Розкішний світ Миколи Греченюка: його дочка Беатриса на тлі перемог у тендерах

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Я думаю, що наступного року значно збільшиться відсоток автономних дронів із наведенням. Ми можемо побачити перші реальні застосування рою дронів, хоча і не в масовому масштабі. Перші кроки будуть зроблені», – сказав міністр в інтерв’ю Reuters.

Федоров зазначив, що Україна вже використовує десятки вітчизняних систем штучного інтелекту, що дозволяють дронам вражати цілі без участі пілотів.

Раніше ЗМІ писали, що Росія також планує впровадити в «Шахеди» штучний інтелект, щоб обходити українську ППО.

Федоров розповів, що також наступного року Україна планує використовувати десятки тисяч наземних дронів для доставки снарядів і припасів піхоті в окопах, а також для евакуації поранених солдатів. Виготовити 30 тис. далекобійних дронів. І створити безпілотники для збиття «Шахедів».

Кабінет Міністрів України затвердив нову Державну цільову національно-культурну програму, спрямовану на комплексний розвиток та ефективне функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2030 року. Це важливий крок у зміцненні мовної політики держави та збереженні культурної ідентичності. Нова програма отримала підтримку через розпорядження Кабінету Міністрів від 15 березня 2024 року № 243-р. На реалізацію програми передбачено близько 7,8 мільярдів гривень, з яких 7,6 мільярдів гривень виділяються з державного бюджету, а 200 мільйонів гривень — з місцевих бюджетів.

Згідно з обґрунтуванням, рішення Конституційного суду України від 14 липня 2021 року вказало на використання Російською Федерацією "мовного питання" як інструменту геополітичної експансії. У документі підкреслено, що загроза українській мові є загрозою національній безпеці та існуванню держави. Факти лінгвоциду, виявлені після вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році, підкреслюють цю загрозу.

Основними завданнями програми є:

Забезпечення доступності української мови у всіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, мас-медіа, культуру та державну службу.Розвиток і підтримка української мови як національного надбання та засобу формування національної свідомості.Захист української мови від негативного впливу зовнішніх чинників, зокрема від пропаганди агресора та інформаційної війни.Стимулювання досліджень та наукових розробок в галузі лінгвістики та мовознавства для підвищення ефективності впровадження мовної політики.Проведення масових інформаційно-просвітницьких заходів для підвищення обізнаності громадян з питань мовної політики та важливості збереження української мови як символу національного єднання.Реалізація цієї програми буде сприяти зміцненню мовної самосвідомості громадян, підвищенню ролі української мови в суспільному житті та збереженню культурного різноманіття України.

Українська мова є одним із ключових складників національної ідентичності та культурного доробку українського народу. Затвердження нової Державної цільової національно-культурної програми, спрямованої на розвиток та зміцнення української мови, є кроком вперед у забезпеченні її захисту та просуванні як важливого елементу національного самовизначення. Виділення значних коштів на підтримку програми свідчить про серйозність намірів української держави щодо розвитку мовної сфери.

Програма передбачає широкий спектр заходів, спрямованих на підтримку та поширення використання української мови у всіх сферах суспільного життя. Особлива увага приділяється захисту мови від негативного впливу зовнішніх чинників та стимулюванню її вивчення та використання серед населення. Підтримка наукових досліджень у галузі мовознавства також є важливим кроком у покращенні мовної політики держави.

Враховуючи сучасні виклики та загрози, пов'язані з мовною сферою, прийняття цієї програми є важливим кроком у зміцненні мовної самосвідомості та культурної ідентичності українського суспільства. Реалізація програми до 2030 року сприятиме збереженню та розвитку української мови як символу національного єднання та різноманіття культурної спадщини України.

Малий київський банк «3/4», який у медіа пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, став об’єктом уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами у незаконних валютних операціях. За даними міжнародного детективного бюро Absolution, яке посилається на власні джерела та матеріали слідства, банк фігурує у кримінальному провадженні, відкритому за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що фінансова установа могла проводити операції, які порушують встановлені державні норми щодо обігу іноземної валюти. Йдеться про значні суми коштів, які, за версією правоохоронців, могли переміщуватися поза офіційним банківським контролем, що створює ризик легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, або ухилення від оподаткування.

За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.

Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.

Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.

Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».

Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.

У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.

Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.

Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.

Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала значну зміну свого майнового стану, придбавши квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 мільйона гривень. Ця угода привернула увагу експертів і громадськості через те, що ціна за квадратний метр у межах приблизно 970 доларів значно відрізняється від середньоринкових показників на кінець 2025 року.

Для порівняння: середня вартість нового житла у Вінниці у цей період коливалася в межах 45–55 тисяч гривень за квадратний метр. У популярних житлових комплексах ціни сягали 60–80 тисяч гривень за квадратний метр, а у преміумсегменті — до 100–110 тисяч гривень. Виходячи з цих показників, квартира, придбана прокуроркою, обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової середньої ціни, що викликає запитання щодо умов і джерел фінансування угоди.

Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.