Розгортаються мобільні пункти тимчасового контролю на дорогах України: новий захід безпеки та контролю

У населеному пункті Книжківці на Хмельниччині сталася небезпечна подія, що вразила не лише жителів цієї маленької спільноти, а й викликала бурхливі обговорення в соціальних мережах. Жителі зібралися на вулицях, обговорюючи та роздумуючи над тим, як таке може трапитися в їхньому мирному куточку землі.

Незважаючи на спокій та безтурботність, яка зазвичай панує у цьому мальовничому куточку, відбулася подія, яка поставила під питання безпеку та стабільність у суспільстві. Цей інцидент вразив серця та розуми місцевих мешканців, вони шукають відповіді та згуртовуються в обличчя проблеми.

Подія викликала не лише хвилювання та стурбованість, але й викликала необхідність у вжитті конкретних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Місцева громада вимагає від влади ефективних заходів безпеки та стрімких дій у напрямку вирішення цієї проблеми.

Такі події не тільки розчулюють та турбують, а й мобілізують громадську думку та дії. Нині жителі Книжківців стають одним голосом у своїх вимогах до влади, активно звертаючись до неї з пропозиціями та рішучими вимогами щодо забезпечення безпеки та порядку в їхньому рідному населеному пункті.

За повідомленням Служби зв’язків із громадськістю Хмельницького Військово-технічного центру культури і Соціально-побутового обслуговування на їх сторінці у Facebook, 11 червня чоловік, народжений у 1984 році, напав на співробітника ТЦК ножем, коли той перевіряв його документи.

“Під час перевірки документів, громадянин 1984 року народження, дістав ніж та здійснив напад на військовослужбовця, якого поранив у ліве плече з боку спини. Надалі військовими було вжито заходів щодо затримання правопорушника та викликано наряд поліції”, – ідеться в повідомленні.

За даними ТЦК, під час огляду речей у порушника було виявлено заборонену речовину та шокер. Наразі нападника затримано. Йому інкримінують умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України), яке карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.