Розформування МСЕК: Офіс вимагає мобілізувати тисячі ухилянтів, але 90% з них уже за кордоном

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.

Аналітики в даний момент активно вивчають місця зіткнень у Кліщіївці, спрямовані на розкриття точного місця подій. За офіційною інформацією від Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби було відбито 10 атак на Краматорському напрямку. Російські війська продовжують свій наступ у Часовому Яру на Донеччині, наближаючись до сіл Сокіл, Нетайлове і Соловйове. Ситуація в Кліщіївці ще піддається уточненню. На Краматорському напрямку було відбито 10 атак. Російські війська безуспішно намагалися прорватися через оборонні рубежі у Кліщіївці п'ять разів, а також тричі у Андріївці, а також у районах Нового та Іванівського. За інформацією Генштабу ЗСУ, втрати противника становлять 135 осіб та 50 одиниць техніки. Внаслідок цього було знищено один танк, два БТРи та пошкоджено станцію радіоелектронної боротьби "Буреллом". Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв'ю, опублікованому 20 травня, вказав, що обмежений російський наступ на півночі України відволікає увагу від активних дій на сході. Він також звернув увагу на ситуацію у районах Часового Яру, Покровська та Курахового. За оцінками ISW, російські сили, ймовірно, спрямовують свої зусилля на досягнення значних перемог на Часовоярському напрямку, оскільки контроль над Часовим Яром відкриє шлях для атак на інші міста, утримувані ЗСУ. Російські війська, ймовірно, прагнуть використати слабкі моменти української оборони перед отриманням великих обсягів військової допомоги від США на передовій. Генштаб України наголошував минулого тижня, що російські сили продовжують наступ на Покровському напрямку, не зважаючи на стабілізацію на півночі Харківської області.

За останніми звітами та аналізами ситуації на сході України, можна зробити декілька висновків. Перше, російські війська продовжують активний наступ на різних напрямках, особливо в Часовому Яру на Донеччині. Друге, Збройні сили України успішно відбили численні атаки, але ситуація залишається напруженою. Третє, інтереси міжнародних акторів, зокрема США, важливі для подальшої динаміки конфлікту. Четверте, зберігання контролю над ключовими територіями, зокрема Часовим Яром, визначатиме подальші можливості та стратегії усіх сторін. Нарешті, необхідно посилити заходи для забезпечення безпеки та захисту населення на території конфлікту та активізувати зусилля для мирного врегулювання ситуації.

Останні новини стверджують, що розповсюджені плітки про те, що наші партнери "відмовили" Україні у постачанні нових установок протиповітряної оборони (ППО), базуються на відсутності цих систем на складі. Враховуючи загальний дефіцит ППО та відповідних боєприпасів у світі, така ситуація створює негативне враження, особливо у контексті активних військових дій Російської Федерації на всіх фронтах, зокрема на Донбасі.

Повідомлення від міністра закордонних справ Анналени Бербок про те, що запаси систем Патріот в Німеччині закінчуються, ще більше ускладнює ситуацію. Це робить передачу комплексів з протиповітряної оборони Києву практично неможливою. У своїй заяві глава німецького МЗС закликала до перевірки наявності всіх доступних комплексів у Європі та світі, а також заявила, що Берлін зробить все можливе для отримання цих систем для України.

У висновку слід зазначити, що Україні дійсно необхідно мати належні системи протиповітряної оборони, особливо в умовах активних військових дій на сході країни. Заява про те, що запаси систем Патріот у Німеччині закінчуються, викликає обурення та занепокоєння. Необхідно швидко знайти рішення щодо постачання необхідного українській армії обладнання з метою зміцнення обороноздатності країни та забезпечення безпеки її громадян. Також важливо провести ретельну перевірку наявності необхідних комплексів протиповітряної оборони в інших країнах, що може допомогти знайти альтернативні джерела постачання для України.

Українська криза розвивається зі значним напруженням, а успішна стратегія на полі бою вимагає відтворення злагодженої формули "БПЛА + артилерія + бомби". За аналізом кулуарів встановлено, що оптимальною тактикою є початок з масштабних авіаційних ударів, якими слідують артилерійські обстріли, а потім точкові удари безпілотників (БПЛА) по визначеним цілям. Протягом цього процесу противника тримають під наглядом за допомогою розвідувальних БПЛА. Наразі Україна стикається з низкою викликів, зокрема у сфері використання безпілотників. Індикатори ефективності використання БПЛА в країні незадовільні, і подальший розвиток цієї технології є питанням у сфері обговорень. Наступ з боку російської армії може стати серйозною загрозою для стійкості лінії фронту в Україні. Військові можливості України можуть бути недостатніми для відвертої конфронтації з російською армією, особливо там, де ворог зосереджує свої зусилля. Швидкість військових дій на передовій стрімко зростає, що може мати серйозні наслідки. Шанси на успіх України у цій ситуації залежать від стратегічних рішень Росії щодо напряму своєї агресії. Тільки мужність та стійкість українських військових, а також помилки російських командувачів, можуть змінити хід подій на користь України. Високопоставлені українські офіцери підкреслюють, що покладатися на помилки російської армії не є стратегічно вигідно. Вони критикують бездіяльність Заходу та недоліки у поставках військового обладнання, які сповільнюють підтримку оборони країни. Україні необхідні більш швидкі та ефективні заходи, такі як постачання гаубиць, ракет та доступ до сучасних винищувачів. Військові діяння російських сил продовжують пристосовуватися до нових технологій та методів військового застосування, вимагаючи від України та її партнерів постійного оновлення та адаптації стратегії.

Офіцери висловили серйозне занепокоєння щодо потреби у широкому масштабі мобілізації додаткових військових сил, проте водночас вони турбуються можливими політичними наслідками таких дій. Незважаючи на це, Україна поки що не розпочала новий великий раунд мобілізації через хвилювання влади щодо можливих політичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цього кроку. У вівторок президент Зеленський підписав деякі зміни до старого закону про мобілізацію, які передбачають зниження мінімального віку призову з 27 до 25 років. Українське військове командування настійно наголошує на тому, що Росія активно готується до потужного удару, можливо, навіть до серпня чи навіть раніше. "У нас не лише військова криза, але й політична. У той час, коли Україна відмовляється від масштабної мобілізації, Росія в даний час набирає ресурси і готується до розпочаття значного наступу приблизно у серпні, а можливо й раніше", – підкреслив один з офіцерів.

У висновку можна зазначити, що стан справ на фронті та військово-політичні аспекти ситуації в Україні вимагають уважного аналізу та відповідних дій. Офіцери висловили серйозні обурення щодо можливого нестачання військових сил та необхідності мобілізації. Водночас, уряд України затримує рішення про масштабну мобілізацію через можливі політичні ризики. Ця ситуація породжує загрозу, оскільки Росія активно готується до можливого удару. Важливою стає не лише військова підготовка, а й політичні рішення та міжнародна підтримка для забезпечення безпеки України в умовах військового конфлікту.