Розширення оборонної співпраці: Україна очікує нову партію боєприпасів ATACMS від США

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Боровський підкреслив, що війна і бойові дії створюють серйозне психологічне навантаження на військових, і багато хто просто не витримує цього стресу. “95% випадків СЗЧ, про які я чув, – це конфлікт між гоноровим бійцем та самодурнем командиром”, – розповів юрист. Він зауважив, що досвідчені військові можуть стикатися з наказами, які їм видають молодші команди, що призводить до напружених ситуацій.

Командири, у свою чергу, використовують свої повноваження для запису бійців у списки тих, хто відмовляється виконувати накази, що, на думку Боровського, створює штучні конфлікти. “Найчастіше ця ситуація штучно створена командиром”, – додав він. Часто конфлікти виникають між молодими командирами та досвідченими солдатами, які воюють з 2014 року.

Недавні події вказують на серйозні проблеми в управлінні військовими частинами. Наприклад, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов публічно заявив про свій вихід із частини та подальший виїзд до Києва, після чого його затримали правоохоронці.

Днями Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №12095, який передбачає зміни у законодавстві щодо покарань за СЗЧ. Згідно з новими нормами, військовослужбовці, які вперше залишили частину або дезертирували, але добровільно повернулися, можуть продовжити військову службу без покарання.

Попереду Верховної Ради – законопроект про посилення мобілізації, який передбачає розгляд у другому читанні до кінця березня. За прогнозами члена оборонного комітету, Федора Веніславського, оптимістичний сценарій передбачає завершення роботи над поданими поправками до 10-15 березня, а песимістичний – до 20 березня. Представлено понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, де були уточнені перехідні та заключні положення. Наступним кроком буде обговорення з авторами поправок.

Основні аспекти законопроекту такі:

У змінах вирішено прибрати обмеження конституційних прав і свобод, що стосуються виїзду за межі України та арешту банківських рахунків. Про обмеження на керування транспортними засобами буде прийнято окреме рішення.Впровадження електронного кабінету призовника: реєстрація в ньому стане правом, а не обов'язком.Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства та інші організації братимуть участь у мобілізаційних заходах, але їх повноваження будуть уточнені.Поліція матиме право повідомляти громадян за запитами територіальних центрів комплектування. У присутності представників цих центрів поліцейські зможуть вручати повістки. Поліцейські будуть переведені зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але отримають бронежилети від мобілізації. З'являться засоби відеофіксації.Всі аспіранти отримають право на відстрочку незалежно від форми навчання. З'явиться механізм обчислення ухильників.Громадяни, які отримали інвалідність II і III групи або визнані обмежено придатними до військової служби, пройдуть перегляд у ВЛК.Деякі засуджені та особи, що відбувають покарання, можуть бути мобілізовані.Щодо демобілізації домовлено, що вона відбудеться після 36 місяців служби.Збережеться базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років. Українська Верховна Рада активно працює над законопроектом щодо посилення мобілізації, очікується, що його розглянуть у другому читанні до кінця березня. Члени оборонного комітету прогнозують, що це може статися відповідно до оптимістичного сценарію до 10-15 березня або до 20 березня за песимістичного. Законопроект містить понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, але передбачено додаткове обговорення з авторами поправок. Основні зміни стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи, впровадження електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції участь у мобілізаційних заходах, а також механізму демобілізації після 36 місяців служби. Важливою є також збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років. Всі ці заходи спрямовані на підвищення ефективності мобілізаційних процесів та забезпечення національної безпеки України.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

«Ми не можемо віддати наші території. Конституція України забороняє нам це робити. Де-факто ці території зараз контролюються росіянами. У нас немає сил, щоб повернути їх. Ми можемо розраховувати тільки на дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів», – заявив президент в інтерв’ю Le Parisien.

На запитання про готовність сісти за стіл переговорів із Путіним він не став виключати такої можливості. Але сказав, що спочатку потрібно розробити «мирний план».

«Важливо не те, хто перед вами. Важливо, в якому стані ви ведете переговори. Я не думаю, що ми перебуваємо в слабкому становищі, але й не в сильному теж. Ми в НАТО? Ми не знаємо. Чи будемо ми частиною Євросоюзу? Так, у майбутньому, але коли? Сісти за стіл переговорів із Путіним у таких умовах означало б дати йому право вирішувати все в нашій частині світу. Спочатку нам потрібно розробити модель, план дій або мирний план, називайте як хочете. Тоді ми зможемо представити його Путіну або, в ширшому сенсі, росіянам», – заявив Зеленський.

Напередодні Зеленський заявив Трампу, що не хоче «поспішати» із закінченням війни.

У ніч на п’ятницю, 19 квітня, Росія знову здійснила напад на Україну за допомогою ракет та снарядів. Вибухи прогриміли в містах Дніпро та Одеса. У Дніпрі одна з ракет влучила у житловий багатоповерховий будинок, спричинивши пожежу, повідомив голова Дніпропетровської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Лисак. “У нашому місті горить п’ятиповерхівка. Вона частково зруйнована. Під завалами можуть знаходитися люди”, — написав він у своєму телеграм-каналі.

Пізніше Лисак зазначив, що крім житлового будинку, пошкоджені ще два інфраструктурних об’єкти. У місті зареєстровано 2 загиблих та 15 поранених. Мер Дніпра Борис Філатов додав, що ракетний удар стався у центрі міста. “Це трапилося у самому серці міста. Жертвами стали мирні жителі”, — написав він у своєму офіційному обліковому записі на Facebook.

Лисак також зазначив, що є пошкодження й в інших районах області, зокрема в Криворізькому, де пошкоджений інфраструктурний об’єкт. Крім того, від обстрілу постраждав Синельниківський район, де є загиблі та поранені, включаючи дітей. Один з поранених у важкому стані. Частково зруйновано 4 приватних будинки, ще 8 отримали пошкодження.

В атаках, здійснених Росією у ніч на 19 квітня, було серйозно пошкоджено житлові будинки та інфраструктурні об'єкти у містах Дніпро та Одеса. Серед жертв є загиблі та поранені, включаючи навіть дітей. Ці напади викликали значну загрозу для мирного населення та інфраструктури регіону. Звершення подібних актів агресії підкреслює необхідність міжнародної реакції та підтримки України в її боротьбі за територіальну цілісність та безпеку.