Румунія долучається до міжнародного механізму PURL для посилення оборони України

Суддя Господарського суду Рівненської області Ірина Пашкевич стала об'єктом уваги після того, як в її щорічній декларації за 2024 рік було вказано виграш її співмешканця в онлайн-казино. Цей виграш, на суму 164 тис. грн, був отриманий Іваном Юрнюком у казино Cosmolot, яке пов'язують із російським бізнесом. Як зазначено у декларації, зазначене казино належить ТОВ «СПЕЙСИКС» (код ЄДРПОУ 43635954), юридичному власнику, засновником якого є громадянин Російської Федерації Сергій Токарєв.

Виграш став частиною загального доходу родини Пашкевич, однак ситуація викликає певні питання щодо походження коштів та їхнього використання, зокрема через зв'язки з російським бізнесом. Це стає важливою темою для обговорення в контексті антикорупційної політики та прозорості фінансових операцій посадових осіб в Україні.

Сама Ірина Пашкевич задекларувала лише одну власну квартиру у Рівному площею 82 квадратні метри, придбану ще у 2011 році за 317 тис. грн. Водночас із 2017 року вона та Юрнюк користуються земельною ділянкою площею понад 1 тис. квадратних метрів, яка оформлена на батька судді Олександра Пашкевича. Її вартість у декларації вказана лише 100 тис. грн, що виглядає суттєво заниженим показником для міста Рівне.

З 2019 року на цій ділянці триває будівництво житлового будинку площею понад 191 квадратний метр. Суддя зазначає, що користується недобудованим будинком разом зі співмешканцем, при цьому формальним власником об’єкта також є її батько. Це означає, що після завершення будівництва житло фактично стане основним місцем проживання судді та її сім’ї, хоча юридично належатиме родичу.

У 2024 році Пашкевич придбала преміальний автомобіль Audi A6 2016 року випуску за 800 тис. грн. Її співмешканець того ж року купив старий Suzuki Vitara 1998 року за 140 тис. грн. Крім того, пара користується електромобілем Volkswagen e-Golf 2018 року, який оформлений на батька судді і оцінений у 659 тис. грн.

Заощадження родини також викликають питання. Суддя задекларувала 260 тис. грн, 23 тис. доларів і 3 тис. євро готівкою, а її співмешканець — ще 26 тис. грн і 15 тис. доларів. Окремо вказано зберігання 48 тис. грн готівки у ПриватБанку, ймовірно в індивідуальному сейфі. Банківські рахунки — як судді, так і Юрнюка — у декларації відсутні. Загальний обсяг заощаджень пари перевищує 2,1 млн грн.

При цьому за 2024 рік Пашкевич задекларувала лише 1,2 млн грн суддівської зарплати. Інших доходів у звітності вона не зазначила, хоча у вересні того ж року отримала 320 тис. грн від продажу свого автомобіля Peugeot 3008 2012 року громадянці Любові Пашковій. Ця операція в декларації за 2024 рік відсутня.

Доходи її співмешканця Івана Юрнюка за рік склали близько 600 тис. грн, включно із зарплатою у військовій частині А2943, соціальними виплатами, стипендією у Національному університеті водного господарства та природокористування, підприємницькою діяльністю та виграшем у казино Cosmolot.

Поєднання задекларованих доходів, дорогих автомобілів, користування елітною нерухомістю, а також коштів, отриманих від онлайн-казино з російським корінням, формує серйозні запитання щодо фінансової прозорості способу життя судді та її родини.

У 2025 році більшість українців активно підтримували Збройні сили України, надаючи фінансову допомогу для забезпечення потреб армії. За результатами соціологічного дослідження «Проблеми соціальної згуртованості в Україні», 83% громадян країни брали участь у донатах на потреби військових. Це свідчить про високу громадянську відповідальність та патріотизм населення, яке намагається допомогти своїй армії, навіть у скрутні часи.

Зокрема, 31% респондентів зазначили, що регулярно надають кошти на підтримку армії, а 39% – роблять це час від часу. Ще 13% українців підтримують військових лише в окремих випадках, коли є нагальна потреба. Така статистика свідчить про зростання рівня солідарності серед українців, які, незважаючи на складні економічні умови, готові жертвувати коштами для зміцнення обороноздатності країни.

Соціологи відзначають, що найактивніше фінансово підтримують армію молодші люди та громадяни з вищим рівнем достатку. Окрім грошей, українці активно допомагають військовим і в інший спосіб. 58% респондентів заявили, що надають нефінансову підтримку, з них 15% роблять це регулярно. Також значна частина населення долучається до волонтерської діяльності. 70% опитаних хоча б раз допомагали біженцям, переселенцям або людям з інвалідністю. Постійно займаються цим 12% учасників дослідження.

Нагадаємо, що в Україні при виході на пенсію громадяни можуть обирати між страховою пенсією за віком та соціальною допомогою. При цьому другий варіант можливий навіть без наявності трудового стажу.

Уточніть, будь ласка, на основі чого саме потрібно створити текст:

певної теми;

Прогноз базується на припущенні щодо зниження безпекових ризиків, активізації післявоєнної відбудови та поступового відновлення економіки. За останні 2,5 року населення України скоротилося щонайменше на 10 мільйонів осіб. Станом на середину 2024 року в країні проживало близько 35,8 мільйона людей. Така демографічна динаміка створює довгострокові виклики — дефіцит робочої сили, зростання навантаження на соціальну систему та уповільнення економічного зростання.

Водночас повернення громадян може частково компенсувати кадровий дефіцит. НБУ прогнозує підвищений попит на працівників у будівництві, промисловості, енергетиці та сфері послуг. Це може сприяти скороченню безробіття та поступовому зростанню доходів населення.

За оцінками регулятора, у 2025–2026 роках реальні зарплати зростатимуть приблизно на 7% щороку, а у 2027–2028 роках — близько 6% на рік.

Ключовими умовами для масового повернення залишаються безпека, стабільне енергопостачання та достатній рівень доходів. Саме ці фактори, на думку НБУ, визначатимуть готовність українців повертатися додому в середньостроковій перспективі.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це важливий крок у напрямку змін, які вимагають українці, прагнучи підвищити ефективність та довіру до державних інституцій.

Ініціатор петиції пропонує важливу і практичну ініціативу — надати пріоритетне право на роботу в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це вирішальний крок для відновлення інтеграції в суспільство та забезпечення справедливих умов життя для ветеранів.

Цікаво порівняти з іншими подібними ініціативами, зокрема, петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів та чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому отримуючи підтримку великих телеграм-каналів. Варто зауважити, що петиція про мобілізацію правоохоронців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців, що свідчить про актуальність та значимість цієї ініціативи для суспільства.

Навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, петиції, спрямовані на покращення державного управління та підвищення його ефективності, набирають голоси швидко, відображаючи активну громадянську позицію та бажання українців бачити реальні зміни у країні.

Українці продемонстрували великий інтерес та активну громадянську позицію, швидко збираючи необхідну кількість голосів для петиції щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців. Це свідчить про глибоке бажання населення побачити конкретні кроки в удосконаленні державного управління та підвищенні ефективності його роботи. Ідея надання пріоритетного права на роботу в державних інституціях для демобілізованих військових заслуговує на увагу та підтримку, оскільки це важливий крок у відновленні соціальної інтеграції ветеранів та забезпеченні їхнього гідного майбутнього. Також варто відзначити важливість публічного обговорення та підтримки ініціативи з боку громадськості, що сприяє формуванню відповідальності та взаємодії між владою та громадянами.