Розкриття журналіста на фронті: як антикорупціонер Шабунін відслужив фіктивну військову службу

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ньому військкомат просить Нацполіцію внести в базу розшуку і доставити до них Стерненка за порушення правил військового обліку. Стерненко не з’явився за повісткою.

Стерненко, який раніше очолював одеський «Правий сектор», зараз відомий блогер і волонтер. На фронті він при цьому не воює, заявляючи, що «більш ефективний» у тилу.

При цьому, за даними ЗМІ, Стерненко оформив собі інвалідність на підставі поганого зору. Зараз він регулярно з’являється в окулярах. Але, якщо подивитися його минулі відео, то там він окулярів не носив.

Нагадаємо, нещодавно вибухнув скандал із тим, що прокурори масово оформляли собі інвалідність, що давало їм право не йти на фронт. Цей скандал став приводом для відставки генпрокурора Костіна.

Нагадаємо, раніше в мережі згадували як Стерненко у 2023 році називав обраного президента США Дональда Трампа «мерзотою».

Шахта «Покровська» залишається одним з основних стратегічних об’єктів у районі активних бойових дій на Донеччині. Підприємство не лише має важливе економічне значення для регіону, але й виконує функцію важливого оборонного рубежу. За повідомленнями підрозділу Збройних сил України «Гострі Картузи», територія шахти зазнала серйозних руйнувань внаслідок активних бойових дій. Частина інфраструктури шахти, яка зберігає критичну для регіону важливість, опинилася під контролем російських окупантів.

Розташована на стратегічно важливому напрямку, шахта «Покровська» знаходиться на межі бойових ліній, які мають вирішальне значення для оборони Покровська та прилеглих територій. Саме через цю ділянку війська ворога намагаються розширити свій плацдарм, збільшуючи тиск на оборонців лівого флангу. Це ставить під загрозу не лише стабільність оборонних позицій, а й безпеку мирного населення, яке, попри воєнні дії, залишається у зонах потенційного обстрілу та наслідків бойових сутичок.

У грудні 2024 року адміністрація «Покровської» оголосила про часткове призупинення діяльності через наближення лінії фронту. Уже в січні 2025 року видобуток було повністю зупинено. У березні російські обстріли зруйнували головний ствол і підйомну установку шахтоуправління, що зробило відновлення об’єкта неможливим.

Зараз два основні комплекси шахти повністю знищені. Один із них окупований, другий залишається під контролем українських захисників, але щодня зазнає атак.

Після 2014 року шахта «Покровська» була єдиним діючим підприємством на підконтрольній Україні території, що видобувало коксівне вугілля — стратегічну сировину для металургії. Її руйнування створює серйозні ризики для промисловості та енергетичної стабільності України.

Масштаби втрат і майбутня доля підприємства наразі невідомі, але бійці ЗСУ наголошують: оборона цього напрямку — питання не лише військової стратегії, а й економічної безпеки держави.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.