Розкрито корупційну схему в Одесі: посадовці організували тендер на поставку обладнання для Сил оборони

Верховна Рада України має намір до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який пропонує замінити сучасну назву розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Цей законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня, і за словами голови парламенту Руслана Стефанчука, процес розгляду вимагає ретельного опрацювання. Він також зазначив, що для прийняття таких значних рішень потрібно більше часу, щоб забезпечити належну консультацію та погодження на всіх рівнях.

Стефанчук є одним із чотирьох ініціаторів цієї ініціативи. Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що проект закону отримав підтримку від представників усіх парламентських фракцій, що значно підвищує шанси на його успішне ухвалення. За її словами, серед переваг цієї ініціативи — можливість повернення до історичних коренів та відновлення частини культурної спадщини України через відновлення старої назви монети, яка була в обігу ще в часи Київської Русі.

Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» анонсувало виробництво нового документального фільму під назвою «Як козаки на Курщину ходили». Фільм, бюджет якого становить 2,3 мільйона гривень, розповідатиме про важливу військову операцію, проведену Збройними силами України на території Курської області Російської Федерації. Стрічка має на меті не лише відтворити факти бойових дій, а й показати стратегію та тактику українських військ під час цієї операції.

Особливістю цього документального проекту є те, що він також порушить питання причин, через які українські підрозділи змушені були залишити тимчасово окуповану територію, розкриваючи внутрішні аспекти та складнощі військових операцій. Окрім того, фільм підкреслить величезний внесок українських воїнів у захист суверенітету країни, а також висвітлить важливу роль історичної спадщини та національної гордості, що стоїть за кожним кроком ЗСУ на фронті.

За словами авторів, основна мета фільму — надихнути військових, продемонструвати сміливість українських захисників і довести, що Україна здатна діяти ефективно навіть за межами власної території.

Проєкт має бути завершений до 20 грудня поточного року.

У соцмережах новина викликала жваві обговорення. Частина користувачів підтримує ідею, вважаючи її важливою для підняття морального духу, інші — критикують, зазначаючи, що в умовах війни такі витрати недоцільні. Народний депутат Олексій Гончаренко висловив іронічний коментар: «Схоже, грошей у нас вдосталь», нагадавши, що нещодавно Генеральний штаб уже презентував двосерійний фільм на подібну тематику.

Попри суперечки, створення документальної стрічки демонструє намір держави розвивати інформаційний фронт і зберігати пам’ять про події, які стали символом рішучості українських військових.