Розслідування щодо закупівель для меморіалу в Ірпені викрило можливі бюджетні зловживання

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій економічний прогноз для України на 2025 рік, зазначивши, що зростання реального ВВП країни у наступному році складе 2%. Проте, у своїй доповіді Фонд наголосив на важливих обставинах, що можуть суттєво вплинути на стабільність та розвиток економіки. Одним з основних стримуючих факторів залишається війна, що триває, а також регулярні атаки з боку Росії на критичну інфраструктуру України. За словами голови Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, фактор війни ймовірно буде визначальним для економічних прогнозів, зокрема, через ймовірне продовження конфлікту до 2026 року.

У жовтневому Огляді світової економіки МВФ, на основі актуальних даних, фонд підтвердив попередній прогноз зростання реального ВВП України на 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Цей прогноз зберігає обережність через невизначеність, пов'язану з конфліктом та його потенційними довгостроковими наслідками для економічної ситуації в країні.

За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку "Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії", яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

Прокурор Офісу Генерального прокурора, Андрій Андрєєв, наразі займається ремонтом у двох елітних будинках, розташованих у престижному районі Конча-Заспи, кожен з яких обійшовся йому та його родині у 1,5 мільйони доларів. Проте, за цим видатком ховається цілий ланцюг подій, що викликає серйозні питання.

За даними поліції, будинки, які належать прокурору, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, незважаючи на відсутність відповідної документації. Це стимулює інтерес до того, як саме сім'я прокурора здійснила придбання цих нерухомостей, а також хто саме з його колег брав участь у цьому процесі та продовжує надавати допомогу.

Наразі кримінальне провадження стосовно цієї справи знаходиться у розгляді київської поліції. Поліцейські розслідують обставини захоплення та забудови елітними будинками території, при цьому кваліфікуючи дії прокурора за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу як шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином.

Під час розслідування виявлено, що щодо власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ "Київгума" порушено справу про банкрутство, після чого було призначено управителя, який незаконно почав відчужувати землю та недобудовані об'єкти на цій території. Цей процес був прикритий заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що борються з організованою злочинністю, який, за словами слідства, отримав у подяку за це два елітні будинки.

Незважаючи на намагання перешкодити розслідуванню, на ділянки було накладено судовий арешт, але керівництво прокуратури вирішило не клопотати про передачу майна до Агентства з питань управління непублічним майном, а натомість прокурор Андрій Андрєєв разом із дружиною почав ремонт у заарештованих будинках, висловивши вдячність друзям із Київської місцевої прокуратури.

Несподівано для прокурора, його радість від майбутнього новосілля може бути затронута діями Національного агентства з питань запобігання корупції, яке розпочало перевірку на предмет можливого незаконного збагачення. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало своє провадження за фактом незаконного збагачення та недостовірного декларування активів прокурором Андрієвим.

Отже, намічається не лише нове місце проживання, але й можливі юридичні та кримінальні проблеми, які можуть стати серйозним випробуванням для прокурора та його друзів-прокурорів.

У висновку можна зазначити наступне:

• Ситуація навколо ремонту елітних будинків у Конча-Заспі, які належать прокурору Андрієву та його родині, викликає серйозні питання та обурення у громадськості.

• Ці будинки розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, що викликає сумніви щодо легальності їх придбання та забудови.

• Кримінальне провадження стосовно цієї справи було розпочате поліцією, а також Національним агентством з питань запобігання корупції та Державним бюро розслідувань, що свідчить про серйозність ситуації.

• Політичні та корпоративні зв'язки прокурора Андрієва, які можуть використовуватися для уникнення відповідальності, також стають об'єктом уваги слідства.

• Зростаюча увага громадськості та розслідувальних органів до цієї справи свідчить про необхідність в прозорості та відповідальності у владі та судочинстві.

Отже, справа про ремонт елітних будинків у Конча-Заспі стала не лише справою про нерухомість, але й про відстоювання принципів правової держави та боротьбу з корупцією в Україні.