупційних справах.

• Система запобіжних заходів потребує перегляду та удосконалення з метою забезпечення справедливості та запобігання уникненню відповідальності осіб, підозрюваних у корупційних діях.

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

Учора, 21 лютого, під час зустрічі зі своєю фракцією "Слуга народу", президент Володимир Зеленський розповів про запланований великий аудит в Збройних Силах України, який виконує Головнокомандувач Олександр Сирський. Інформація про це з'явилася у ЗМІ за словами неназваного учасника зустрічі. Згідно з отриманими від глави держави завданнями, депутати "Слуги народу" отримали інструкції щодо реалізації деяких ключових завдань.

Президент Зеленський наголосив на необхідності перевірки стану мобілізації в армії, оскільки виявилося, що деякі особи, які мали бути на передовій, фактично там не з'являлися. Планований аудит має дати чітке уявлення про кількість та розподіл особового складу ЗСУ, а також визначити реальність виконання обов'язків.

Крім цього, на зустрічі обговорювалися питання стосовно ситуації на фронті, економічної ситуації в країні, отримання допомоги від партнерів, збереження єдності в суспільстві, а також визначення завдань для парламенту в цих напрямках.

Зустріч президента України Володимира Зеленського зі своєю фракцією "Слуга народу" виявилася важливим моментом для оголошення про проведення великого аудиту в Збройних Силах України, який має виконати Головнокомандувач Олександр Сирський. Під час цієї зустрічі також було наголошено на необхідності вирішення питань, пов'язаних з мобілізацією, та зазначено, що деякі особи, які мали бути на фронті, фактично не брали участі в бойових діях. Цей аудит має на меті з'ясувати реальний стан справ та визначити необхідні кроки для покращення ситуації в армії. Також обговорювалися інші важливі аспекти, такі як ситуація на фронті, економічна ситуація в країні, отримання допомоги від партнерів та збереження єдності в суспільстві.