Росія захопила Побєду і відкрила шлях до Вугледару: що далі?

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї на виробництво устаткування для ЗСУ, включно з ракетами великої дальності та безпілотниками, які можуть завдавати ураження по території Росії. Київ вказує партнерам, з якими компаніями працювати і купувати озброєння, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди.

Україна все ще покладатиметься на західних партнерів щодо передової зброї, наприклад, у ракетах для Patriot. Але чиновники кажуть, що новий підхід дасть змогу Києву отримати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, поки буде виготовлено європейську зброю. Україна може це зробити, бо зараз через недостатнє фінансування її збройова промисловість працює набагато нижче рівня своєї виробничої потужності. За деякими оцінками – на 30%.

Прихильники цього підходу кажуть, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше і дешевше за західних постачальників. Українські компанії також адаптують обладнання більш конкретно до постійно мінливих потреб країни, одночасно зміцнюючи її оборонну промисловість на майбутнє.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Все більше хворих доставляє «швидка»,” — зазначила Прокопів у своєму інтерв’ю для «Главкома». За її словами, з початку війни зросла кількість випадків, коли люди не чекають на покращення і не йдуть до поліклінік, а одразу викликають швидку допомогу. Цей факт має позитивний ефект, оскільки «швидка» може діагностувати інсульт на місці і доставити пацієнта в лікарню вчасно, що значно покращує шанси на одужання. Зокрема, кількість випадків, коли пацієнти потрапляють до лікарні в межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту, зросла на 20%.

Однак медики також фіксують зростання числа пізніх звернень. Такі пацієнти мають набагато гірші прогнози, оскільки пізніше початок лікування значно ускладнює процес відновлення і підвищує ризик смерті. Особливо тривожним є те, що частина людей відмовляється від госпіталізації, навіть коли вона є критично необхідною. Відсоток таких випадків зростає і наразі становить 13,2%.

Окрему увагу фахівці звертають на роль стресу в розвитку інсультів. За словами Прокопів, стрес викликає гостре підвищення артеріального тиску, що, в свою чергу, може призвести до інсульту. Стан, який медики визначають як стрес-індуковану артеріальну гіпертензію, набуває все більшої поширеності серед українців, особливо на тлі воєнних подій. Якщо до 2022 року лише 33% пацієнтів скаржились на сильний стрес, то зараз цей показник зріс до 42,5%.

Серед факторів ризику інсультів гіпертонія є на першому місці. Тому медики наголошують на необхідності контролювати рівень артеріального тиску, особливо у людей, які перебувають у стресових ситуаціях, а також звертаються до лікарів при перших симптомах захворювань.