Розслідування українських ЗМІ: Незаконне завезення нафтопродуктів з Білорусі до України

Олена Сосєдка, колишня іпотекодавиця ТОВ «Біо Енерджі Дніпро», опинилася в епіцентрі резонансного скандалу, пов’язаного з можливим виведенням мільйонних сум з державного «Укргазбанку» до Австрії. За інформацією з відкритих джерел, під час повномасштабної війни Росії проти України, що триває вже більше трьох років, Олена Сосєдка виїжджала за кордон 26 разів, відвідавши низку європейських країн — Швейцарію, Францію, Італію, Ізраїль, а також Австрію. Саме з цією країною вона має особливі родинні зв'язки, оскільки там проживають її діти та сестра Юлія.

Однак, Австрія для Олени Сосєдки — це не тільки родинний зв'язок. Батько її другого сина, Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», у різні періоди своєї кар’єри був пов’язаний із міжнародними фінансовими операціями та здійснював бізнес-активність в Австрії, що тільки додає запитань до цієї історії. За повідомленнями з різних джерел, Довгалюк активно займався управлінням значними фінансовими потоками, і його ім’я з’являється у контексті можливих схем виведення коштів через офшорні структури, в тому числі і на території Австрії.

У 2018 році Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро» у «Укргазбанку» для будівництва біогазової електростанції. Проєкт так і не був реалізований, але кредит у сумі майже 3,4 млн євро було видано. Частина коштів, включно з 100 тис. доларів, зафіксованих у базі експортно-імпортних операцій у 2019 році, була перерахована компанії Concord Solutions Lab GmbH, що, ймовірно, свідчить про виведення грошей за межі України.

Суд заборонив ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію, а кредит державного банку не був повернений. Директором австрійських компаній у 2016–2018 роках був Alexandre Egger, адвокат експрем’єр-міністра Миколи Азарова у ЄСПЛ, що дозволяє припустити, що він міг бути залучений до схем виведення коштів «Укргазбанку» за кордон.

Ця справа підкреслює ризики фіктивних проєктів та потенційних схем виведення державних коштів за кордон, а також необхідність ретельного контролю за використанням кредитних ресурсів державних банків.

Останні звіти свідчать про серйозні проблеми у Збройних Силах України (ЗСУ) у забезпеченні оборони Часового Яру через відсутність зенітних ракет. Цю тривожну ситуацію висвітлив відомий німецький журнал BILD, опираючись на аналіз Юліана Рьопке. Він проаналізував відео, на якому російський штурмовик Су-25 атакує Часів Яр, пролітаючи над селом Іванівське на низькій висоті та наближаючись до українських позицій на менш ніж трьох кілометрах. Зазначається, що не зважаючи на спроби збити літак, він успішно відвернувся, випустивши теплові пастки, і повернувся у бік Бахмута.

Рьопке підкреслив, що кілька місяців тому неможливо було уявити таку ситуацію, де російський штурмовик вільно діє над українським контрольованим містом, не зазнаючи відповідної відповіді від ПЗРК. Він висловив занепокоєння тим, що Україна очевидно не має достатньої кількості зенітних ракет для ефективного захисту.

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" підполковник Назар Волошин в ефірі телемарафону підтвердив, що Часів Яр залишається під контролем, але ворожа активність на Бахмутському напрямку та саме на Часів Яр зростає. Він розповів, що російські штурмовики атакують з підтримкою бойових машин піхоти та дронів, а також артилерії. На додачу до цього, російська авіація наносить удари по цивільній інфраструктурі та українських позиціях, а артилерія Збройних Сил РФ активно обстрілює з підтримкою мінометів та артилерії, зафіксовано понад 120 обстрілів протягом доби.

"Для атак на Часовий Яр та інші населені пункти Росія використовує боєприпаси корейського та китайського виробництва, більш конкретно, північнокорейського", — додав речник Операції сил об'єднаних угрупувань військ "Хортиця".

• Наразі у Збройних Силах України виникли серйозні проблеми з обороною Часового Яру через відсутність достатньої кількості зенітних ракет.

• Ворожа активність на Бахмутському напрямку, зокрема на Часів Яр, зростає, що становить загрозу для цивільного населення та українських військових позицій.

• Російські штурмовики використовують різноманітні техніки та зброю, включаючи дрони, артилерію та авіацію, для атак на Часів Яр.

• Україна не має достатнього обсягу зенітних ракет для ефективного захисту своїх територій.

• Силові структури України заявляють про збереження контролю над Часовим Яром, але наголошують на необхідності посилення оборонних заходів.

• Для подальшого зміцнення оборони України важливо вирішити проблему забезпечення зенітними ракетами та підвищити готовність до відповіді на ворожі атаки.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“У принципі, дуже схожий процес, як ось зараз: у нас то атмосферний фронт зі змішаною фазою опадів, то потім знову певне припинення опадів і трошечки прохолодніші ночі з причини прояснень”, – повідомила вона.

Щодо температури, то, за словами синоптикині, вона буде близько нуля градусів, може, невеликий плюс.

“Ми бачимо, що цього тижня тенденція – плюсова температура, а наступного якраз-таки буде десь близько 0 градусів”, – додала експеркта з погоди.

На запитання, якою може бути погода на Новий рік, синоптикиня зазначила, що поки говорити за це трохи зарано.

“Загалом, якщо зазирнути на початок наступного тижня, у нас можуть бути атмосферні процеси з північного заходу. У принципі, вони будуть утримуватися аж до кінця місяця”, – сказала Птуха.

За її словамИ, очікуються чергування: пройде атмосферний фронт, потім знову може бути поле підвищеного тиску і без опадів.

А от чи буде сніговий покрив на свята, залежить від температури. “Якщо температура буде трохи нижче за 0, навіть на 2 градуси опуститься, уже буде і сніг, і сніговий покрив. А якщо вище – усе буде падати й одразу танути”, – пояснила синоптикиня.

19-20 грудня в Україні дещо потеплішає, але вже 20-21 числа температура повітря знову почне знижуватися. Однак, за прогнозом синоптикині Наталки Діденко, сильних морозів в Україні до Різдва не буде.

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.